Адвокатський запит: право порушене, відповідального не встановлено
Головна цитата
«Для розв’язання проблеми в Україні вже сьогодні можна зробити два взаємопов’язані кроки: зазначати у відповіді на адвокатський запит посадову особу, відповідальну за його розгляд, та створити для уповноважених представників ради адвокатів підстави отримання мінімально необхідних для складання протоколу відомостей – РНОКПП, дати народження та місця проживання особи, щодо якої складається протокол», - адвокат І. Головатюк
Неправомірна відмова, несвоєчасне чи неповне надання інформації за адвокатським запитом можуть мати ознаки адміністративного правопорушення. Однак для притягнення до відповідальності недостатньо встановити сам факт порушення — потрібно належно ідентифікувати посадову особу, яка його допустила.
Адвокатський запит є професійним інструментом отримання інформації та копій документів, необхідних для надання правничої допомоги. Право на звернення закріплене у ст.ст. 20, 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Формально це право забезпечене адміністративною відповідальністю за його порушення. Так, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно із частиною пʼятою ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи за такими правопорушеннями складає голова ради адвокатів регіону або уповноважений член ради. Після цього протокол та інші матеріали передаються до суду для розгляду справи.
Але для притягнення до відповідальності самої норми закону недостатньо. Також для вирішення справи недостатньо встановити місце, час і суть правопорушення. Стаття 256 КУпАП вимагає зазначати у протоколі відомості про особу, яку притягають до адміністративної відповідальності. Тобто представник адвокатського самоврядування має отримати відомості, які дозволять однозначно ідентифікувати особу, щодо якої складається протокол.
І тут зʼявляється перша складність. Посадова особа, яка підписала відповідь на адвокатський запит, не обов’язково є тією, яка готувала документ, прийняла рішення про відмову або допустила пропуск строку.
Тому самої назви органу, прізвища підписанта чи відомостей про виконавця може бути недостатньо. Необхідно з’ясувати, хто фактично вчинив дії з ознаками адміністративного правопорушення.
Друга складність виникає вже після встановлення такої особи. Для належного оформлення матеріалів можуть знадобитися дата народження, РНОКПП, місце проживання чи реєстрації та інші ідентифікаційні відомості. У відповіді на адвокатський запит ці дані зазвичай відсутні. Рада адвокатів може знати прізвище та посаду відповідальної особи, але не мати інформації, необхідної для належного складання протоколу.
Недостатня ідентифікація суб’єкта створює ризик повернення матеріалів або закриття справи через недоліки в оформленні адміністративного провадження.
Ситуацію ускладнюють строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 38 КУпАП. Встановлення відповідальної посадової особи, отримання її даних та оформлення матеріалів можуть зайняти значну частину строку, відведеного для притягнення до відповідальності.
У результаті право скласти протокол формально існує, але його реалізація залежить від відомостей, яких уповноважена особа не завжди може отримати.
Але належне оформлення матеріалів має значення і для подальшого захисту порушених прав. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов’язковою для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності цієї особи, у частині встановлення того, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони нею.
Така постанова може враховуватися у подальшому цивільному спорі, зокрема щодо відшкодування майнової або моральної шкоди за правилами статей 23, 1166 та 1167 ЦК. Тому належна ідентифікація суб’єкта важлива не лише для накладення адміністративного стягнення.
Пошук рішення варто почати з іноземного досвіду. У низці європейських країн взаємодія адвокатського самоврядування з державними органами врегульована через спеціальні правові підстави, протоколи та захищені канали обміну даними, доступ до яких обмежений конкретною метою та колом уповноважених осіб.
Вбачається, що для розв’язання проблеми в Україні вже сьогодні можна зробити два взаємопов’язані кроки: зазначати у відповіді на адвокатський запит посадову особу, відповідальну за його розгляд, та створити для уповноважених представників ради адвокатів підстави отримання мінімально необхідних для складання протоколу відомостей – РНОКПП, дати народження та місця проживання особи, щодо якої складається протокол. Без цього відповідальність за порушення права на адвокатський запит не працюватиме.
Докладніше про іноземні моделі та можливі механізми для України — у наступних матеріалах.
Іван Головатюк
член Ради Комітету НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням, скоєним стосовно адвокатів
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.