Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Гарантії адвокатури починаються з фіксації порушень

Відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом матиме сенс лише за умови належної фіксації порушень. Тому питання не тільки в санкції, а у створенні єдиного обліку, який допоможе реально забезпечувати гарантії адвокатської діяльності. Таким інструментом може стати Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Нагадаємо, 16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон № 4547-IX, який передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 185-16 «Порушення заборони ототожнення адвоката і клієнта». Документ наразі очікує на підпис Президента.

Об’єктивну сторону цього правопорушення становить публічне, зокрема через медіа, журналістів, громадські об’єднання чи професійні спілки, ототожнення адвоката з його клієнтом, якому надається професійна правнича допомога, за відсутності ознак кримінального втручання в діяльність захисника. Протоколи складатимуть голови рад адвокатів регіонів або уповноважені члени рад (п. 9-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП), а справи розглядатимуть місцеві суди (ст. 221 КУпАП). Подібна процесуальна модель уже діє для іншого складу, спрямованого на захист професійних прав адвокатів, — порушення права на інформацію за адвокатським запитом (ст. 212-3 КУпАП).

Стаття 212-3 КУпАП дає можливість запускати реєстр не як очікування майбутньої норми, а як робочий інструмент уже зараз. На її основі можна фіксувати практику порушень за адвокатськими запитами, відпрацьовувати порядок внесення даних і формувати єдині підходи для рад адвокатів регіонів.

Адвокатський запит (ст. 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») є одним із наймасовіших інструментів реалізації професійних повноважень адвоката, а його ігнорування — поширеним порушенням професійних гарантій. Саме на основі практики застосування ст. 212-3 КУпАП Реєстр може відпрацювати методологію, формати даних і взаємодію з радами адвокатів регіонів ще до того, як до його структури буде додано облік випадків ототожнення адвоката з клієнтом.

Отже, архітектура Реєстру може бути дворівневою і послідовною в часі. Перший рівень — фіксація та облік порушень за ст. 212-3 КУпАП, який можна запускати невідкладно. Другий — облік за ст. 185-16 КУпАП, що стане можливим після набрання чинності Законом № 4547-IX. Такий підхід дозволяє розгортати інфраструктуру захисту прав адвокатів уже сьогодні, а не створювати її з нуля після появи нової норми.

Накопичення практики за ст. 212-3 КУпАП має самостійну цінність для професійної спільноти. Систематизація типових підстав для відмов, визначення проблемних суб’єктів звернення та аналіз процесуальних недоліків під час складання протоколів сформують доказову базу для подальшого вдосконалення гарантій адвокатської діяльності.

Проте чинна модель має інституційну вразливість, спільну для обох складів правопорушень. Повноваження зі складання протоколів розподілені між радами адвокатів усіх регіонів, але жодна з них не має доступу до консолідованої інформації щодо конкретного суб’єкта. Як наслідок, особа, яку вже притягували до відповідальності в одному регіоні, в іншому може процесуально фігурувати як така, що вчинила проступок уперше.

За відсутності єдиного обліку повторність вчинення однорідного правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП) як обставина, що обтяжує відповідальність, залишається складною для доведення. У результаті гарантії адвокатської діяльності ризикують застосовуватися фрагментарно й непослідовно.

Адвокатське самоврядування вже стикалося з подібною проблемою і вирішило її через централізований облік. Рішенням РАУ № 144 від 16–17 листопада 2022 року було створено Реєстр дисциплінарних проваджень, що дозволило консолідувати практику регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

Мотивація цього рішення близька до нинішньої проблеми, хоча й має інший вектор. Тоді йшлося про ситуації, коли адвокати змінювали регіон обліку, а нова КДКА не мала даних про попередні дисциплінарні стягнення. РАУ констатувала відсутність єдиної системи моніторингу та зберігання інформації про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Відповіддю стало створення Реєстру дисциплінарних проваджень на підставі п. 13 ч. 4 ст. 55 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У випадку з Реєстром порушень прав адвокатів логіка є дзеркальною. Реєстр дисциплінарних проваджень обліковує адвоката як суб’єкта відповідальності. Натомість Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності має фіксувати випадки, коли адвокат виступає стороною, чиї професійні права та гарантії було порушено. Суб’єктом обліку в такому разі стає особа, яка допустила відповідне порушення.

Отже, йдеться про поширення вже апробованої інституційної логіки на інший напрям захисту адвокатури. Та сама правова техніка — відомчий реєстр НААУ, створений на основі ст. 55 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», — може обслуговувати обидва вектори інституційного контролю: внутрішній, дисциплінарний, і зовнішній, пов’язаний із забезпеченням професійних гарантій адвокатської діяльності.

Показово, що рішенням РАУ № 149 від 13.12.2025 Вищу школу адвокатури НААУ визначено замовником і координатором проєктів зі створення та супроводу Реєстру дисциплінарних проваджень, а також технічним координатором інших електронних реєстрів НААУ, пов’язаних із кваліфікаційно-дисциплінарними процедурами. Отже, в системі НААУ вже є визначений технічний оператор реєстрової інфраструктури, потенціал якого може бути використаний і для створення Реєстру порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності матиме значення не лише для застосування ст. 185-16 КУпАП після набрання нею чинності. Його функція ширша — забезпечити єдиний, верифікований і придатний для практичного використання облік порушень професійних прав адвокатів.

Передусім Реєстр дозволить належно встановлювати повторність порушень. Суд і рада адвокатів регіону отримуватимуть верифіковані дані щодо попередніх випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від регіону, де таке порушення було зафіксовано. Це створює доказову основу для правильного застосування п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП.

Не менш важливою є єдність практики. Голови рад адвокатів регіонів та уповноважені члени рад зможуть працювати з єдиною інформаційною і методологічною базою. Це мінімізує ризики процесуальних помилок під час складання протоколів, зменшує різночитання та формує уніфікований алгоритм реагування на порушення професійних гарантій.

Окреме значення має доказова й аналітична функція. Систематизовані дані дозволять бачити масштаб явища: типові способи порушень, повторювані моделі поведінки, проблемних суб’єктів та регіональні особливості практики. Така інформація може бути аргументом для законодавця, судів і міжнародних партнерів, зокрема в контексті Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката.

Превенція та прозорість також є самостійною функцією Реєстру. Централізований облік порушень професійних гарантій адвокатської діяльності має стримувальний ефект, оскільки робить такі порушення видимими для органів адвокатського самоврядування. Наявність верифікованого моніторингу підвищує інституційну спроможність адвокатури реагувати на протиправну поведінку системно, а не лише в межах окремого випадку.

Адміністративна відповідальність за ст. 185-16 та ст. 212-3 КУпАП не вичерпує можливих правових наслідків порушення професійних гарантій адвокатської діяльності. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, має преюдиціальне значення: для суду, який згодом розглядає цивільний позов, вона є обов’язковою в питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони конкретною особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК).

Отже, встановлений в адміністративному порядку факт ототожнення адвоката з клієнтом або порушення права на інформацію за адвокатським запитом може стати підставою для подальшого цивільно-правового захисту.

На цій основі адвокат має право вимагати відшкодування завданої шкоди — як майнової, так і моральної (ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК). У разі публічного ототожнення адвоката з клієнтом може також ітися про захист честі, гідності та ділової репутації (ст.ст. 297, 299 ЦК).

Публічне ототожнення адвоката з клієнтом за своєю природою посягає на ділову репутацію, професійну незалежність і довіру до адвокатської діяльності. Порушення права на інформацію за адвокатським запитом також може мати практичні наслідки: зрив процесуальних строків, додаткові витрати, ускладнення збирання доказів або втрату можливості своєчасно використати отриману інформацію.

Реєстр суттєво посилює саме цивільно-правовий вимір захисту прав адвокатів. По-перше, він акумулює та зберігає відомості про набрання судовими постановами законної сили, і дає адвокату готову основу для доказування в цивільному процесі. По-друге, централізований облік документує повторність і системність протиправної поведінки відповідача.

Тривалість, характер і системність порушень можуть враховуватися судом під час оцінки наслідків для адвоката та визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Без єдиної бази даних кожен такий факт адвокатам доводилося б збирати та доводити автономно в кожному окремому процесі. Із впровадженням Реєстру притягнення до адміністративної відповідальності стає підґрунтям для реалізації механізму майнової та моральної компенсації.

Створення Реєстру порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності варто розглядати не ізольовано, а в межах загального курсу НААУ на цифровізацію адвокатського самоврядування. Єдиний реєстр адвокатів України, Реєстр дисциплінарних проваджень та інші електронні сервіси вже сформували інфраструктуру, в якій системний облік і верифікація даних є робочим інструментом, а не винятком.

Новий Реєстр органічно продовжує цю логіку. Він не потребує побудови автономної системи, оскільки може спиратися на вже наявну реєстрову інфраструктуру адвокатури, визначеного технічного координатора та напрацьовані підходи до оброблення і захисту даних.

Цифровий формат надає Реєстру ключову перевагу — можливість системного узагальнення практики. Структуровані дані дозволять ідентифікувати типові способи порушень, виявляти повторювані моделі поведінки, бачити проблемних суб’єктів, географію та динаміку порушень професійних гарантій адвокатської діяльності.

На основі такої аналітики органи адвокатського самоврядування зможуть оперативно готувати методичні рекомендації для рад адвокатів регіонів, уніфікувати практику складання протоколів, а також формувати обґрунтовані звернення до судових органів, законодавця чи міжнародних інституцій.

Без цифрового інструменту таке узагальнення залишається епізодичним і залежним від окремих ініціатив. Із Реєстром воно може стати постійною аналітичною функцією адвокатського самоврядування.

Окреме значення має сумісність інформаційних потоків. Реєстр може інтегруватися в чинну цифрову екосистему НААУ, підтримувати диференційований доступ та забезпечувати обмін відомостями між радами адвокатів регіонів. Саме це усуває інформаційну ізольованість, яка є головною вразливістю паперового або децентралізованого обліку.

Інституційна модель Реєстру має бути юридично визначеною. Володільцем Реєстру може бути НААУ як суб’єкт адвокатського самоврядування, що діє в межах ст. 55 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адміністратором доцільно визначити РАУ, технічним координатором — Вищу школу адвокатури за аналогією з уже наявною інфраструктурою, а реєстратором — профільний Комітет.

Первинними постачальниками даних мають бути ради адвокатів регіонів, оскільки саме вони через голів рад або уповноважених членів рад наділені повноваженнями складати протоколи за відповідними складами адміністративних правопорушень (ст. 255 КУпАП). Саме ця процесуальна роль обґрунтовує їхню обов’язкову, а не факультативну участь у наповненні Реєстру.

Доцільним є диференційований доступ і два рівні обліку. Перший — щодо порушень права на інформацію за адвокатським запитом за ст. 212-3 КУпАП. Другий — щодо ототожнення адвоката з клієнтом за ст. 185-16 КУпАП після набрання чинності відповідними змінами.

Водночас функціонування Реєстру має залишатися в межах повноважень органів адвокатського самоврядування. Він не повинен підміняти суд і не може презюмувати вину особи до ухвалення відповідного рішення. Його завдання — фіксувати юридично значущі факти у встановленому порядку: офіційно складені протоколи та судові постанови, що набрали законної сили, із чітким розмежуванням статусу кожного запису.

Окремого значення набуває дотримання законодавства про захист персональних даних. Це передбачає визначення законних підстав оброблення інформації, обмежений і санкціонований доступ, а також чітке розмежування з Реєстром дисциплінарних проваджень. На відміну від дисциплінарного обліку, тут адвокат не є суб’єктом відповідальності, а виступає стороною, чиї професійні права та гарантії потребують захисту.

Отже, завдання є комплексним. З одного боку, набрання чинності ст. 185-16 КУпАП створить окремий механізм реагування на ототожнення адвоката з клієнтом. З іншого — без єдиного обліку цей механізм ризикує залишитися фрагментарним. Тому Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності варто розгортати проактивно: починаючи з чинної практики за ст. 212-3 КУпАП і передбачивши подальше включення нової категорії порушень.

Досвід Реєстру дисциплінарних проваджень показує, що адвокатське самоврядування вже має інституційні та технічні передумови для створення такого інструменту. Якщо правова норма і система обліку будуть розвиватися синхронно, гарантії адвокатської діяльності отримають практичний механізм фіксації, аналізу та подальшого захисту.

Леонід Скокін

заступник голови Комітету НААУ з питань адміністративних правопорушень щодо адвокатів

	9:13 Пт 26.06.26
Гарантії адвокатури починаються з фіксації порушень
Головна цитата «Досвід Реєстру дисциплінарних проваджень показує, що адвокатське самоврядування вже має інституційні та технічні передумови для створення такого інструменту», - адвокат Л. Скокін Відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом матиме сенс лише за умови належної фіксації порушень. Тому питання не тільки в санкції, а у створенні єдиного обліку, який допоможе реально забезпечувати гарантії адвокатської діяльності. Таким інструментом може стати Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Стартова точка Нагадаємо, 16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон № 4547-IX, який передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 185-16 «Порушення заборони ототожнення адвоката і клієнта». Документ наразі очікує на підпис Президента. Об’єктивну сторону цього правопорушення становить публічне, зокрема через медіа, журналістів, громадські об’єднання чи професійні спілки, ототожнення адвоката з його клієнтом, якому надається професійна правнича допомога, за відсутності ознак кримінального втручання в діяльність захисника. Протоколи складатимуть голови рад адвокатів регіонів або уповноважені члени рад (п. 9-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП), а справи розглядатимуть місцеві суди (ст. 221 КУпАП). Подібна процесуальна модель уже діє для іншого складу, спрямованого на захист професійних прав адвокатів, — порушення права на інформацію за адвокатським запитом (ст. 212-3 КУпАП). Стаття 212-3 КУпАП дає можливість запускати реєстр не як очікування майбутньої норми, а як робочий інструмент уже зараз. На її основі можна фіксувати практику порушень за адвокатськими запитами, відпрацьовувати порядок внесення даних і формувати єдині підходи для рад адвокатів регіонів. Адвокатський запит (ст. 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») є одним із наймасовіших інструментів реалізації професійних повноважень адвоката, а його ігнорування — поширеним порушенням професійних гарантій. Саме на основі практики застосування ст. 212-3 КУпАП Реєстр може відпрацювати методологію, формати даних і взаємодію з радами адвокатів регіонів ще до того, як до його структури буде додано облік випадків ототожнення адвоката з клієнтом. Отже, архітектура Реєстру може бути дворівневою і послідовною в часі. Перший рівень — фіксація та облік порушень за ст. 212-3 КУпАП, який можна запускати невідкладно. Другий — облік за ст. 185-16 КУпАП, що стане можливим після набрання чинності Законом № 4547-IX. Такий підхід дозволяє розгортати інфраструктуру захисту прав адвокатів уже сьогодні, а не створювати її з нуля після появи нової норми. Накопичення практики за ст. 212-3 КУпАП має самостійну цінність для професійної спільноти. Систематизація типових підстав для відмов, визначення проблемних суб’єктів звернення та аналіз процесуальних недоліків під час складання протоколів сформують доказову базу для подальшого вдосконалення гарантій адвокатської діяльності. Проте чинна модель має інституційну вразливість, спільну для обох складів правопорушень. Повноваження зі складання протоколів розподілені між радами адвокатів усіх регіонів, але жодна з них не має доступу до консолідованої інформації щодо конкретного суб’єкта. Як наслідок, особа, яку вже притягували до відповідальності в одному регіоні, в іншому може процесуально фігурувати як така, що вчинила проступок уперше. За відсутності єдиного обліку повторність вчинення однорідного правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП) як обставина, що обтяжує відповідальність, залишається складною для доведення. У результаті гарантії адвокатської діяльності ризикують застосовуватися фрагментарно й непослідовно. Дисциплінарна паралель Адвокатське самоврядування вже стикалося з подібною проблемою і вирішило її через централізований облік. Рішенням РАУ № 144 від 16–17 листопада 2022 року було створено Реєстр дисциплінарних проваджень, що дозволило консолідувати практику регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Мотивація цього рішення близька до нинішньої проблеми, хоча й має інший вектор. Тоді йшлося про ситуації, коли адвокати змінювали регіон обліку, а нова КДКА не мала даних про попередні дисциплінарні стягнення. РАУ констатувала відсутність єдиної системи моніторингу та зберігання інформації про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Відповіддю стало створення Реєстру дисциплінарних проваджень на підставі п. 13 ч. 4 ст. 55 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У випадку з Реєстром порушень прав адвокатів логіка є дзеркальною. Реєстр дисциплінарних проваджень обліковує адвоката як суб’єкта відповідальності. Натомість Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності має фіксувати випадки, коли адвокат виступає стороною, чиї професійні права та гарантії було порушено. Суб’єктом обліку в такому разі стає особа, яка допустила відповідне порушення. Отже, йдеться про поширення вже апробованої інституційної логіки на інший напрям захисту адвокатури. Та сама правова техніка — відомчий реєстр НААУ, створений на основі ст. 55 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», — може обслуговувати обидва вектори інституційного контролю: внутрішній, дисциплінарний, і зовнішній, пов’язаний із забезпеченням професійних гарантій адвокатської діяльності. Показово, що рішенням РАУ № 149 від 13.12.2025 Вищу школу адвокатури НААУ визначено замовником і координатором проєктів зі створення та супроводу Реєстру дисциплінарних проваджень, а також технічним координатором інших електронних реєстрів НААУ, пов’язаних із кваліфікаційно-дисциплінарними процедурами. Отже, в системі НААУ вже є визначений технічний оператор реєстрової інфраструктури, потенціал якого може бути використаний і для створення Реєстру порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Памʼять для гарантій Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності матиме значення не лише для застосування ст. 185-16 КУпАП після набрання нею чинності. Його функція ширша — забезпечити єдиний, верифікований і придатний для практичного використання облік порушень професійних прав адвокатів. Передусім Реєстр дозволить належно встановлювати повторність порушень. Суд і рада адвокатів регіону отримуватимуть верифіковані дані щодо попередніх випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від регіону, де таке порушення було зафіксовано. Це створює доказову основу для правильного застосування п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП. Не менш важливою є єдність практики. Голови рад адвокатів регіонів та уповноважені члени рад зможуть працювати з єдиною інформаційною і методологічною базою. Це мінімізує ризики процесуальних помилок під час складання протоколів, зменшує різночитання та формує уніфікований алгоритм реагування на порушення професійних гарантій. Окреме значення має доказова й аналітична функція. Систематизовані дані дозволять бачити масштаб явища: типові способи порушень, повторювані моделі поведінки, проблемних суб’єктів та регіональні особливості практики. Така інформація може бути аргументом для законодавця, судів і міжнародних партнерів, зокрема в контексті Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Превенція та прозорість також є самостійною функцією Реєстру. Централізований облік порушень професійних гарантій адвокатської діяльності має стримувальний ефект, оскільки робить такі порушення видимими для органів адвокатського самоврядування. Наявність верифікованого моніторингу підвищує інституційну спроможність адвокатури реагувати на протиправну поведінку системно, а не лише в межах окремого випадку. Наслідки фактів Адміністративна відповідальність за ст. 185-16 та ст. 212-3 КУпАП не вичерпує можливих правових наслідків порушення професійних гарантій адвокатської діяльності. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, має преюдиціальне значення: для суду, який згодом розглядає цивільний позов, вона є обов’язковою в питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони конкретною особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК). Отже, встановлений в адміністративному порядку факт ототожнення адвоката з клієнтом або порушення права на інформацію за адвокатським запитом може стати підставою для подальшого цивільно-правового захисту. На цій основі адвокат має право вимагати відшкодування завданої шкоди — як майнової, так і моральної (ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК). У разі публічного ототожнення адвоката з клієнтом може також ітися про захист честі, гідності та ділової репутації (ст.ст. 297, 299 ЦК). Публічне ототожнення адвоката з клієнтом за своєю природою посягає на ділову репутацію, професійну незалежність і довіру до адвокатської діяльності. Порушення права на інформацію за адвокатським запитом також може мати практичні наслідки: зрив процесуальних строків, додаткові витрати, ускладнення збирання доказів або втрату можливості своєчасно використати отриману інформацію. Реєстр суттєво посилює саме цивільно-правовий вимір захисту прав адвокатів. По-перше, він акумулює та зберігає відомості про набрання судовими постановами законної сили, і дає адвокату готову основу для доказування в цивільному процесі. По-друге, централізований облік документує повторність і системність протиправної поведінки відповідача. Тривалість, характер і системність порушень можуть враховуватися судом під час оцінки наслідків для адвоката та визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Без єдиної бази даних кожен такий факт адвокатам доводилося б збирати та доводити автономно в кожному окремому процесі. Із впровадженням Реєстру притягнення до адміністративної відповідальності стає підґрунтям для реалізації механізму майнової та моральної компенсації. Цифра, що бачить систему Створення Реєстру порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності варто розглядати не ізольовано, а в межах загального курсу НААУ на цифровізацію адвокатського самоврядування. Єдиний реєстр адвокатів України, Реєстр дисциплінарних проваджень та інші електронні сервіси вже сформували інфраструктуру, в якій системний облік і верифікація даних є робочим інструментом, а не винятком. Новий Реєстр органічно продовжує цю логіку. Він не потребує побудови автономної системи, оскільки може спиратися на вже наявну реєстрову інфраструктуру адвокатури, визначеного технічного координатора та напрацьовані підходи до оброблення і захисту даних. Цифровий формат надає Реєстру ключову перевагу — можливість системного узагальнення практики. Структуровані дані дозволять ідентифікувати типові способи порушень, виявляти повторювані моделі поведінки, бачити проблемних суб’єктів, географію та динаміку порушень професійних гарантій адвокатської діяльності. На основі такої аналітики органи адвокатського самоврядування зможуть оперативно готувати методичні рекомендації для рад адвокатів регіонів, уніфікувати практику складання протоколів, а також формувати обґрунтовані звернення до судових органів, законодавця чи міжнародних інституцій. Без цифрового інструменту таке узагальнення залишається епізодичним і залежним від окремих ініціатив. Із Реєстром воно може стати постійною аналітичною функцією адвокатського самоврядування. Окреме значення має сумісність інформаційних потоків. Реєстр може інтегруватися в чинну цифрову екосистему НААУ, підтримувати диференційований доступ та забезпечувати обмін відомостями між радами адвокатів регіонів. Саме це усуває інформаційну ізольованість, яка є головною вразливістю паперового або децентралізованого обліку. Механізм із застереженнями Інституційна модель Реєстру має бути юридично визначеною. Володільцем Реєстру може бути НААУ як суб’єкт адвокатського самоврядування, що діє в межах ст. 55 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адміністратором доцільно визначити РАУ, технічним координатором — Вищу школу адвокатури за аналогією з уже наявною інфраструктурою, а реєстратором — профільний Комітет. Первинними постачальниками даних мають бути ради адвокатів регіонів, оскільки саме вони через голів рад або уповноважених членів рад наділені повноваженнями складати протоколи за відповідними складами адміністративних правопорушень (ст. 255 КУпАП). Саме ця процесуальна роль обґрунтовує їхню обов’язкову, а не факультативну участь у наповненні Реєстру. Доцільним є диференційований доступ і два рівні обліку. Перший — щодо порушень права на інформацію за адвокатським запитом за ст. 212-3 КУпАП. Другий — щодо ототожнення адвоката з клієнтом за ст. 185-16 КУпАП після набрання чинності відповідними змінами. Водночас функціонування Реєстру має залишатися в межах повноважень органів адвокатського самоврядування. Він не повинен підміняти суд і не може презюмувати вину особи до ухвалення відповідного рішення. Його завдання — фіксувати юридично значущі факти у встановленому порядку: офіційно складені протоколи та судові постанови, що набрали законної сили, із чітким розмежуванням статусу кожного запису. Окремого значення набуває дотримання законодавства про захист персональних даних. Це передбачає визначення законних підстав оброблення інформації, обмежений і санкціонований доступ, а також чітке розмежування з Реєстром дисциплінарних проваджень. На відміну від дисциплінарного обліку, тут адвокат не є суб’єктом відповідальності, а виступає стороною, чиї професійні права та гарантії потребують захисту. Отже, завдання є комплексним. З одного боку, набрання чинності ст. 185-16 КУпАП створить окремий механізм реагування на ототожнення адвоката з клієнтом. З іншого — без єдиного обліку цей механізм ризикує залишитися фрагментарним. Тому Реєстр порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності варто розгортати проактивно: починаючи з чинної практики за ст. 212-3 КУпАП і передбачивши подальше включення нової категорії порушень. Досвід Реєстру дисциплінарних проваджень показує, що адвокатське самоврядування вже має інституційні та технічні передумови для створення такого інструменту. Якщо правова норма і система обліку будуть розвиватися синхронно, гарантії адвокатської діяльності отримають практичний механізм фіксації, аналізу та подальшого захисту. Автор публікації: Леонід Скокін Леонід Скокін заступник голови Комітету НААУ з питань адміністративних правопорушень щодо адвокатів Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Гарантії адвокатури починаються з фіксації порушень

Головна цитата