Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Вивізне мито на граніт: процедура, Конституція і Угода з ЄС

Для стимулювання внутрішньої переробки сировини Верховна Рада запровадила вивізне мито на природний камінь. Залишаючи осторонь економічну доцільність, розглянемо правові аспекти: дотримання законодавчої процедури, відповідність Конституції та сумісність із Угодою про асоціацію.

Йдеться про Закон від 09.06.2026 № 4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів», який направлено на підпис Президенту України.

Саме в ньому під час підготовки відповідного проєкту №15111-д до другого читання зʼявилася норма, що запроваджує вивізне мито на необроблений граніт, граніт, розрізаний на блоки чи інші частини, та інші камені для монументів і будівництва. Ставка — 0,3 євро за кілограм. Мито запроваджується шляхом внесення змін до Закону «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» і набере чинності через 45 днів після опублікування закону № 4903-ІХ.

Стаття 116 Регламенту ВР виходить із того, що пропозиції та поправки до другого читання мають стосуватися предмета правового регулювання законопроєкту: пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий за основу.

Однак норма про вивізне мито на природний камінь запроваджує самостійне фіскальне регулювання, змінює інший закон і за своїм змістом жодним чином не пов’язана з оподаткуванням цифрових платформ.

Також за інформацією офіційної картки законопроєкту, Головне юридичне управління Апарату ВР завізувало проєкт із зауваженнями, вказавши на потребу доопрацювання з урахуванням механізму, передбаченого частиною шостою статті 118 Регламенту: у разі, якщо висновки юридичної експертизи та редакційного опрацювання містять зауваження до законопроекту, підготовленого до другого читання, головний комітет може розглянути на своєму засіданні пропозиції (поправки) членів комітету, підготовлені з урахуванням таких висновків.

Усе це створює правові підстави ставити питання про додержання законодавчої процедури під час ухвалення відповідної норми.

Стаття 41 Конституції гарантує непорушність права приватної власності, а стаття 42 — право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Обмеження цих прав має відповідати принципу пропорційності та переслідувати чітко визначений правомірний публічний інтерес.

У випадку з митом на природний камінь бізнес отримує фіскальне обтяження, запроваджене без оприлюдненого економічного обґрунтування, без обговорення з професійною спільнотою, без повноцінного перехідного механізму та без диференціації між суб’єктами, які перебувають у різних виробничих і технічних умовах.

Тому правове питання полягає в тому, чи є обраний інструмент співмірним із втручанням у права власників і суб’єктів господарювання.

Крім того, стаття 31 Угоди про асоціацію забороняє запроваджувати або зберігати в силі вивізне мито чи будь-які заходи еквівалентної дії щодо вивезення товарів. Винятки стосуються лише двох випадків: існуючих мит, передбачених Графіком скасування вивізного мита в Додатку I-C, та спеціальних заходів щодо вивізного мита, передбачених Додатком I-D. Обидва механізми поширюються на закритий перелік товарів. Природний камінь до нього не належить.

Отже, нове вивізне мито на граніт за формальною кваліфікацією є несумісним зі статтею 31 Угоди про асоціацію. Втім, формальна несумісність не має автоматичного правового наслідку для України, адже механізм вирішення спорів за Угодою запускається лише за ініціативою сторони.

Подібна ситуація вже виникала із запровадженням 10-відсоткового вивізного мита на сою та ріпак, яке зʼявилося у Законі від 16.07.2025 № 4536-IX, присвяченому темі промислового забруднення. Бізнес-об’єднання прямо вказували на невідповідність такого підходу Угоді про асоціацію. Попри це, відомих кроків Європейського Союзу щодо ініціювання формального спору наразі не зафіксовано.

Норма про мито на природний камінь набирає чинності через 45 днів після опублікування закону. Для галузі це не виглядає як реальний перехідний період.

Але у випадку сої та ріпаку мито супроводжувалося звільненням для виробників, які експортують власну продукцію, і поетапним зниженням ставки з 2030 року. У випадку з природним каменем передбачено фіксовану ставку за вагу — без звільнення для діючих контрактів, без поетапної моделі та без розмежування між тими, хто має змогу швидко інвестувати у переробку, і тими, хто фізично не може зробити цього за півтора місяця.

Різницю задає природа об’єкта. Кар’єр — не склад, який можна закрити й відкрити. Це інфраструктурний об’єкт із високим порогом входу: розкривні роботи, гірниче обладнання, дозвільна документація, технологічні схеми.

Операційне навантаження зберігається незалежно від продажів: відкачування води, обслуговування техніки, підтримання гірничих виробок у безпечному стані. Зупинка цих процесів на місяці нерідко означає технічну неможливість відновлення кар’єру в попередньому стані.

Окремий ризик — кадри. Бурильники, машиністи екскаваторів і бурових установок, технологи видобутку, геологи, фахівці з підривних робіт — це команда, сформована роками під конкретне родовище й конкретне обладнання. За економічно нежиттєздатного експорту така команда не чекатиме в простої. Люди переходитимуть туди, де є робота: на інші підприємства, за кордон або в суміжні галузі. Відновити такий колектив після зупинки — питання років, а часто це неможливо у попередньому складі.

Саме тому 45 днів — це строк, який не дає адаптуватися, а підвищує ризик незворотної зупинки. У поєднанні з відсутністю економічного обґрунтування та діалогу з галуззю це робить питання пропорційності обмеження прав за статтями 41 і 42 Конституції предметним.

Україна вже застосовувала підхід «залишити сировину для внутрішньої переробки». Крім сої та ріпаку, прикладом є обмеження експорту брухту чорних металів, для якого на 2026 рік установлено нульову квоту постановою Кабінету Міністрів від 31.12.2025 № 1795. Урок цих кейсів спільний: результат залежить не лише від декларованої мети, а від якості інструменту та строків його запровадження.

Якщо держава прагне стимулювати внутрішню переробку, такий інструмент має бути запроваджений у належний спосіб.

По-перше, до підписання закону процедурні застереження та питання сумісності зі статтею 31 Угоди про асоціацію можуть бути враховані Президентом України під час реалізації повноважень за статтею 94 Конституції.

По-друге, якщо політику стимулювання внутрішньої переробки буде продовжено, її варто реалізовувати у профільному законодавчому порядку. Такий підхід мав би передбачати залучення галузі, достатній перехідний період, звільнення для діючих контрактів і суб’єктів, які не мають технічної можливості організувати переробку у стислий строк, а також поетапну модель ставки.

По-третє, потрібен предметний, заснований на фактах діалог із Міністерством фінансів, Кабміном та профільним парламентським комітетом. У таких питаннях фахова експертно-правова аналітика має більше шансів бути врахованою, ніж розрізнені звернення.

Граніт формується мільйони років. Зупинити підприємство, що з ним працює, можна за тижні, а відновити — незрівнянно довше і не завжди повністю. Це достатня причина, щоб легітимну мету стимулювання внутрішньої переробки реалізовувати належним правовим методом.

Сергій Антоненко

голова Комітету НААУ з питань нафти, газу та надрокористування

	20:02 Чт 18.06.26
Вивізне мито на граніт: процедура, Конституція і Угода з ЄС
Головна цитата «Норма про мито на природний камінь набирає чинності через 45 днів після опублікування закону», - адвокат С. Антоненко Для стимулювання внутрішньої переробки сировини Верховна Рада запровадила вивізне мито на природний камінь. Залишаючи осторонь економічну доцільність, розглянемо правові аспекти: дотримання законодавчої процедури, відповідність Конституції та сумісність із Угодою про асоціацію. Предмет і зміст Йдеться про Закон від 09.06.2026 № 4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів», який направлено на підпис Президенту України. Саме в ньому під час підготовки відповідного проєкту №15111-д до другого читання зʼявилася норма, що запроваджує вивізне мито на необроблений граніт, граніт, розрізаний на блоки чи інші частини, та інші камені для монументів і будівництва. Ставка — 0,3 євро за кілограм. Мито запроваджується шляхом внесення змін до Закону «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» і набере чинності через 45 днів після опублікування закону № 4903-ІХ. Стаття 116 Регламенту ВР виходить із того, що пропозиції та поправки до другого читання мають стосуватися предмета правового регулювання законопроєкту: пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий за основу. Однак норма про вивізне мито на природний камінь запроваджує самостійне фіскальне регулювання, змінює інший закон і за своїм змістом жодним чином не пов’язана з оподаткуванням цифрових платформ. Також за інформацією офіційної картки законопроєкту, Головне юридичне управління Апарату ВР завізувало проєкт із зауваженнями, вказавши на потребу доопрацювання з урахуванням механізму, передбаченого частиною шостою статті 118 Регламенту: у разі, якщо висновки юридичної експертизи та редакційного опрацювання містять зауваження до законопроекту, підготовленого до другого читання, головний комітет може розглянути на своєму засіданні пропозиції (поправки) членів комітету, підготовлені з урахуванням таких висновків. Усе це створює правові підстави ставити питання про додержання законодавчої процедури під час ухвалення відповідної норми. Конституційний і європейський виміри Стаття 41 Конституції гарантує непорушність права приватної власності, а стаття 42 — право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Обмеження цих прав має відповідати принципу пропорційності та переслідувати чітко визначений правомірний публічний інтерес. У випадку з митом на природний камінь бізнес отримує фіскальне обтяження, запроваджене без оприлюдненого економічного обґрунтування, без обговорення з професійною спільнотою, без повноцінного перехідного механізму та без диференціації між суб’єктами, які перебувають у різних виробничих і технічних умовах. Тому правове питання полягає в тому, чи є обраний інструмент співмірним із втручанням у права власників і суб’єктів господарювання. Крім того, стаття 31 Угоди про асоціацію забороняє запроваджувати або зберігати в силі вивізне мито чи будь-які заходи еквівалентної дії щодо вивезення товарів. Винятки стосуються лише двох випадків: існуючих мит, передбачених Графіком скасування вивізного мита в Додатку I-C, та спеціальних заходів щодо вивізного мита, передбачених Додатком I-D. Обидва механізми поширюються на закритий перелік товарів. Природний камінь до нього не належить. Отже, нове вивізне мито на граніт за формальною кваліфікацією є несумісним зі статтею 31 Угоди про асоціацію. Втім, формальна несумісність не має автоматичного правового наслідку для України, адже механізм вирішення спорів за Угодою запускається лише за ініціативою сторони. Подібна ситуація вже виникала із запровадженням 10-відсоткового вивізного мита на сою та ріпак, яке зʼявилося у Законі від 16.07.2025 № 4536-IX, присвяченому темі промислового забруднення. Бізнес-об’єднання прямо вказували на невідповідність такого підходу Угоді про асоціацію. Попри це, відомих кроків Європейського Союзу щодо ініціювання формального спору наразі не зафіксовано. «Перехідний» період Норма про мито на природний камінь набирає чинності через 45 днів після опублікування закону. Для галузі це не виглядає як реальний перехідний період. Але у випадку сої та ріпаку мито супроводжувалося звільненням для виробників, які експортують власну продукцію, і поетапним зниженням ставки з 2030 року. У випадку з природним каменем передбачено фіксовану ставку за вагу — без звільнення для діючих контрактів, без поетапної моделі та без розмежування між тими, хто має змогу швидко інвестувати у переробку, і тими, хто фізично не може зробити цього за півтора місяця. Різницю задає природа об’єкта. Кар’єр — не склад, який можна закрити й відкрити. Це інфраструктурний об’єкт із високим порогом входу: розкривні роботи, гірниче обладнання, дозвільна документація, технологічні схеми. Операційне навантаження зберігається незалежно від продажів: відкачування води, обслуговування техніки, підтримання гірничих виробок у безпечному стані. Зупинка цих процесів на місяці нерідко означає технічну неможливість відновлення кар’єру в попередньому стані. Окремий ризик — кадри. Бурильники, машиністи екскаваторів і бурових установок, технологи видобутку, геологи, фахівці з підривних робіт — це команда, сформована роками під конкретне родовище й конкретне обладнання. За економічно нежиттєздатного експорту така команда не чекатиме в простої. Люди переходитимуть туди, де є робота: на інші підприємства, за кордон або в суміжні галузі. Відновити такий колектив після зупинки — питання років, а часто це неможливо у попередньому складі. Саме тому 45 днів — це строк, який не дає адаптуватися, а підвищує ризик незворотної зупинки. У поєднанні з відсутністю економічного обґрунтування та діалогу з галуззю це робить питання пропорційності обмеження прав за статтями 41 і 42 Конституції предметним. Україна вже застосовувала підхід «залишити сировину для внутрішньої переробки». Крім сої та ріпаку, прикладом є обмеження експорту брухту чорних металів, для якого на 2026 рік установлено нульову квоту постановою Кабінету Міністрів від 31.12.2025 № 1795. Урок цих кейсів спільний: результат залежить не лише від декларованої мети, а від якості інструменту та строків його запровадження. Що робити Якщо держава прагне стимулювати внутрішню переробку, такий інструмент має бути запроваджений у належний спосіб. По-перше, до підписання закону процедурні застереження та питання сумісності зі статтею 31 Угоди про асоціацію можуть бути враховані Президентом України під час реалізації повноважень за статтею 94 Конституції. По-друге, якщо політику стимулювання внутрішньої переробки буде продовжено, її варто реалізовувати у профільному законодавчому порядку. Такий підхід мав би передбачати залучення галузі, достатній перехідний період, звільнення для діючих контрактів і суб’єктів, які не мають технічної можливості організувати переробку у стислий строк, а також поетапну модель ставки. По-третє, потрібен предметний, заснований на фактах діалог із Міністерством фінансів, Кабміном та профільним парламентським комітетом. У таких питаннях фахова експертно-правова аналітика має більше шансів бути врахованою, ніж розрізнені звернення. Граніт формується мільйони років. Зупинити підприємство, що з ним працює, можна за тижні, а відновити — незрівнянно довше і не завжди повністю. Це достатня причина, щоб легітимну мету стимулювання внутрішньої переробки реалізовувати належним правовим методом. Автор публікації: Сергій Антоненко Сергій Антоненко голова Комітету НААУ з питань нафти, газу та надрокористування Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Вивізне мито на граніт: процедура, Конституція і Угода з ЄС

Головна цитата