15:59 Ср 10.06.26

Коли ім’я стає підставою для відмови у паспорті

print version

Головна цитата

«Під час оформлення паспорта важливо відмежовувати справжні розбіжності в персональних даних від особливостей структури документа, виданого компетентним органом іншої держави», - адвокат Ю. Орлова

Відмова в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон через особливості написання імені в іноземному свідоцтві про народження створює для дитини та її батьків окрему адміністративну проблему. Різні підходи до фіксації персональних даних можуть призвести до необхідності судового захисту або навіть зміни імені.

Правові засади оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначаються Конституцією України, Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а також Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 07.05.2014 №152.

На практиці проблема виникає у випадках, коли дитина народилася за межами України, а її свідоцтво про народження оформлене за правилами іншої держави.

Для українських документів типовою є трикомпонентна форма запису імені фізичної особи: прізвище, власне ім’я та по батькові. Натомість у документах, виданих органами іноземних держав, персональні дані часто подаються у двокомпонентному вигляді. Наприклад, у свідоцтві про народження, виданому органом реєстрації актів цивільного стану Угорщини, відсутня окрема графа «по батькові». Відомості про ім’я та по батькові можуть бути зазначені в одному рядку графи «ім’я».

У таких випадках органи Державної міграційної служби можуть відмовляти в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посилаючись на те, що під час розгляду заяви-анкети виявлено розбіжність між паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження. Хоча, якщо іноземний документ пройшов відповідну перевірку, легалізацію або іншу передбачену процедуру, а його офіційний переклад дає можливість ідентифікувати особу, ці обставини мали б враховуватися під час розгляду заяви.

Зрозуміло, що посадові особи міграційної служби під час надання адміністративної послуги перевіряють повноту поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства. Водночас самостійне переоцінювання змісту іноземного документа, його перекладу та результатів попередньої перевірки виходить за межі звичайної технічної перевірки документів.

Найбільш проблемним є те, що в окремих випадках заявникам фактично пропонують усунути таку «розбіжність» шляхом зміни імені дитини. Спочатку — на подвійне ім’я, яке поєднує ім’я та по батькові, а згодом — знову на ім’я, надане дитині при народженні. Такий підхід створює додатковий правовий та адміністративний тягар. Дитина може зіткнутися з перешкодами у користуванні іменем, під яким уже отримувала документи про освіту, медичну документацію та інші підтвердження особи.

Тому під час оформлення паспорта важливо відмежовувати справжні розбіжності в персональних даних від особливостей структури документа, виданого компетентним органом іншої держави. Державна міграційна служба вже почала реагувати на цю проблему, однак переважно у випадках, коли особи активно відстоюють свої права.

Автор публікації: Юлія Орлова

Юлія Орлова

член Ради Комітету НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.