Оплата праці у проєкті нового Трудового кодексу: що пропонує Кабмін
Головна цитата
«Мінімальні державні гарантії не можуть бути нижчими за встановлені колективними угодами, а тимчасове зниження зарплати допускається не більше ніж на шість місяців у разі фінансових труднощів роботодавця», - адвокат Н. Кайда
Чи здатне трудове законодавство одночасно гарантувати працівникові належну оплату і надати роботодавцеві легальні механізми реагування на економічні труднощі? Відповідь на це запитання закладає урядовий проєкт Трудового кодексу, який комплексно оновлює правила щодо заробітної плати, компенсацій, строків виплати та інформаційних прав працівника.
Глава 5 «Оплата праці» (статті 156–182) відповідного проєкту Закону № 14386 від 15.01.2026 визначає заробітну плату, мінімальні гарантії, системи та форми оплати, компенсації за роботу в особливих умовах, а також права працівників щодо прозорості нарахувань.
Заробітна плата закріплюється як комплексна категорія, що включає основну, додаткову та інші виплати. До основної належать оклади, тарифні ставки та відрядні розцінки, до додаткової — премії, надбавки та доплати, а інші виплати можуть охоплювати заохочувальні та компенсаційні механізми. Такий підхід узаконює широкий спектр стимулюючих та компенсаційних виплат, надаючи роботодавцям гнучкість у винагороді працівників, але водночас вимагає прозорого обліку та звітності.
Мінімальна заробітна плата прив’язується до економічних показників: середньої зарплати в економіці та прожиткового мінімуму. Вона встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів і не може зменшуватися, що передбачає обов’язок роботодавця проводити доплату у разі недосягнення мінімального рівня. Таке законодавче закріплення формули зберігає адміністративні виклики для бухгалтерії та кадрових служб, які щороку повинні коригувати нарахування.
Залишаються і класичні форми оплати праці — почасова та відрядна, водночас запроваджуються гнучкі системи, що дозволяють комбінувати різні підходи. Погодинна оплата передбачає облік фактичного часу та контроль виконання нормованих завдань, а всі системи оплати праці повинні забезпечувати рівність чоловіків і жінок за рівноцінну працю. Акцент на прозорості та системності передбачає, що роботодавець повинен регулярно інформувати працівників про рівень зарплат за категоріями, що водночас підвищує відповідальність.
Особлива увага приділяється оплаті праці у складних та ризикових умовах. Робота у нічний час, у вихідні та святкові дні, а також понаднормова повинні оплачуватися не менше подвоєного тарифу. Надбавки передбачаються за роботу у шкідливих або особливих умовах праці, а час простою, який не залежить від працівника, оплачується не менше двох третин ставки. Компенсація за затримку виплат передбачена з урахуванням індексу споживчих цін, що вперше систематизує гарантії та компенсації, раніше розпорошені по різних законах.
Законопроєкт також підсилює інформаційні права працівників. Вони мають право отримувати детальний розрахунок заробітної плати з розшифруванням основної, додаткової та компенсаційної частин, а також податків. Забороняються відрахування на користь роботодавця або посередників за працевлаштування, а розмір законних відрахувань обмежується до 20%, у визначених випадках до 50%, а для аліментів до 70%. Такі новели закріплюють принцип повного та достовірного обліку, що значно підвищує захист.
Виплата заробітної плати відповідно до проєкту повинна здійснюватися не рідше ніж двічі на місяць, через банки, пошту або платіжні системи, а виплата в боргових зобов’язаннях або у негрошовій формі забороняється. Розрахунок під час звільнення проводиться не пізніше дня звільнення, а за потреби — наступного робочого дня. Подібна деталізація строків та механізмів виплат підвищує дисципліну роботодавців і зменшує потенційні трудові спори.
Важливою новелою є врегулювання тимчасових змін умов оплати. Мінімальні державні гарантії не можуть бути нижчими за встановлені колективними угодами, а тимчасове зниження зарплати допускається не більше ніж на шість місяців у разі фінансових труднощів роботодавця.
Загалом, проєкт № 14386 закріплює сучасні стандарти оплати праці та соціальні гарантії, розширюючи стимулюючі та компенсаційні виплати, детально врегульовуючи форми і системи оплати, а також прив’язуючи мінімальну зарплату до економічних показників. Водночас впровадження цих норм потребує уваги роботодавців і контролюючих органів для забезпечення правової визначеності, цифровізації бухгалтерського обліку та запобігання трудовим спорам. Прийняття закону у редакції, запропонованій проєктом, створює перспективу підвищення соціального захисту працівників і стимулює прозорість у сфері заробітної плати.
Матеріал опубліковано у виданні «Юридична газета».
Наталія Кайда
адвокат, членкиня Ради Комітету НААУ з питань трудового права
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.