Спільний кодекс етики? Про межі можливого для суддів, прокурорів та адвокатів
Головна цитата
"Спільний для суддів, прокурорів та адвокатів етичний документ може існувати лише у загальному вигляді", - заступник голови НААУ, РАУ В. Гвоздій
Нещодавній круглий стіл про етичні стандарти у світлі підходів Ради Європи актуалізував давнє питання: чи можливий спільний кодекс етики для адвокатів, прокурорів і суддів, якщо їхні функції, гарантії незалежності та межі відповідальності принципово різні?
Кодекс, якого не було
Уперше ця ідея була оформлена як міжінституційне рішення у 2018 році. 21 вересня Рада суддів, Рада прокурорів і Рада адвокатів ухвалили резолюцію «Професійна етика правосуддя», в якій прямо визнали доцільним формування єдиних стандартів професійної етики у сфері правосуддя, створення робочої групи для розробки проєкту Кодексу професійної етики та визначення спільних етичних принципів, а також погодили, що кожна сторона делегує до цієї групи по п’ять представників.
Групі доручили за 40 днів підготувати концепцію майбутнього документа. При цьому резолюція враховувала, що поведінка учасників процесу вже регулювалася окремими актами — Кодексом суддівської етики, Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів і Правилами адвокатської етики. Однак не завжди цих стандартів дотримуються.
Комітет РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, на який було покладено функції координатора, повідомляв про проведені протягом семи місяців трьох засідань робочої групи, а тодішній голова РСУ Олег Ткачук навіть звітував про завершальний етап роботи. Втім, затвердженого фінального документа так і не зʼявилося.
Межі спільного
Але проблема, очевидно, була не в тому, що між трьома професіями взагалі немає спільного. Навпаки, на рівні базових орієнтирів спільне підґрунтя для трьох професій справді існує.
Конституція і профільні закони виходять із вимог верховенства права, законності, незалежності, поваги до прав людини та належного здійснення професійної функції. Для судді це випливає зі ст. 126 Конституції та положень Закону «Про судоустрій і статус суддів», для прокурора — зі ст. 131-1 Конституції та Закону «Про прокуратуру», для адвоката — зі ст. 59, 131-2 Конституції і ст. 4 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Проте на рівні конкретних правил поведінки ці загальні засади по-різному розкриваються в Кодексі суддівської етики, Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів і Правилах адвокатської етики.
А там, де закінчуються загальні принципи, починається головна проблема єдиного кодексу. Бо і Основний і профільні закони розмежовують професії у сфері правосуддя за їхньою функцією. Суддя здійснює правосуддя й має бути незалежним від будь-якого впливу, що вимагає стійкості до тиску, безсторонності та стриманості. Прокуратура підтримує публічне обвинувачення, здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням і в окремих випадках представляє інтереси держави в суді. Адвокатура ж, відповідно до ст. 59 і 131-2 Конституції, існує для надання професійної правничої допомоги. Виключно адвокат здійснює захист від кримінального обвинувачення. Тобто прокурор діє від імені держави, адвокат — в інтересах клієнта в межах закону, а суддя — як неупереджений арбітр між сторонами.
Реалізація принципів
Звісно, різниця полягає не лише у статусі інституцій, а й у змісті професійних обов’язків, які ці інституції реалізують. Так, адвокат і прокурор можуть однаково бути зобов’язаними діяти сумлінно, але сама спрямованість цієї сумлінності різна, тому виникає «конфлікт присяг». Однакові за назвою принципи — законність, незалежність, доброчесність, повага до прав людини — у цих професіях набувають різного змісту на рівні практичного застосування.
Особливо це помітно там, де одна й та сама процесуальна поведінка по-різному сприймається різними учасниками правосуддя. Те, що суддя може оцінювати як затягування процесу, для адвоката нерідко є способом належного виконання професійного обов’язку: подання клопотань, заявлення відводів, реагування на порушення процедури, участь в іншому засіданні. Адвокат не є підлеглим судді, а тому етичну поведінку захисника не можна зводити до моделі поведінки, яка є зручною для суду. Більше того, ст. 8 ПАЕ вимагає від адвоката виходити з переваги інтересів клієнта, а ст. 43 ПАЕ — бути наполегливим і принциповим у відстоюванні цих інтересів, не поступатися своєю незалежністю через ризик погіршити стосунки із судом і не йти на компроміси під тиском, якщо це суперечить охоронюваним законом інтересам клієнта.
Для судді ж визначальними є безсторонність, зовнішня неупередженість. Для прокурора — поєднання законності, об’єктивності та публічної відповідальності за функцію обвинувачення.
Саме тому єдиний кодекс неминуче впирається не стільки у брак спільних цінностей, скільки у різну правову природу професійних обов’язків.
Але навіть моделі дисциплінарної відповідальності тут не збігаються: ст. 4 Кодексу суддівської етики прямо застерігає, що порушення його правил самі по собі не можуть автоматично бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, тоді як ст. 33 Кодексу прокурорської етики прямо закріплює, що прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. А ст. 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» називає порушення ПАЕ дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
***
Отже, спираючись на не зовсім вдалий попередній досвід, можна дійти висновку, що спільний для суддів, прокурорів та адвокатів етичний документ може існувати лише у загальному вигляді. Говорити про спільний етичний простір і узгоджені базові стандарти взаємодії можливо й необхідно. Але що ближче ми діставатимемося конкретних правил поведінки та наслідків їх порушення, то виразніше починатимуть переважати не точки дотику, а відмінності.
Валентин Гвоздій
заступник голови НААУ, РАУ
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.