Ми маємо вчитися в України, але, здається, цього не робимо, - очільник Асоціації адвокатів Литви
Головна цитата
«Я вітаю зусилля НААУ, яка через Раду адвокатів України визначила Програму виконання цієї Дорожньої карти, а також обʼєднала у складі робочої групи з реформування як адвокатів, так і народних депутатів та поважних експертів з провідних міжнародних організацій», - голова Ради адвокатів Асоціації адвокатів Литви Міндауґас Кукайтіс
Чи є в країнах Європи план життя на випадок війни? Як зокрема діятиме правова система: що станеться з судами, провадженнями та доступом до захисту в умовах мобілізації й дефіциту ресурсів? Про слабкі місця підготовки, парадокси ролей судді, прокурора і адвоката та уроки українського досвіду ми розмовляли з головою Ради адвокатів Асоціації адвокатів Литви Міндауґасом Кукайтісом.
– Сьогодні в публічному просторі все більше відчувається загроза початку великої війни у Європі. Як ви оцінюєте готовність країни до цього?
– Ми маємо справу з дуже складною темою. Нинішня ситуація створює враження, що ми дуже неохоче говоримо про організацію життя у воєнний час, особливо публічно. Війна поруч, але ми уникаємо цієї теми, ніби, не говорячи про неї, ми автоматично уникнемо самої ситуації. З іншого боку, створюється враження, що політики уникають заглиблення в цю тему, щоб не показати, що ми не готові. Ніби з одного боку ми показуємо свою слабкість, з іншого - існує думка, що якщо ми щось розкриємо, то ворожі сили цим скористаються.
Але якщо такий день настане, то найбільша тривога і неконтрольований хаос пошириться на нас всередині. Коли починається війна, в країні йде мобілізація. Одночасно частина громадян виїжджає з країни у більш безпечні місця. Литва, Латвія та Естонія мають обмежені безпечні можливості для евакуації до сусідніх країн Європейського Союзу. Українська нація у багато разів більша за населенням, ніж Литва, тому нам було б набагато складніше мобілізуватися у великій кількості ніж Україні, щоб захистити себе.
З ворогом перш за все повинні боротися національна розвідка та військові, а громадськість має розуміти, що це дуже серйозно і не менш важливо знати, що потрібно робити кожному. Зараз вже недостатньо просто підтримувати Україну, адже тепер слід готуватися захищати себе.
– Що для цього треба?
– На мою думку, щонайменше п'ять ланок повинні бути готові, щоб держава вижила в разі початку війни. В першу чергу, беззаперечно, оборонна система. По-друге, сама влада. Політики повинні розуміти, де і як вони будуть вести державне управління. Здається, литовські політики самі поки не розуміють, що таке реальний стан війни і в чому полягає їхня місія. Інші ланки, які є особливо важливими, – медичний сектор, засоби масової інформації та правова система, яка забезпечує довіру до держави.
– То давайте про неї і поговоримо більш докладно. Як, на Ваш погляд, має працювати правова система в умовах війни?
– Коли відбувається вторгнення з іноземної держави, починаються військові злочини. Тому, щоб держава могла вижити, вона повинна дати відповідь і показати, що в країні діє правова система і неминучість відповідальності. Прокуратура повинна бути готова до розслідування воєнних злочинів, а суди та адвокати – до роботи в екстремальних умовах.
У Литві ми маємо достатньо розвинену електронну судову систему – в Литві на рік порушується понад 155 тис. цивільних справ, близько 15 тис. кримінальних справ, близько 14 тис. адміністративних справ, розпочинається близько 40 тис. досудових розслідувань. У технологічному сенсі всі ці справи є достатньо відкритими. Вони містять детальну інформацію про місця проживання учасників справи, зміст порушень або спорів, масштаби конфлікту, майнове становище тощо. Блокування або відключення електронного судочинства запускає хаос правової системи. Мало того, що ми повинні бути морально готові до цих речей, але ми також повинні розуміти, як працювати далі.
Природно, процеси можуть застрягти через технічні перепони. Через російську агресію Україні не вистачає електроенергії. Наша асоціація свого часу долучалася до допомоги українським колегам – виділяли кошти на мобільні будиночки, в яких можна було б заряджати комп'ютери, мати незалежне електропостачання, Інтернет. Чи готові ми до подібних проблем в Литві? На мою думку, ні. Але маємо готуватися.
Наразі Литовська асоціація адвокатів не отримала жодних інструкцій чи правил від відповідальних органів щодо того, як працюватиме правова система, якщо військові дії розпочнуться сьогодні, завтра або післязавтра. Чи діятиме цивільне провадження, чи лише кримінальне та адміністративне? Як відбуватиметься розподіл справ? Чи адвокат буде запрошуватися до провадження за якоюсь тимчасовою процедурою чи іншим чином? Цієї інформації дуже бракує. Тому варто вчитися в України, яка вже воює, і тих країн, які, за нашими даними, інтенсивно готуються – Фінляндія, Швеція. Тільки єдність і підготовка врятують нас.
– Як показала практика, з уведенням воєнного стану правова система зазнає досить суттєвих змін. Якими вони бачаться зі сторони?
– За крилатим висловом Цицерона «закони мовчать під час війни». У разі введення воєнного стану Конституція дозволяє обмежити дуже важливі права і гарантії людини – свободу пересування, свободу зібрань, недоторканість власності, свободу слова. Висловивши критику, можна у відповідь отримати кримінальне переслідування, захищаючи своє майно, вас можуть звинуватити в перешкоджанні силам оборони тощо. Можливо, болюча правда, але в часи війни закон може почати діяти проти кожного з нас. Я думаю, що в суспільстві бракує поширення правових знань. В очах українців ми виглядаємо наївними і такими, що не розуміють реальних наслідків.
У Литві ми маємо понад 200 тис. нормативних актів, і ми є одним з лідерів у Європі. Але це погане лідерство – ми не зменшуємо шуму в правовій системі, не створюємо єдиних законодавчих актів, які можна прочитати і зрозуміти. У період з 2023 по 2024 рік кількість актів зросла на 10 тис. – це постанови уряду, накази, закони. Без всіх ІТ-технологій або спеціалізованих знань неможливо зрозуміти, чи не порушив я якісь норми. Таке функціонування правової системи не сприяє підвищенню довіри людей до такої правової системи.
Зрозуміло, що право, як ми його розуміємо, діятиме лише на неокупованих територіях. І нам потрібно розуміти, яку кількість проваджень може витримати національна правова система.
Збройний конфлікт призведе до сотень і тисяч воєнних злочинів разом з усіма іншими можливими хвилями злочинності, тому правова система певний час буде паралізована або значно обтяжена. Адже воєнні злочини розслідуються зовсім інакше, ніж «побутові» злочини. Так, є певні особливості збирання доказів. Ми бачимо, що в Україні ворог не дотримується міжнародних правил ведення війни - постійно руйнуються будинки мирних жителів. Щоб зібрати докази, спочатку потрібно ліквідувати наслідки, врятувати людей, які в них перебувають, а вже потім думати про те, що саме тут сталося, чи це була бомба чи дрон, чи це було військовим злочином, чи ні. Наскільки мені відомо, в Україні є представники прокуратури і слідчі з Литви. Вони навчаються і одночасно допомагають. Міжнародна відповідальність приходить дуже повільно, але вона неминуча. Треба бути терплячими.
Якщо говорити про цивільні відносини, то у разі воєнної ситуації суперечки нікуди не зникнуть – вони або залишаться невирішеними, або їх розгляд суттєво затягнеться у часі.
Парадоксально, але в Литві жодна страхова компанія наразі не страхує збитки, спричинені наслідками війни. В Україні діє чимало іноземних компаній, які це вже роблять. Маємо сигнал литовським страховим компаніям, що вони повинні про це подумати, адже це гарантія того, що людина довірятиме системі компенсацій, що діє в державі, не захоче залишити свою країну, буде захищати свою країну.
– Давайте поговоримо про адвокатуру і гарантії адвокатської діяльності. Війна в Україні суттєво загострила проблеми, що існували і раніше. Чи готова Литва їх вирішувати?
– Наша професійна спільнота складається з 2,2 тис. адвокатів та 1 тис. помічників. Близько чотирьох сотень з них уклали договори з системою державної правничої допомоги. Однак більшість адвокатів мають спеціалізацію. Значна частина не працює у кримінальному процесі. Тож адвокати повинні бути готові до перекваліфікації, прийняття нових практик. Але сьогодні Литовська асоціація адвокатів не бере участі в будь-яких тренінгах, моделюваннях або процесах ні через Міністерство національної оборони, ні через Міністерство закордонних справ, ні через Міністерство юстиції. Також ми маємо вчитися в України, але, здається, цього не робимо. І це дуже сумно.
Ми бачимо українські парадокси мобілізації у системі правосуддя. Свої функції продовжують виконувати судді і прокурори. При цьому сторона обвинувачення набуває більшого впливу, переслідування з боку держави посилюється. Водночас адвокати не захищені, вони не мають так званої броні. Зважаючи на кількість адвокатів у Литві, а також те, що частина з них у разі бойових дій виїде з країни, за подібних умов у нас може виникнути правова криза.
Також непокоїть ототожнення адвоката з клієнтом, яке особливо проявляється у воєнних злочинах. Я хотів би нагадати, що пʼятий президент Іраку Саддам Хусейн, який перебував під судом за геноцид, також потребував адвоката перед смертним вироком, як і всі югославські підсудні в Гаазькому трибуналі. Тепер захист необхідний для забезпечення справедливого процесу експрезиденту Ніколасу Мадуро. Адвокат не захищає злочин, він забезпечує процес правосуддя, щоб підсудний був почутий, щоб докази були зібрані й оцінені належним чином, щоб було винесено справедливий вирок.
У Литві кримінальне провадження за подіями 13 січня 1991 року (коли радянські силовики розганяли прихильників незалежності і через штурм телевежі у Вільнюсі загинули більше десятка людей) відбувалося для багатьох підозрюваних за їх відсутності. Тому присутність адвокатів була необхідністю. Справжня справедливість - це коли заслуховуються різні сторони, враховуються всі аргументи, а при винесенні вироку оцінюються мета, спосіб, мотив, обставини та умови вчинення злочину.
– Але через ототожнення адвокатів з клієнтами у гучних справах шкоди зазнає весь інститут захисту.
– Так, незалежне адвокатське самоврядування також зазнає переслідувань. І це добре відомо Литовській асоціації адвокатів. За більше ста років діяльності (заснована 3 грудня 1918 року, - прим. ред.) наш інститут пережив дуже складні етапи трансформації держави.
Діяльність Асоціації сприймалася по-різному, залежно від реального ставлення політиків та чиновників до демократичних цінностей. Цей погляд найкраще описується словами відомого міжвоєнного литовського правника, адвоката, професора, громадського діяча, першого міністра юстиції Литовської Республіки та другого голови Ради адвокатів Пятраса Леонаса: «адвокат є не стільки працівником свого клієнта, скільки працівником правди, працівником юстиції та легітимності. Він не просто споживач бажань і думок свого клієнта, а є його довіреною особою. Метою його праці є суспільна мета, прагнення до істини та справедливості. Мета роботи адвоката – боротьба бідних з багатими, слабких з могутніми завжди була важкою і небезпечною, а іноді і зовсім неможливою без адвоката, який був би незалежним як від чиновників, так і від суддів, і, спираючись на моральну силу ведучої справи, ще може покладатися на силу корпорації і свідомість суспільства в суді. Тільки він може поставити зброю моральної сили свого духу проти матеріальної сили. Завдяки своїй незалежності адвокатська справа була і є ненависною для автократів, диктаторів, тих, хто керує країною на власний розсуд». І я дуже хочу сподіватися, що епоха таких політиків у Європі минула.
– У межах забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу Кабінет Міністрів схвалив Дорожню карту з питань верховенства права, де зокрема згадується необхідність внесення змін до законодавства про адвокатуру. Сьогодні цей процес Міністерство юстиції фактично намагається запустити без Національної асоціації адвокатів України. Чи можлива така євроінтеграція?
– Роль адвокатського самоврядування у розвитку правової системи завжди була і є дуже важливою. Це найсильніша спільнота юристів, яка оберігає демократію завдяки своїй професійній свободі. Шкода, що роль цієї спільноти не завжди усвідомлюється окремими політиками, чиновниками і представниками громадськості.
Литва підписала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката, яка передбачає обовʼязок держав-членів забезпечити на нормативному рівні незалежність і самоврядність професійних асоціацій. Одним із необхідних елементів цього є ефективне проведення консультацій з асоціаціями адвокатів щодо пропозицій будь-яких змін у законодавстві, які впливають на регулювання професії.
Тому я вітаю зусилля НААУ, яка через Раду адвокатів України визначила Програму виконання цієї Дорожньої карти, а також обʼєднала у складі робочої групи з реформування як адвокатів, так і народних депутатів та поважних експертів з провідних міжнародних організацій.
І я щиро вірю, що найближчим часом Україна стане повноправним членом Європейського Союзу, а війна – закінчиться. Сила України творить майбутнє. Не втрачаймо терпіння і надії – перемога і процвітання прийдуть. Правова система України зазнає трансформації, вона адаптується до регулювання законодавства ЄС. Оскільки Литва вже пройшла цей етап, я можу заспокоїти, боятися чи хвилюватися з цього приводу не варто. Право Європейського Союзу діятиме та відповідатиме вашим очікуванням, якщо його правильно розумітимуть та застосовуватимуть.
Міндауґас Кукайтіс, голова Ради адвокатів Асоціації адвокатів Литви
Біографічна довідка
У 1996 році здобув ступінь магістра права у Вільнюському університеті.
З 1996 по 1999 рік працював помічником адвоката.
З 1999 року практикує як литовський адвокат.
У 2008–2011 роках був заступником голови Суду честі адвокатів.
У 2011–2014 роках був обраний головою Суду честі адвокатів.
У 2014–2022 роках обраний членом Ради адвокатів.
У 2014–2022 роках був головою дисциплінарного комітету Асоціації адвокатів.
У 2015–2016 роках був головою редакційної групи Кодексу етики адвокатів Литви.
У 2018–2022 роках був обраний заступником голови Ради адвокатів.
З 2019 року є членом Координаційної ради з надання гарантованої державою правової допомоги.
З 2021 року є членом Наглядової комісії Цивільного процесуального кодексу Литовської Республіки.
З 2025 року є членом Комісії з помилування, утвореної Президентом Литовської Республіки.
З 2025 року є членом Екзаменаційної комісії з Конституції Литви.
У 2022 році обраний головою Ради адвокатів Асоціації адвокатів Литви.
Міндауґас Кукайтіс
голова Ради адвокатів Асоціації адвокатів Литви
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.