Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Трудові зміни 2025 року, які варто знати роботодавцям і працівникам

2025 рік приніс чимало змін у трудове законодавство України. Частина з них вже активно застосовується на практиці, інші лише починають формувати нові підходи до регулювання трудових відносин. Зміни торкнулися оплати лікарняних, дистанційної роботи, призупинення трудових договорів, студентських трудових договорів, мобінгу, бронювання та працевлаштування військовозобов'язаних, страхового стажу та працевлаштування осіб з інвалідністю.

04.04.2025 набрав чинності Закон № 4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування», яким, зокрема, змінено правила оплати лікарняних для працівників за сумісництвом та в разі нещасних випадків на виробництві.

Тепер працівник може отримувати виплати за листками непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, допомогу по вагітності та пологах) за всіма місцями роботи, а не лише за основним місцем. Якщо працівник працює в кількох компаніях — кожна з них повинна окремо оформлювати та сплачувати лікарняний. Перші 5 днів непрацездатності оплачує роботодавець, з 6-го дня — Пенсійний фонд України. У разі нещасного випадку на виробництві роботодавець, у якого стався випадок, оплачує перші 17 днів у розмірі 100 % середнього заробітку.

Праця та відрядження надомних і дистанційних працівників

02.05.2025 набули чинності зміни за Законом № 339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи», зокрема щодо відряджень надомних та дистанційних працівників, роботи вдома через навчання дитини.

Умови направлення у відрядження для працівників на надомній або дистанційній роботі повинні визначатися трудовим договором. Тобто слід у кадрових документах (письмовому трудовому договорі, посадовій інструкції, правилах внутрішнього трудового розпорядку тощо) прописати порядок оформлення відряджень віддалених працівників, пункт виїзду та повернення, дати, компенсації витрат тощо. Крім того, працівник, який працює дистанційно, має повідомити роботодавця, де він перебуває у відрядженні.

Якщо дитина до 14 років навчається дистанційно, то за згодою роботодавця працівник може працювати надомно або дистанційно на період такого навчання. Але для цього потрібна згода роботодавця, тобто заява працівника та видання наказу.

Обмін контактними даними, прогул та призупинення дії трудового договору

14.06.2025 набули чинності зміни за Законом № 4412-IX «Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору», яким розширено ст.ст. 5, 7, 16 цього Закону щодо прогулу, обміну контактними даними та призупинення дії трудового договору.

Встановлено обов'язок підтримувати зв’язок між сторонами трудового договору: кожна сторона (роботодавець і працівник) зобов’язана постійно забезпечувати можливість зв’язку; а у разі зміни контактних даних (поштова / електронна адреса, телефон) — повідомити іншу сторону протягом 10 календарних днів. Роботодавець оновлює дані в Єдиному держреєстрі (ЄДР). Працівник — надсилає листа поштовими засобами або електронною поштою за адресою, зазначеною в ЄДР.

Якщо сторона не повідомила про зміну контактних даних, то надсилання на останні відомі адреси або телефони є належним ознайомленням.

Встановлено обмеження строку призупинення дії трудового договору, яке не може тривати більше ніж 90 календарних днів. Накази роботодавця про призупинення дії трудового договору на строк понад 90 днів втрачають чинність автоматично після закінчення цього строку з 14 березня 2026 року.

У разі скасування наказу про призупинення потрібно повідомити працівника за 14 днів. Після спливу строку трудовий договір відновлюється автоматично. У разі неможливості відновлення обов’язків договір може бути припинено.

Встановлена заборона звільняти за прогул працівників, який працює в зоні бойових дій. Відсутність на роботі не оплачується і не входить до стажу для щорічної відпустки.

12.09.2025 набули чинності зміни за Закон № 4574-IX «Про професійну освіту», що вперше запровадив студентський трудовий договір у ст. 21 КЗпП.

Студентський трудовий договір — це особливий вид трудового договору, що укладається між здобувачем освіти (студентом або курсантом (слухачем) закладу професійного освіти) та роботодавцем (підприємством, установою або організацією). Такий договір передбачає поєднання освітньої програми зі здобуття освіти на робочому місці (зокрема, за дуальною формою навчання) із виконанням трудових функцій. Студентський трудовий договір дає змогу студентам і курсантам поєднувати навчання з оплачуваною роботою, отримувати офіційну заробітну плату та користуватися трудовими правами і гарантіями, не перериваючи навчальний процес.

Зупинення положень колективного договору

13.09.2025 набули чинності зміни за Законом «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким змінено порядок зупинення окремих пунктів колективних договорів.

Вже не може роботодавець в односторонньому порядку зупиняти дію окремих положень колективного договору. Це дозволено лише за взаємною згодою працівника та роботодавця і в порядку, визначеному у самому колдоговорі. Якщо ж такі положення були припинені раніше без згоди працівників, сторони зобов'язані були до 13.12.2025 розпочати переговори щодо їх поновлення.

Прийняття на роботу та тимчасове бронювання для військовозобовʼязаних, які мають проблеми з військово-обліковими документами

04.12.2025 набрав чинності Закон № 4630-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану», яким врегульовано питання прийняття на роботу військовозобовʼязаних, які мають проблеми з військово-обліковими документами, їх тимчасове бронювання та звільнення з роботи.

Закон фактично узаконив тимчасове бронювання “проблемних” військовозобов'язаних (без документів, не на обліку, в розшуку тощо), але з коротким строком на 45 днів. Якщо за цей час працівник усунув порушення — він може бути заброньований на загальних підставах.

Дозволили критично важливим підприємствам (з оборонної чи економічної сфери) укладати трудові договори з військовозобов'язаними, навіть якщо: у них відсутні або оформлені неналежно військово-облікові документи; вони не перебувають на військовому обліку; не уточнили персональні дані або перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку.

Строк випробування під час прийняття на роботу таких працівників не більше 45 календарних днів. Протягом цього періоду прийняття таких осіб не вважатиметься порушенням для роботодавця за порушення ведення військового обліку.

Зʼявилася нова підстава звільнення – за неприведення військово-облікових документів у порядок. Дозволяється роботодавцю звільнити військовозобов'язаного працівника під час воєнного стану, якщо: він був прийнятий на роботу до критично важливого підприємства і протягом строку бронювання (45 днів) не узгодив свої військово-облікові документи з вимогами закону.

Повноваження Держпраці перевіряти факт вчинення мобінгу

01.10.2025 набув чинності Закон № 11044 «Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо проведення перевірок в частині вчинення мобінгу», яким розширено підстави проведення позапланої кадрової перевірки під час воєнного стану, визначені у ст. 16 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), за заявою працівника або профспілки про вчинення мобінгу на роботі.

Отже, після 1 жовтня 2025 року працівники можуть подати заяву до органів Держпраці про вчинення відносно них мобінгу на роботі.

Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рішенням суду та зарахування страхового стажу

03.12.2025 прийнято Закон № 4697-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до страхового стажу періоду незаконного звільнення працівника» (набув чинності 26.01.2026).

Встановлюється, що період вимушеного прогулу через незаконне звільнення за рішенням суду зараховується до страхового стажу за умови сплати роботодавцем ЄСВ. При цьому єдиний внесок нараховується на середній заробіток за час вимушеного прогулу і не може бути меншим за мінімальний страховий внесок за кожен місяць, а сплата ЄСВ здійснюється одночасно з виплатою цих сум працівникові.

Строк звернення до суду щодо стягнення заробітної плати

11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення № 1-р/2025, яким визнала неконституційною частину першу статті 233 КЗпП щодо встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших належних виплат.

1 січня 2026 року введено у дію Закон № 4219-IX від 15 січня 2025 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», яким оновлено правила працевлаштування осіб з інвалідністю.

Визначено новий норматив робочих місць для осіб з інвалідністю на квартал: 1 робоче місце для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб, 4 % із кількістю працівників понад 25 осіб; 2 % для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією чи навчанням осіб з інвалідністю.

Обовʼязок роботодавця на розумне пристосування робочих місць (обладнання, графік, дистанційна / надомна робота, ассистент, переклад на жестову мову тощо), а також гарантії повернення працівника з інвалідністю на роботу після травми або профзахворювання. Замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу запроваджується цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, а у разі його несплати вже штраф.

Отже 2025 рік показав чіткий курс на посилення соціальної захисту працівників, адаптацію трудового законодавства до умов воєнного стану та наближення до європейських стандартів. Для роботодавців це означає необхідність уважного перегляду кадрових документів, процедур та внутрішніх політик, а для працівників — розширення правових гарантій та механізмів захисту. Своєчасне врахування цих змін допоможе уникнути штрафів, судових спорів та забезпечити стабільність трудових відносин.

Ганна Лисенко

член Комітету НААУ з питань трудового права

	11:49 Чт 29.01.26
Трудові зміни 2025 року, які варто знати роботодавцям і працівникам
Головна цитата «2025 рік показав чіткий курс на посилення соціальної захисту працівників, адаптацію трудового законодавства до умов воєнного стану та наближення до європейських стандартів», - адвокат Г. Лисенко 2025 рік приніс чимало змін у трудове законодавство України. Частина з них вже активно застосовується на практиці, інші лише починають формувати нові підходи до регулювання трудових відносин. Зміни торкнулися оплати лікарняних, дистанційної роботи, призупинення трудових договорів, студентських трудових договорів, мобінгу, бронювання та працевлаштування військовозобов'язаних, страхового стажу та працевлаштування осіб з інвалідністю. Оплата лікарняних для сумісників 04.04.2025 набрав чинності Закон № 4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування», яким, зокрема, змінено правила оплати лікарняних для працівників за сумісництвом та в разі нещасних випадків на виробництві. Тепер працівник може отримувати виплати за листками непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, допомогу по вагітності та пологах) за всіма місцями роботи, а не лише за основним місцем. Якщо працівник працює в кількох компаніях — кожна з них повинна окремо оформлювати та сплачувати лікарняний. Перші 5 днів непрацездатності оплачує роботодавець, з 6-го дня — Пенсійний фонд України. У разі нещасного випадку на виробництві роботодавець, у якого стався випадок, оплачує перші 17 днів у розмірі 100 % середнього заробітку. Праця та відрядження надомних і дистанційних працівників 02.05.2025 набули чинності зміни за Законом № 339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи», зокрема щодо відряджень надомних та дистанційних працівників, роботи вдома через навчання дитини. Умови направлення у відрядження для працівників на надомній або дистанційній роботі повинні визначатися трудовим договором. Тобто слід у кадрових документах (письмовому трудовому договорі, посадовій інструкції, правилах внутрішнього трудового розпорядку тощо) прописати порядок оформлення відряджень віддалених працівників, пункт виїзду та повернення, дати, компенсації витрат тощо. Крім того, працівник, який працює дистанційно, має повідомити роботодавця, де він перебуває у відрядженні. Якщо дитина до 14 років навчається дистанційно, то за згодою роботодавця працівник може працювати надомно або дистанційно на період такого навчання. Але для цього потрібна згода роботодавця, тобто заява працівника та видання наказу. Обмін контактними даними, прогул та призупинення дії трудового договору 14.06.2025 набули чинності зміни за Законом № 4412-IX «Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору», яким розширено ст.ст. 5, 7, 16 цього Закону щодо прогулу, обміну контактними даними та призупинення дії трудового договору. Встановлено обов'язок підтримувати зв’язок між сторонами трудового договору: кожна сторона (роботодавець і працівник) зобов’язана постійно забезпечувати можливість зв’язку; а у разі зміни контактних даних (поштова / електронна адреса, телефон) — повідомити іншу сторону протягом 10 календарних днів. Роботодавець оновлює дані в Єдиному держреєстрі (ЄДР). Працівник — надсилає листа поштовими засобами або електронною поштою за адресою, зазначеною в ЄДР. Якщо сторона не повідомила про зміну контактних даних, то надсилання на останні відомі адреси або телефони є належним ознайомленням. Встановлено обмеження строку призупинення дії трудового договору, яке не може тривати більше ніж 90 календарних днів. Накази роботодавця про призупинення дії трудового договору на строк понад 90 днів втрачають чинність автоматично після закінчення цього строку з 14 березня 2026 року. У разі скасування наказу про призупинення потрібно повідомити працівника за 14 днів. Після спливу строку трудовий договір відновлюється автоматично. У разі неможливості відновлення обов’язків договір може бути припинено. Встановлена заборона звільняти за прогул працівників, який працює в зоні бойових дій. Відсутність на роботі не оплачується і не входить до стажу для щорічної відпустки. Студентський трудовий договір 12.09.2025 набули чинності зміни за Закон № 4574-IX «Про професійну освіту», що вперше запровадив студентський трудовий договір у ст. 21 КЗпП. Студентський трудовий договір — це особливий вид трудового договору, що укладається між здобувачем освіти (студентом або курсантом (слухачем) закладу професійного освіти) та роботодавцем (підприємством, установою або організацією). Такий договір передбачає поєднання освітньої програми зі здобуття освіти на робочому місці (зокрема, за дуальною формою навчання) із виконанням трудових функцій. Студентський трудовий договір дає змогу студентам і курсантам поєднувати навчання з оплачуваною роботою, отримувати офіційну заробітну плату та користуватися трудовими правами і гарантіями, не перериваючи навчальний процес. Зупинення положень колективного договору 13.09.2025 набули чинності зміни за Законом «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким змінено порядок зупинення окремих пунктів колективних договорів. Вже не може роботодавець в односторонньому порядку зупиняти дію окремих положень колективного договору. Це дозволено лише за взаємною згодою працівника та роботодавця і в порядку, визначеному у самому колдоговорі. Якщо ж такі положення були припинені раніше без згоди працівників, сторони зобов'язані були до 13.12.2025 розпочати переговори щодо їх поновлення. Прийняття на роботу та тимчасове бронювання для військовозобовʼязаних, які мають проблеми з військово-обліковими документами 04.12.2025 набрав чинності Закон № 4630-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану», яким врегульовано питання прийняття на роботу військовозобовʼязаних, які мають проблеми з військово-обліковими документами, їх тимчасове бронювання та звільнення з роботи. Закон фактично узаконив тимчасове бронювання “проблемних” військовозобов'язаних (без документів, не на обліку, в розшуку тощо), але з коротким строком на 45 днів. Якщо за цей час працівник усунув порушення — він може бути заброньований на загальних підставах. Дозволили критично важливим підприємствам (з оборонної чи економічної сфери) укладати трудові договори з військовозобов'язаними, навіть якщо: у них відсутні або оформлені неналежно військово-облікові документи; вони не перебувають на військовому обліку; не уточнили персональні дані або перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку. Строк випробування під час прийняття на роботу таких працівників не більше 45 календарних днів. Протягом цього періоду прийняття таких осіб не вважатиметься порушенням для роботодавця за порушення ведення військового обліку. Зʼявилася нова підстава звільнення – за неприведення військово-облікових документів у порядок. Дозволяється роботодавцю звільнити військовозобов'язаного працівника під час воєнного стану, якщо: він був прийнятий на роботу до критично важливого підприємства і протягом строку бронювання (45 днів) не узгодив свої військово-облікові документи з вимогами закону. Повноваження Держпраці перевіряти факт вчинення мобінгу 01.10.2025 набув чинності Закон № 11044 «Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо проведення перевірок в частині вчинення мобінгу», яким розширено підстави проведення позапланої кадрової перевірки під час воєнного стану, визначені у ст. 16 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), за заявою працівника або профспілки про вчинення мобінгу на роботі. Отже, після 1 жовтня 2025 року працівники можуть подати заяву до органів Держпраці про вчинення відносно них мобінгу на роботі. Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рішенням суду та зарахування страхового стажу 03.12.2025 прийнято Закон № 4697-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до страхового стажу періоду незаконного звільнення працівника» (набув чинності 26.01.2026). Встановлюється, що період вимушеного прогулу через незаконне звільнення за рішенням суду зараховується до страхового стажу за умови сплати роботодавцем ЄСВ. При цьому єдиний внесок нараховується на середній заробіток за час вимушеного прогулу і не може бути меншим за мінімальний страховий внесок за кожен місяць, а сплата ЄСВ здійснюється одночасно з виплатою цих сум працівникові. Строк звернення до суду щодо стягнення заробітної плати 11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення № 1-р/2025, яким визнала неконституційною частину першу статті 233 КЗпП щодо встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших належних виплат. Працевлаштування осіб з інвалідністю 1 січня 2026 року введено у дію Закон № 4219-IX від 15 січня 2025 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», яким оновлено правила працевлаштування осіб з інвалідністю. Визначено новий норматив робочих місць для осіб з інвалідністю на квартал: 1 робоче місце для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб, 4 % із кількістю працівників понад 25 осіб; 2 % для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, надавачів соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією чи навчанням осіб з інвалідністю. Обовʼязок роботодавця на розумне пристосування робочих місць (обладнання, графік, дистанційна / надомна робота, ассистент, переклад на жестову мову тощо), а також гарантії повернення працівника з інвалідністю на роботу після травми або профзахворювання. Замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу запроваджується цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, а у разі його несплати вже штраф. ******* Отже 2025 рік показав чіткий курс на посилення соціальної захисту працівників, адаптацію трудового законодавства до умов воєнного стану та наближення до європейських стандартів. Для роботодавців це означає необхідність уважного перегляду кадрових документів, процедур та внутрішніх політик, а для працівників — розширення правових гарантій та механізмів захисту. Своєчасне врахування цих змін допоможе уникнути штрафів, судових спорів та забезпечити стабільність трудових відносин. Автор публікації: Ганна Лисенко Ганна Лисенко член Комітету НААУ з питань трудового права Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Трудові зміни 2025 року, які варто знати роботодавцям і працівникам

Головна цитата