Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Три роки без ГК: перехідні правила для підприємств

Скасування Господарського кодексу змінило правила гри для державних, комунальних, приватних підприємств та підприємств об’єднань громадян. Мова не лише про їх перетворення на товариства, а й про новий режим користування державним і комунальним майном, посилення відповідальності посадових осіб та вимог до прозорості діяльності. Які рішення мають ухвалити власники, органи управління та юристи, щоб пройти перехідний період без зайвих правових ризиків і корпоративних конфліктів?

Закон від 09.01.2025 № 4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» запустив трирічний перехідний період, який розпочався 28 серпня 2025 року. Він охоплює діяльність державних підприємств (державні комерційні, некомерційні та казенні), комунальних підприємств (комерційні, некомерційні, спільні, приватні, дочірні, іноземні), а також підприємств об’єднань громадян (релігійні організації, профспілки, споживча кооперація). Державна реєстрація нових підприємств цих форм заборонена.

Наявні юридичні особи мають у визначені строки бути ліквідовані або перетворені відповідно до вимог Закону. До моменту приведення їх діяльності у відповідність вони керуються загальними положеннями Цивільного кодексу щодо юридичних осіб, а також спеціальними законами, зокрема «Про управління об’єктами державної власності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Закон № 4196-ІХ також чітко визначив форми об’єднань юридичних осіб: асоціація, корпорація, консорціум, концерн. При цьому асоціація і корпорація є договірними об’єднаннями, тоді як консорціум і концерн створюються як статутні об’єднання. Це потребує перегляду статутів і внутрішніх положень уже існуючих структур, а також врахування нових підходів при формуванні майбутніх об’єднань.

Окремо були установлені критерії, за якими суб’єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів поділяються на суб’єкти мікро-, малого, середнього та великого підприємництва. Водночас ця класифікація співіснує з підходом, закріпленим у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який використовує поділ на мікро-, малі, середні та великі підприємства для цілей фінансової звітності та розкриття інформації. Для практики це означає необхідність враховувати, у контексті якого закону застосовується відповідний критерій.

Для державних і комунальних підприємств перехідний період означає необхідність визначитися між ліквідацією та перетворенням у господарські товариства (ТОВ чи АТ). Закон № 4196-ІХ встановлює шестимісячний строк для ухвалення відповідних рішень: щодо державних підприємств рішення приймає Кабінет Міністрів України, щодо комунальних – відповідні органи місцевого самоврядування.

Перед перетворенням проводиться інвентаризація активів. Ліцензії, дозволи та інші дозвільні документи підприємства зберігають чинність, що дає змогу правонаступнику продовжувати діяльність без додаткових процедур переоформлення. Майно державних і комунальних підприємств вноситься до статутного капіталу товариства-правонаступника за балансовою вартістю, без проведення оцінки. Передбачено, що право господарського відання та право оперативного управління з часом замінюватимуться на узуфрукт державного або комунального майна як право особистого безоплатного володіння і користування таким майном.

Кредитори підприємств, що припиняються внаслідок перетворення, не можуть вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань. Усі майнові права та обов’язки, за загальним правилом, переходять до правонаступника, за винятком самого права господарського відання та оперативного управління. Окремо врегульовано долю земельних ділянок: право постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності переходить до акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, створеного шляхом перетворення відповідного підприємства.

Для реалізації цих приписів Кабінет Міністрів затвердив Порядок перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі (постанова від 08.09.2025 №1104) та Порядок перетворення державного підприємства в державне некомерційне товариство (постанова від 08.09.2025 №1102). Ці документи деталізують алгоритм дій органу управління та підприємства при реорганізації.

На час перехідного періоду встановлено й обмеження щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру. Для державних і комунальних підприємств допускається лише державна реєстрація припинення шляхом перетворення або ліквідації та пов’язані з цим зміни, зміна керівника чи складу комісії з припинення, передача цілісного майнового комплексу до сфери управління Фонду державного майна, а також внесення відомостей у зв’язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство. Це фіксує статус підприємств у «перехідному» стані та спрямоване на недопущення довільної зміни їхнього правового режиму поза рамками визначених процедур.

Закон № 4196-ІХ доповнив Цивільний кодекс статтею 99-1, яка визначає перелік посадових осіб товариства та закріплює їхню персональну відповідальність за дії чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду товариству. До посадових осіб віднесено керівника (одноосібний виконавчий орган), голову та членів колегіального виконавчого органу, голову та членів наглядової ради або ради директорів, ліквідатора, голову та членів комісії з припинення (реорганізації, ліквідаційної комісії), головного бухгалтера, корпоративного секретаря, а також голову та членів іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом.

Установчі документи можуть розширювати це коло, визнаючи посадовими й інших осіб. Водночас таке розширення не може бути формальним: статус посадової особи має надаватися тим, хто фактично здійснює певні функції:

Важливою новелою є пряме закріплення фідуціарного обов’язку посадових осіб діяти добросовісно, розумно та в інтересах товариства. Водночас на практиці товариствам, як і раніше, доведеться ретельно вибудовувати доказову базу: фіксувати конкретні дії чи бездіяльність посадових осіб, встановлювати причинний зв’язок між ними та збитками, належно документувати управлінські рішення. Тому підходити до розширення переліку посадових осіб у статуті слід обережно, з розумінням того, які саме повноваження і ризики відповідальності з цим пов’язані.

Законом № 4196-ІХ були внесені зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності». Новою статтею 9-6 встановлено обов’язок господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, оприлюднювати на власному вебсайті розширений обсяг інформації про свою діяльність.

Такі товариства мають розміщувати цілі своєї діяльності та інформацію про стан їх досягнення, квартальну і річну фінансову звітність за останні три роки, аудиторські висновки щодо річної звітності (якщо аудит проводився відповідно до закону або за рішенням наглядової ради), статут і структуру власності товариства. Окремо публікуються біографічні довідки голови та членів виконавчого органу і членів наглядової ради, річні звіти наглядової ради та виконавчого органу, структура, принципи формування і розмір винагороди керівництва, рішення загальних зборів, а також опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на діяльність товариства, і заходи щодо управління такими ризиками.

У порівнянні з попереднім регулюванням вимоги до прозорості та доброчесності діяльності госптовариств з державною часткою суттєво розширені. Це означає додаткове навантаження на фінансові служби, юристів, внутрішній аудит, а також потребу в ресурсах на підготовку звітності, аудит та консалтинг. Водночас такі зміни поступово наближають практику корпоративного управління в компаніях із державною участю до європейських стандартів розкриття інформації та публічної підзвітності.

Паралельно із запуском перехідного періоду після скасування ГК були змінені й механізми фінансування товариств. Законом від 31.07.2025 № 4564-IX було внесено зміни до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якими запроваджено поняття додаткового капіталу. Товариства отримали можливість формувати додатковий капітал окремо від статутного за рахунок внесків учасників. Такі вклади вносяться без зміни номінальної вартості часток та розміру статутного капіталу. Рішення про внесення додаткового капіталу ухвалюють загальні збори товариства із визначенням розміру відповідного внеску.

Вкладом учасника до додаткового капіталу можуть бути гроші, цінні папери чи інше майно, якщо інше не встановлено законом. Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу, порядок розпорядження ним, зміст прав та обов’язків учасників, а також порядок взаємовідносин між ними та між учасниками і товариством визначаються статутом або корпоративним договором. Це вимагає від учасників заздалегідь продумати й належно оформити конструкцію додаткового капіталу, зокрема через детальне врегулювання умов у корпоративному договорі.

Запровадження додаткового капіталу спрощує та пришвидшує фінансування товариства, однак має низку особливостей. Учасник, який вносить додатковий капітал, не збільшує розмір своєї частки у статутному капіталі, а сам додатковий капітал не впливає на розмір дивідендів. У разі банкрутства кошти, внесені до додаткового капіталу, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Тобто учасник фактично фінансує товариство, підвищуючи його вартість і вартість часток усіх учасників, не отримуючи при цьому автоматичних преференцій.

Тому можливість внесення додаткового капіталу, з одного боку, створює для товариств гнучкий інструмент залучення фінансування, а з іншого — несе ризики загострення відносин, якщо порядок і умови внесення таких вкладів, а також наслідки для прав та інтересів учасників не врегульовані заздалегідь.

Отже, для бізнесу та органів управління перехідний період після скасування ГК означає передусім необхідність ревізії власних документів. Статути державних, комунальних, приватних підприємств і товариств, корпоративні договори, положення про органи управління та внутрішній контроль, а для госптовариств з державною часткою понад 50 % – ще й структура вебсайту та наповнення розділів із розкриттям інформації, мають бути приведені у відповідність до нових вимог. Окремо варто перевірити, як у статуті визначено коло посадових осіб, їх повноваження та порядок прийняття рішень, а також чи передбачено можливість формування додаткового капіталу і на яких умовах.

Для державних і комунальних підприємств перші шість місяців перехідного періоду стають критичними: за цей час уповноважені органи повинні визначитися з ліквідацією чи перетворенням, запустити інвентаризацію, підготувати проєкти рішень і пакети документів для реорганізації. Посадовим особам варто оцінити власні ризики в контексті статті 99-1 ЦКУ та розширених вимог до прозорості: налаштувати документування управлінських рішень, процедур комплаєнсу, системи внутрішнього контролю. Чим раніше будуть переглянуті статути, корпоративні договори та внутрішні політики з урахуванням нових правил відповідальності й розкриття інформації, тим менше простору залишиться для конфліктів між учасниками, претензій кредиторів і персональних позовів до посадових осіб.

Надія Тарасова

член Комітет НААУ з питань господарського права та процесу

	18:21 Вт 30.12.25
Три роки без ГК: перехідні правила для підприємств
Головна цитата «Для бізнесу та органів управління перехідний період після скасування ГК означає передусім необхідність ревізії власних документів», - адвокат Н. Тарасова Скасування Господарського кодексу змінило правила гри для державних, комунальних, приватних підприємств та підприємств об’єднань громадян. Мова не лише про їх перетворення на товариства, а й про новий режим користування державним і комунальним майном, посилення відповідальності посадових осіб та вимог до прозорості діяльності. Які рішення мають ухвалити власники, органи управління та юристи, щоб пройти перехідний період без зайвих правових ризиків і корпоративних конфліктів? Кого стосується і що змінюється Закон від 09.01.2025 № 4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» запустив трирічний перехідний період, який розпочався 28 серпня 2025 року. Він охоплює діяльність державних підприємств (державні комерційні, некомерційні та казенні), комунальних підприємств (комерційні, некомерційні, спільні, приватні, дочірні, іноземні), а також підприємств об’єднань громадян (релігійні організації, профспілки, споживча кооперація). Державна реєстрація нових підприємств цих форм заборонена. Наявні юридичні особи мають у визначені строки бути ліквідовані або перетворені відповідно до вимог Закону. До моменту приведення їх діяльності у відповідність вони керуються загальними положеннями Цивільного кодексу щодо юридичних осіб, а також спеціальними законами, зокрема «Про управління об’єктами державної власності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Закон № 4196-ІХ також чітко визначив форми об’єднань юридичних осіб: асоціація, корпорація, консорціум, концерн. При цьому асоціація і корпорація є договірними об’єднаннями, тоді як консорціум і концерн створюються як статутні об’єднання. Це потребує перегляду статутів і внутрішніх положень уже існуючих структур, а також врахування нових підходів при формуванні майбутніх об’єднань. Окремо були установлені критерії, за якими суб’єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів поділяються на суб’єкти мікро-, малого, середнього та великого підприємництва. Водночас ця класифікація співіснує з підходом, закріпленим у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який використовує поділ на мікро-, малі, середні та великі підприємства для цілей фінансової звітності та розкриття інформації. Для практики це означає необхідність враховувати, у контексті якого закону застосовується відповідний критерій. Ліквідація чи перетворення Для державних і комунальних підприємств перехідний період означає необхідність визначитися між ліквідацією та перетворенням у господарські товариства (ТОВ чи АТ). Закон № 4196-ІХ встановлює шестимісячний строк для ухвалення відповідних рішень: щодо державних підприємств рішення приймає Кабінет Міністрів України, щодо комунальних – відповідні органи місцевого самоврядування. Перед перетворенням проводиться інвентаризація активів. Ліцензії, дозволи та інші дозвільні документи підприємства зберігають чинність, що дає змогу правонаступнику продовжувати діяльність без додаткових процедур переоформлення. Майно державних і комунальних підприємств вноситься до статутного капіталу товариства-правонаступника за балансовою вартістю, без проведення оцінки. Передбачено, що право господарського відання та право оперативного управління з часом замінюватимуться на узуфрукт державного або комунального майна як право особистого безоплатного володіння і користування таким майном. Кредитори підприємств, що припиняються внаслідок перетворення, не можуть вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань. Усі майнові права та обов’язки, за загальним правилом, переходять до правонаступника, за винятком самого права господарського відання та оперативного управління. Окремо врегульовано долю земельних ділянок: право постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності переходить до акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, створеного шляхом перетворення відповідного підприємства. Для реалізації цих приписів Кабінет Міністрів затвердив Порядок перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі (постанова від 08.09.2025 №1104) та Порядок перетворення державного підприємства в державне некомерційне товариство (постанова від 08.09.2025 №1102). Ці документи деталізують алгоритм дій органу управління та підприємства при реорганізації. На час перехідного періоду встановлено й обмеження щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру. Для державних і комунальних підприємств допускається лише державна реєстрація припинення шляхом перетворення або ліквідації та пов’язані з цим зміни, зміна керівника чи складу комісії з припинення, передача цілісного майнового комплексу до сфери управління Фонду державного майна, а також внесення відомостей у зв’язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство. Це фіксує статус підприємств у «перехідному» стані та спрямоване на недопущення довільної зміни їхнього правового режиму поза рамками визначених процедур. Посадові особи Закон № 4196-ІХ доповнив Цивільний кодекс статтею 99-1, яка визначає перелік посадових осіб товариства та закріплює їхню персональну відповідальність за дії чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду товариству. До посадових осіб віднесено керівника (одноосібний виконавчий орган), голову та членів колегіального виконавчого органу, голову та членів наглядової ради або ради директорів, ліквідатора, голову та членів комісії з припинення (реорганізації, ліквідаційної комісії), головного бухгалтера, корпоративного секретаря, а також голову та членів іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом. Установчі документи можуть розширювати це коло, визнаючи посадовими й інших осіб. Водночас таке розширення не може бути формальним: статус посадової особи має надаватися тим, хто фактично здійснює певні функції: організаційно-розпорядчі (управління товариством, прийняття рішень та координація діяльності підрозділів); адміністративно-господарські (управління майном та господарською діяльністю товариства); консультативно-дорадчі (надання консультацій та виконання дорадчих функцій у межах своєї компетенції); виконавчі (виконання стратегічних завдань, передбачених статутом); наглядові (контроль за діяльністю виконавчого органу). Важливою новелою є пряме закріплення фідуціарного обов’язку посадових осіб діяти добросовісно, розумно та в інтересах товариства. Водночас на практиці товариствам, як і раніше, доведеться ретельно вибудовувати доказову базу: фіксувати конкретні дії чи бездіяльність посадових осіб, встановлювати причинний зв’язок між ними та збитками, належно документувати управлінські рішення. Тому підходити до розширення переліку посадових осіб у статуті слід обережно, з розумінням того, які саме повноваження і ризики відповідальності з цим пов’язані. Прозорість госптовариств Законом № 4196-ІХ були внесені зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності». Новою статтею 9-6 встановлено обов’язок господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, оприлюднювати на власному вебсайті розширений обсяг інформації про свою діяльність. Такі товариства мають розміщувати цілі своєї діяльності та інформацію про стан їх досягнення, квартальну і річну фінансову звітність за останні три роки, аудиторські висновки щодо річної звітності (якщо аудит проводився відповідно до закону або за рішенням наглядової ради), статут і структуру власності товариства. Окремо публікуються біографічні довідки голови та членів виконавчого органу і членів наглядової ради, річні звіти наглядової ради та виконавчого органу, структура, принципи формування і розмір винагороди керівництва, рішення загальних зборів, а також опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на діяльність товариства, і заходи щодо управління такими ризиками. У порівнянні з попереднім регулюванням вимоги до прозорості та доброчесності діяльності госптовариств з державною часткою суттєво розширені. Це означає додаткове навантаження на фінансові служби, юристів, внутрішній аудит, а також потребу в ресурсах на підготовку звітності, аудит та консалтинг. Водночас такі зміни поступово наближають практику корпоративного управління в компаніях із державною участю до європейських стандартів розкриття інформації та публічної підзвітності. Додатковий капітал Паралельно із запуском перехідного періоду після скасування ГК були змінені й механізми фінансування товариств. Законом від 31.07.2025 № 4564-IX було внесено зміни до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якими запроваджено поняття додаткового капіталу. Товариства отримали можливість формувати додатковий капітал окремо від статутного за рахунок внесків учасників. Такі вклади вносяться без зміни номінальної вартості часток та розміру статутного капіталу. Рішення про внесення додаткового капіталу ухвалюють загальні збори товариства із визначенням розміру відповідного внеску. Вкладом учасника до додаткового капіталу можуть бути гроші, цінні папери чи інше майно, якщо інше не встановлено законом. Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу, порядок розпорядження ним, зміст прав та обов’язків учасників, а також порядок взаємовідносин між ними та між учасниками і товариством визначаються статутом або корпоративним договором. Це вимагає від учасників заздалегідь продумати й належно оформити конструкцію додаткового капіталу, зокрема через детальне врегулювання умов у корпоративному договорі. Запровадження додаткового капіталу спрощує та пришвидшує фінансування товариства, однак має низку особливостей. Учасник, який вносить додатковий капітал, не збільшує розмір своєї частки у статутному капіталі, а сам додатковий капітал не впливає на розмір дивідендів. У разі банкрутства кошти, внесені до додаткового капіталу, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Тобто учасник фактично фінансує товариство, підвищуючи його вартість і вартість часток усіх учасників, не отримуючи при цьому автоматичних преференцій. Тому можливість внесення додаткового капіталу, з одного боку, створює для товариств гнучкий інструмент залучення фінансування, а з іншого — несе ризики загострення відносин, якщо порядок і умови внесення таких вкладів, а також наслідки для прав та інтересів учасників не врегульовані заздалегідь. Що робити Отже, для бізнесу та органів управління перехідний період після скасування ГК означає передусім необхідність ревізії власних документів. Статути державних, комунальних, приватних підприємств і товариств, корпоративні договори, положення про органи управління та внутрішній контроль, а для госптовариств з державною часткою понад 50 % – ще й структура вебсайту та наповнення розділів із розкриттям інформації, мають бути приведені у відповідність до нових вимог. Окремо варто перевірити, як у статуті визначено коло посадових осіб, їх повноваження та порядок прийняття рішень, а також чи передбачено можливість формування додаткового капіталу і на яких умовах. Для державних і комунальних підприємств перші шість місяців перехідного періоду стають критичними: за цей час уповноважені органи повинні визначитися з ліквідацією чи перетворенням, запустити інвентаризацію, підготувати проєкти рішень і пакети документів для реорганізації. Посадовим особам варто оцінити власні ризики в контексті статті 99-1 ЦКУ та розширених вимог до прозорості: налаштувати документування управлінських рішень, процедур комплаєнсу, системи внутрішнього контролю. Чим раніше будуть переглянуті статути, корпоративні договори та внутрішні політики з урахуванням нових правил відповідальності й розкриття інформації, тим менше простору залишиться для конфліктів між учасниками, претензій кредиторів і персональних позовів до посадових осіб. Автор публікації: Надія Тарасова Надія Тарасова член Комітет НААУ з питань господарського права та процесу Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Три роки без ГК: перехідні правила для підприємств

Головна цитата