Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Рівність прав мігрантів у Польщі та запобігання проявам ксенофобії

Інтенсифікація міграційних процесів у Європі, спричинена як глобальними соціально-економічними чинниками, так і збройними конфліктами, актуалізує питання забезпечення рівних прав мігрантів у державах-членах Європейського Союзу. Особливої уваги потребує досвід Республіки Польща, яка починаючи з 2014 року, а особливо після 2022 року, стала одним із головних центрів прийому мігрантів з України, але протягом останнього року стає небезпечною для мігрантів. У цьому контексті важливо дослідити, яким чином польське законодавство гарантує рівність прав іноземців та запобігає проявам ксенофобії, а також наскільки ефективно ці норми реалізуються на практиці.

Основоположним актом, який закріплює принцип недискримінації, є Конституція Республіки Польща від 02.04.1997. Згідно зі ст. 32 Конституції усі люди є рівними перед законом, а ніхто не може бути дискримінованим у політичному, соціальному чи економічному житті з будь-яких причин. А ст. 37 Конституції встановлює, що іноземці, які перебувають на території Польщі, користуються основними правами і свободами людини на рівних засадах з громадянами, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором. Таким чином, конституційний рівень гарантій охоплює всіх осіб незалежно від громадянства, що створює підґрунтя для інтеграційної політики держави.

Крім того, Польща, як одна з держав-членів Європейського Союзу, зобов’язана дотримуватися таких директив, спрямованих на боротьбу з дискримінацією:

— Директива Ради ЄС 2000/43/ЄС від 29.06.2000 забороняє дискримінацію за ознакою раси чи етнічного походження у сфері освіти, працевлаштування, соціального забезпечення та доступу до послуг;

— Директива Ради ЄС 2000/78/ЄС від 27.11.2000 створює загальну рамку рівного ставлення у сфері зайнятості;

— Директива Ради ЄС 2011/95/ЄС від 13.12.2011 визначає стандарти надання міжнародного захисту та соціальних прав для шукачів притулку.

У національне законодавство ці положення імплементовані через Закон від 03.12.2010 «Про впровадження деяких положень Європейського Союзу щодо рівного ставлення». Згідно з цим Законом забороняється дискримінація у сфері праці, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та доступу до товарів і послуг.

З метою реалізації принципів рівного ставлення у Польщі діють два основні органи:

— Уповноважений з прав людини (Rzecznik Praw Obywatelskich) — це незалежний конституційний орган, який приймає скарги від іноземців на дискримінаційні дії, розглядає порушення прав людини та ініціює судові провадження;

— Уповноважений уряду у справах рівного ставлення (Pełnomocnik Rządu do Spraw Równego Traktowania), який координує міжвідомчу політику щодо недискримінації, проводить моніторинг та інформаційні кампанії.

Законодавство Польщі встановлює також заборони проявів ксенофобії. Так, Кримінальний кодекс (Kodeks karny)8 передбачає низку норм, спрямованих на боротьбу з ксенофобією:

— статтею 256 забороняється пропаганда фашистського або іншого тоталітарного ладу та публічне підбурювання до ненависті на національному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті;

— статтею 257 встановлюється відповідальність за образу особи або насильство з мотивів її національної, етнічної чи расової приналежності.

Максимальне покарання за такі дії — це позбавлення волі до трьох років, що свідчить про серйозне ставлення держави до протидії злочинам на ґрунті ненависті. Хоча, на жаль, судові процеси тривають дуже довго. Однак, попри наявність розвиненої нормативної бази, у практиці спостерігаються проблеми:

— випадки дискримінації при оренді житла чи працевлаштуванні;

— прояви мови ворожнечі у ЗМІ та соціальних мережах;

— неправильне ставлення до мігрантів різного етнічного походження.

Водночас Республіка Польща активно впроваджує державні та регіональні програми інтеграції, серед яких «Program Integracji Społecznej Cudzoziemców 2022-2030», спрямований на соціальну адаптацію іноземців.

Вагому роль у протидії ксенофобії відіграють неурядові організації, такі як: Fundacja Ocalenie, Helsińska Fundacja Praw Człowieka, Stowarzyszenie Interwencji Prawnej, які надають правову та психологічну допомогу мігрантам.

Так, одна із неурядових громадських організацій провела дослідження і опублікувала «Моніторинговий звіт про захист — Становище українських біженців у Польщі» (липень — грудень 2024 року). За даними цього дослідження, у другій половині 2024 року показники все більше висвітлювали різні форми дискримінації щодо українських мігрантів у Польщі. Вторинні дані також підтверджують негативний вплив цього явища, причому деякі експерти припускають, що хоча більшість польських жителів все ще зберігають позитивне ставлення до біженців, є ознаки «втоми від солідарності», іноді це називають «зниженням доброзичливості».

Випадки дискримінації та стигматизації були очевидні як у якісних, так і в кількісних даних.

Основні сфери, де спостерігається дискримінація, це:

Ці випадки непропорційно торкнулися жінок. У цьому контексті концепція гендерної дискримінації (ГД) стала значним фактором ризику, а звіти висвітлюють поведінку, що принижує та дискредитує мігрантів, включаючи словесні образи.

— Дискримінація за національним походженням, статтю, а особливо мовою була помітною у даних.

— Ключові сфери дискримінації: громадський транспорт, взаємодія в сусідстві та робоче середовище.

— Ксенофобія та расизм були особливо виражені, багато людей зазначали збільшення таких проявів. Для дослідження юристи повідомляли про зростання кількості випадків, що підпадають під ст. 257 Кримінального кодексу, із частою необхідністю медіації через збільшення ксенофобських і расистських дій. Ця тенденція впливала як на дітей, так і на дорослих, зокрема людей з України.

З другої половини 2024 року Польща запровадила нову міграційну політику під назвою «Відновити контроль. Забезпечити безпеку. Комплексна та відповідальна міграційна стратегія для Польщі 2025-2030». Відповідно до цього документа з 1 вересня 2024 року для дітей з України стали обов’язковими підготовка до школи, початкова та середня освіта в Польщі. Також право на соціальні виплати, зокрема допомогу на дитину та програму «Добрий старт», тепер залежить від відвідування польських шкіл.

Нещодавно у 2025 році у Польщі ухвалено новий закон, що регулює працевлаштування мігрантів, яким спрощено адміністративні процедури працевлаштування та запроваджено цифровізацію процесів оформлення на роботу іноземців. Однак нове законодавство також передбачає суворіші санкції за порушення законодавства про працю. Отже, очевидно, що зміни політичного контексту у Польщі щодо міграції та інтеграції породжують нові виклики.

Підсумовуючи, можемо стверджувати, що Республіка Польща має комплексну правову систему, яка гарантує рівність прав мігрантів та протидію ксенофобії відповідно до стандартів ЄС.

Однак для підвищення ефективності реалізації цих гарантій необхідно:

— посилити механізми реагування на злочини ненависті;

— розширити освітні програми правової обізнаності для мігрантів;

— розвивати партнерство держави з неурядовими структурами у сфері інтеграції.

Таким чином, запобігання ксенофобії у Польщі є не лише юридичним, але й соціальним завданням, реалізація якого потребує сталих інституційних зусиль та високої культури міжнаціональної взаємоповаги усіх жителів цієї республіки.

Олена Мурзановська

адвокат у м. Київ, юрист у м. Варшава

	14:21 Вт 23.12.25
Рівність прав мігрантів у Польщі та запобігання проявам ксенофобії
Головна цитата «Запобігання ксенофобії у Польщі є не лише юридичним, але й соціальним завданням, реалізація якого потребує сталих інституційних зусиль та високої культури міжнаціональної взаємоповаги усіх жителів цієї республіки», - адвокат О. Мурзановська Інтенсифікація міграційних процесів у Європі, спричинена як глобальними соціально-економічними чинниками, так і збройними конфліктами, актуалізує питання забезпечення рівних прав мігрантів у державах-членах Європейського Союзу. Особливої уваги потребує досвід Республіки Польща, яка починаючи з 2014 року, а особливо після 2022 року, стала одним із головних центрів прийому мігрантів з України, але протягом останнього року стає небезпечною для мігрантів. У цьому контексті важливо дослідити, яким чином польське законодавство гарантує рівність прав іноземців та запобігає проявам ксенофобії, а також наскільки ефективно ці норми реалізуються на практиці. Основоположним актом, який закріплює принцип недискримінації, є Конституція Республіки Польща від 02.04.1997. Згідно зі ст. 32 Конституції усі люди є рівними перед законом, а ніхто не може бути дискримінованим у політичному, соціальному чи економічному житті з будь-яких причин. А ст. 37 Конституції встановлює, що іноземці, які перебувають на території Польщі, користуються основними правами і свободами людини на рівних засадах з громадянами, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором. Таким чином, конституційний рівень гарантій охоплює всіх осіб незалежно від громадянства, що створює підґрунтя для інтеграційної політики держави. Крім того, Польща, як одна з держав-членів Європейського Союзу, зобов’язана дотримуватися таких директив, спрямованих на боротьбу з дискримінацією: — Директива Ради ЄС 2000/43/ЄС від 29.06.2000 забороняє дискримінацію за ознакою раси чи етнічного походження у сфері освіти, працевлаштування, соціального забезпечення та доступу до послуг; — Директива Ради ЄС 2000/78/ЄС від 27.11.2000 створює загальну рамку рівного ставлення у сфері зайнятості; — Директива Ради ЄС 2011/95/ЄС від 13.12.2011 визначає стандарти надання міжнародного захисту та соціальних прав для шукачів притулку. У національне законодавство ці положення імплементовані через Закон від 03.12.2010 «Про впровадження деяких положень Європейського Союзу щодо рівного ставлення». Згідно з цим Законом забороняється дискримінація у сфері праці, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та доступу до товарів і послуг. З метою реалізації принципів рівного ставлення у Польщі діють два основні органи: — Уповноважений з прав людини (Rzecznik Praw Obywatelskich) — це незалежний конституційний орган, який приймає скарги від іноземців на дискримінаційні дії, розглядає порушення прав людини та ініціює судові провадження; — Уповноважений уряду у справах рівного ставлення (Pełnomocnik Rządu do Spraw Równego Traktowania), який координує міжвідомчу політику щодо недискримінації, проводить моніторинг та інформаційні кампанії. Законодавство Польщі встановлює також заборони проявів ксенофобії. Так, Кримінальний кодекс (Kodeks karny)8 передбачає низку норм, спрямованих на боротьбу з ксенофобією: — статтею 256 забороняється пропаганда фашистського або іншого тоталітарного ладу та публічне підбурювання до ненависті на національному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті; — статтею 257 встановлюється відповідальність за образу особи або насильство з мотивів її національної, етнічної чи расової приналежності. Максимальне покарання за такі дії — це позбавлення волі до трьох років, що свідчить про серйозне ставлення держави до протидії злочинам на ґрунті ненависті. Хоча, на жаль, судові процеси тривають дуже довго. Однак, попри наявність розвиненої нормативної бази, у практиці спостерігаються проблеми: — випадки дискримінації при оренді житла чи працевлаштуванні; — прояви мови ворожнечі у ЗМІ та соціальних мережах; — неправильне ставлення до мігрантів різного етнічного походження. Водночас Республіка Польща активно впроваджує державні та регіональні програми інтеграції, серед яких «Program Integracji Społecznej Cudzoziemców 2022-2030», спрямований на соціальну адаптацію іноземців. Вагому роль у протидії ксенофобії відіграють неурядові організації, такі як: Fundacja Ocalenie, Helsińska Fundacja Praw Człowieka, Stowarzyszenie Interwencji Prawnej, які надають правову та психологічну допомогу мігрантам. Так, одна із неурядових громадських організацій провела дослідження і опублікувала «Моніторинговий звіт про захист — Становище українських біженців у Польщі» (липень — грудень 2024 року). За даними цього дослідження, у другій половині 2024 року показники все більше висвітлювали різні форми дискримінації щодо українських мігрантів у Польщі. Вторинні дані також підтверджують негативний вплив цього явища, причому деякі експерти припускають, що хоча більшість польських жителів все ще зберігають позитивне ставлення до біженців, є ознаки «втоми від солідарності», іноді це називають «зниженням доброзичливості». Випадки дискримінації та стигматизації були очевидні як у якісних, так і в кількісних даних. Основні сфери, де спостерігається дискримінація, це: — громадський транспорт; — взаємодія в сусідських спільнотах; — працевлаштування; — онлайн-середовище. Ці випадки непропорційно торкнулися жінок. У цьому контексті концепція гендерної дискримінації (ГД) стала значним фактором ризику, а звіти висвітлюють поведінку, що принижує та дискредитує мігрантів, включаючи словесні образи. Поширені форми дискримінації: — Дискримінація за національним походженням, статтю, а особливо мовою була помітною у даних. — Ключові сфери дискримінації: громадський транспорт, взаємодія в сусідстві та робоче середовище. — Ксенофобія та расизм були особливо виражені, багато людей зазначали збільшення таких проявів. Для дослідження юристи повідомляли про зростання кількості випадків, що підпадають під ст. 257 Кримінального кодексу, із частою необхідністю медіації через збільшення ксенофобських і расистських дій. Ця тенденція впливала як на дітей, так і на дорослих, зокрема людей з України. З другої половини 2024 року Польща запровадила нову міграційну політику під назвою «Відновити контроль. Забезпечити безпеку. Комплексна та відповідальна міграційна стратегія для Польщі 2025-2030». Відповідно до цього документа з 1 вересня 2024 року для дітей з України стали обов’язковими підготовка до школи, початкова та середня освіта в Польщі. Також право на соціальні виплати, зокрема допомогу на дитину та програму «Добрий старт», тепер залежить від відвідування польських шкіл. Нещодавно у 2025 році у Польщі ухвалено новий закон, що регулює працевлаштування мігрантів, яким спрощено адміністративні процедури працевлаштування та запроваджено цифровізацію процесів оформлення на роботу іноземців. Однак нове законодавство також передбачає суворіші санкції за порушення законодавства про працю. Отже, очевидно, що зміни політичного контексту у Польщі щодо міграції та інтеграції породжують нові виклики. Підсумовуючи, можемо стверджувати, що Республіка Польща має комплексну правову систему, яка гарантує рівність прав мігрантів та протидію ксенофобії відповідно до стандартів ЄС. Однак для підвищення ефективності реалізації цих гарантій необхідно: — посилити механізми реагування на злочини ненависті; — розширити освітні програми правової обізнаності для мігрантів; — розвивати партнерство держави з неурядовими структурами у сфері інтеграції. Таким чином, запобігання ксенофобії у Польщі є не лише юридичним, але й соціальним завданням, реалізація якого потребує сталих інституційних зусиль та високої культури міжнаціональної взаємоповаги усіх жителів цієї республіки. Список використаної літератури: Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r., Dz.U. 1997 nr 78 poz. 483. Council Directive 2000/43/EC of 29 June 2000 implementing the principle of equal treatment between persons irrespective of racial or ethnic origin. Council Directive 2000/78/EC of 27 November 2000 establishing a general framework for equal treatment in employment and occupation. Directive 2011/95/EU of the European Parliament and of the Council of 13 December 2011. Ustawa z dnia 3 grudnia 2010 r. o wdrożeniu niektórych przepisów Unii Europejskiej w zakresie równego traktowania, Dz.U. 2010 nr 254 poz. 1700. Rzecznik Praw Obywatelskich. Pełnomocnik Rządu do Spraw Równego Traktowania, gov.pl. Kodeks karny z dnia 6 czerwca 1997 r., Dz.U. 1997 nr 88 poz. 553. Program Integracji Społecznej Cudzoziemców 2022 — 2030, Ministerstwo Rodziny i Polityki Społecznej, Warszawa, 2022. Helsińska Fundacja Praw Człowieka; Fundacja Ocalenie; Stowarzyszenie Interwencji Prawnej — звіти діяльності за 2023 р. Звіт IRC Poland — Protection Monitoring Report — Situation of Ukrainian Refugees in Poland (July-December 2024) — Poland \| ReliefWeb «Дискримінація українських біженців у Польщі» (звіт за липень — грудень 2024 року). ВІСНИК НААУ № 11 (116) Автор публікації: Олена Мурзановська Олена Мурзановська адвокат у м. Київ, юрист у м. Варшава Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Рівність прав мігрантів у Польщі та запобігання проявам ксенофобії

Головна цитата