|
10:36 Чт 18.12.25 |
Режимоутворючі об'єкти: обмеження та обтяження Смарагдової мережі |
|
Головна цитата
В межах Бернської конвенції Україна зобовʼязалася підтримувати міжнародний інструмент охорони біорізноманіття під назвою «Смарагдова мережа». На папері все виглядає просто: території визначені і держава має забезпечити їх збереження. На практиці ж виникає розрив між міжнародним статусом об’єкта і національними механізмами встановлення режиму використання земель. Концепція Смарагдової мережі була створена в 1989 році на підставі запиту низки держав Центральної та Східної Європи, які приєдналися до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) і запропонували створити мережу «територій особливого природоохоронного інтересу». Рішення затверджено Постійним комітетом Бернської конвенції шляхом прийняття Рекомендацій № 16 «Про території особливого природоохоронного інтересу». Україна приєдналася до Конвенції відповідно до Закону України від 29.10.96 № 436/96-ВР. Перший перелік Смарагдової мережі України, який включав 271 територію, було затверджено Постійним комітетом Конвенції у листопаді 2016 року. Сьогодні існує 377 таких обʼєктів, які до повномасштабного вторгнення позначалися на порталі Державного земельного кадастру. Оформлення умов для охорони та збереження Смарагдової мережі на національному рівні є одним з основних інструментів договірних сторін виконання своїх зобов’язань перед міжнародною спільнотою, визначених Бернською конвенцією. Відповідно профільне міністерство, яке відповідає за виконання цієї угоди – Міндовкілля – розробило та затвердило перелік заходів, яким чином зберегти ці території, як особливо цінні, та забезпечити дотримання їхнього статусу. Затвердження списку територій України, які увійшли до Смарагдової мережі, свідчить про те, що вони і на національному рівні отримали статус територій особливого природоохоронного призначення. У частині 2 статті 71 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору. Порядок розроблення плану управління річковим басейном, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 18.05.2017 № 336, дає таке визначення об’єктів смарагдової мережі – це спеціальні території для збереження біологічного різноманіття, створені (визначені) відповідно до Бернської конвенції. Об’єкти смарагдової мережі є територіями, які підлягають охороні, та їх картуванню. Логічно, що віднесення територій до обʼєктів Смарагдової мережі обумовлює встановлення певних обмежень щодо їхнього використання. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Території оголошені і стандартна форма мережі передбачає їхнє картування. Тобто площа та межі відомі. Таким чином, чи доцільно розробляти проект землеустрою на всі території Смарагдової мережі, чи лише під час розроблення містобудівної діяльності у разі потрапляння території мережі у плановану територію розвитку прописувати відповідні обмеження у документах? Серед даних державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, затверджених наказом Міндовкілля від 20.09.2024 № 1175, міністерство надає дані з Національного реєстру територій Смарагдової мережі. Україна повинна слідкувати за ідентифікаторами з переліку видів Бернської конвенції – чисельний код за контрольним переліком видів та оселищ рекомендацій через звітування відповідно до резолюції 8 Постійного комітету, прийнятої 30 листопада 2012 року, про національне призначення схвалених Смарагдових об’єктів та здійснення заходів з управління, моніторингу та звітності. За Законом «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» обмеження у використанні таких земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених у законі та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому у законі, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені у законах та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. Обмеження у використанні земель, встановлені у містобудівній документації на місцевому рівні, є чинними з моменту внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру. Отже, Закон Про приєднання України до Бернської конвенції є тим законодавчим актом, який запроваджує на території України території Смарагдової мережі, що оголошуються Постійним комітетом Бернської конвенції. Підзаконних нормативних-актів, що вказують про необхідність врахування Смарагдової мережі, є теж достатньо. Вище згаданий Порядок, Методичні рекомендації щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації, Методичні рекомендації щодо змісту розроблення регіональних програм з охорони довкілля та інші визначають обов’язок врахувати територію Смарагдової мережі, а відповідно передбачити заходи обмеження, які прописати у відповідні документи землевласників та землекористувачів. І зволікання із прийняттям закону про Смарагдову мережу не є перешкодою для виявлення цих території та їхнього захисту. Проте бракує фінансових механізмів для компенсації власникам та землекористувачам за накладення обмежень. Наприклад, у ЄС програми та заходи з розвитку сільських територій передбачають виплати за програмою «Натура 2000» та Водною рамковою директивою:
У 2021 році поблизу біосферного заповідника «Асканія-Нова» зафіксували масову загибель сірих журавлів. Однією з причин стало те, що законодавство не створює економічних стимулів (компенсацій) для аграріїв утримуватися від використання окремих сільськогосподарських територій, важливих для збереження природи, зокрема в межах міжнародного міграційного коридору птахів. Тому доцільно внести зміни до Податкового кодексу та передбачити податкові пільги для сільськогосподарських земель, використання яких здійснюється з обмеженнями, встановленими вимогами щодо збереження територій Смарагдової мережі.
Софія Шутяк заступник голови Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені |
|