Запровадження нової системи в’їзду/виїзду до країн ЄС
Головна цитата
12 жовтня 2025 року почала діяти нова система в’їзду/виїзду (Entry/Exit System — EES) до країн ЄС. Які ключові правові підстави, мета впровадження та принципи функціонування, а також наслідки для тих, хто подорожує, і правозахисників?
«Для правників важливо відстежувати практику застосування системи, особливо в частині захисту персональних даних, процедур оскарження рішень про відмову у в’їзді та наслідків для осіб, які перевищили терміни перебування», - адвокат О. Мурзановська
Entry/Exit System, EES — це масштабний проєкт, спрямований на модернізацію контролю за перетином зовнішніх кордонів Шенгенської зони. Передбачається, що ця система замінить традиційне штампування паспортів електронною реєстрацією даних про в’їзд і виїзд громадян третіх країн, до них також належить і Україна, до країн ЄС. Тобто інформація про в’їзд та виїзд зберігатиметься в цифровому форматі. До системи повинні вноситися такі біометричні дані, як: фото обличчя, відбитки чотирьох пальців (для осіб, яким виповнилося 12 років), основні відомості з паспорта особи, яка подорожує, а також дата і місце перетину кордону та/або випадки відмови у в’їзді.
Біометричний контроль за системою EES під час перетину кордону має стати обов’язковим для всіх, хто перетинає кордон з країнами ЄС. Технічно це відбуватиметься таким чином: пасажири, які подорожують автобусами та/або автомобілями, повинні будуть залишати транспортний засіб для проходження прикордонного контролю. Порядок контролю у випадку подорожей потягом може відрізнятися, адже визначатиметься конкретним пунктом пропуску. Передбачається, що пасажири не матимуть права відмовити в наданні біометричних даних, адже ненадання біометричних даних вважатиметься законною підставою для відмови в перетині кордону.
Надавши свої біометричні дані та закордонний паспорт, кожна особа також повинна буде надати згоду на обробку своїх персональних даних, які мають залишитися в системі EES. Як зазначається у звіті Європарламенту, така процедура дасть змогу боротися з нелегальними мігрантами, а отже, гарантувати безпеку громадян країн Євросоюзу та Шенгенської зони.
Як уже зазначалося вище, нові правила перетину кордону до країн ЄС повинні бути введені в дію з 12 жовтня цього року і за шість місяців, тобто до березня 2026 року, повністю замінити процедуру проставлення штампів у паспортах. Сканування персональних даних та їх обробка під час перетину кордону відбуватимуться автоматично.
Правова основа вищезазначених нововведень:
1.Регламент (ЄС) 2017/2226 Європейського Парламенту і Ради від 30.11.2017, який визначає створення системи «в’їзд-виїзд» (EES) для реєстрації даних про в’їзд / виїзд та відмову у в’їзді / виїзді громадянам третіх країн, які перетинають зовнішні кордони держав-членів ЄС, та про встановлення умов доступу до бази персональних даних для правоохоронних органів, а також про внесення змін до Конвенції про впровадження Шенгенської угоди й Регламентів (ЄС) № 767/2008 та (ЄС) №1077/2011 (ОВ L 327, 9.12.2017, с. 20) (Зведений текст 2019).
Документ передбачає:
— Створення нової системи даних, яка фіксує дату, час і місце в’їзду та виїзду громадян третіх країн, що підлягають прикордонному контролю.
— Категорії даних: біографічні дані (ім’я, прізвище, дата народження, громадянство), біометричні дані (чотири відбитки пальців і цифрова фотографія), інформація про документи для поїздки, дата / час і пункт перетину кордону, підстави відмови у в’їзді.
— Строк зберігання даних: три роки для осіб, які дотримувалися правил перебування, і п’ять років — у випадку перевищення строку.
— Право доступу до даних: прикордонні служби, візові органи та компетентні органи держав — членів ЄС, а також Європол для цілей запобігання та розслідування терористичних і тяжких злочинів.
— Способи захисту даних: призначення відповідальних органів із захисту даних у кожній державі — члені ЄС, обов’язок інформування осіб, які подорожують, про обробку даних.
— Технічна взаємодія з іншими системами ЄС: EES інтегрується з системою візової інформації (VIS) та майбутньою системою ETIAS (введення планується у 2026 році) для перевірки осіб, які подорожують. Регламент закріплює принципи необхідності та пропорційності, зобов’язує операторів системи забезпечити високу надійність і безпеку даних, а також створює процедуру виправлення або видалення недостовірних записів.
2.Регламент (ЄС) 2016/679 (GDPR) від 27.04.2016 про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). Це основний документ, який регулює обробку персональних даних у цивільному секторі.
Документ передбачає:
— Принципи обробки даних: законність, прозорість, цільове обмеження, мінімізація даних, точність, обмеження строків зберігання, цілісність і конфіденційність.
— Права суб’єктів даних: доступ до інформації, право на виправлення, обмеження обробки, право на видалення (у разі неправомірної обробки).
— Оцінка впливу на захист даних (DPIA): обов’язкова для систем, які обробляють біометричні дані у великому масштабі.
— Обов’язок повідомляти про витік даних: не пізніше 72 годин після його виявлення.
3.Директива (ЄС) 2016/680 Європейського парламенту та Ради від 27.04.2016 про захист фізичних осіб у зв’язку з обробкою персональних даних компетентними органами з метою запобігання, розслідування, виявлення або кримінального переслідування злочинів або виконання покарань, а також щодо вільного руху таких даних, та про скасування Рамкового рішення Ради 2008/977/ПВР. Це спеціальний акт, що регулює обробку персональних даних у правоохоронних цілях.
Документ передбачає:
— Встановлення правил обміну даними між правоохоронними органами держав — членів ЄС.
— Гарантії доступу до даних EES для розслідування злочинів здійснюються лише на підставі чітких правових норм і за принципом необхідності.
— Вимоги до призначення уповноважених осіб із захисту даних у правоохоронних органах, які контролюють законність доступу.
— Завдяки поєднанню вищезазначених нормативних актів створюється комплексна система контролю, яка повинна запобігати зловживанням і забезпечувати права осіб, які подорожують до країн ЄС та Шенгенської зони.
Отже, мета та функції введення в дію системи EES:
— скорочення часу перевірок на кордоні та підвищення їх ефективності;
— запобігання нелегальній міграції та виявлення випадків «overstay»;
— підвищення безпеки громадян, ідентифікація осіб, причетних до злочинів;
— аналітика міграційних потоків для розробки політик ЄС.
ЄС не є першою юрисдикцією, яка впроваджує електронний облік перетину кордону, у світі існує практика впровадження подібних систем.
Так, США вже понад десять років застосовують систему US-VISIT (тепер — OBIM), яка збирає біометричні дані іноземців, що в’їжджають у країну, та фіксує їхній виїзд. Ця система дозволяє значно скоротити кількість порушень строків перебування у країні.
Канада використовує систему Entry/Exit у співпраці зі США в рамках програми Beyond the Border, обмінюючись інформацією про перетин кордону між двома країнами.
Впровадження цифрових систем обліку в’їзду / виїзду в США та Канаді сприяє підвищенню безпеки, але потребує суворого регулювання питань захисту приватності.
Отже, запровадження EES пов’язане з низкою юридичних і практичних питань, зокрема таких, як:
— захист персональних даних: збирання біометрії вимагає суворого дотримання принципів пропорційності, обмеження строків зберігання даних;
— гарантії прав тих, хто подорожує: необхідно забезпечити право на доступ до власних даних та процедуру їх виправлення;
— інфраструктурні витрати: модернізація пунктів пропуску, закупівля обладнання, підготовка персоналу.
Після введення в дію системи EES можуть виникати правові спори, наприклад:
— Оскарження рішень про відмову у в’їзді, тобто автоматизовані рішення системи можуть стати предметом позовів, якщо особи вважатимуть їх помилковими або дискримінаційними.
— Предметом оскарження також може бути захист персональних даних, можливі позови щодо неправомірної обробки або витоку біометричних даних.
— Справи про депортацію: завдяки точним даним про перевищення строку перебування збільшиться кількість рішень про видворення, що може викликати судові спори щодо гуманітарних винятків або процедурних порушень.
Тож юристам варто бути підготовленими для участі в таких процесах та правозастосування у цій сфері.
Ураховуючи вищевикладене, можемо дійти висновку, що впровадження системи EES може бути важливим кроком до цифровізації прикордонного контролю в ЄС. Вона поєднуватиме інтереси безпеки, міграційної політики та прав людини. Для правників важливо відстежувати практику застосування системи, особливо в частині захисту персональних даних, процедур оскарження рішень про відмову у в’їзді та наслідків для осіб, які перевищили терміни перебування.
Досвід США та Канади свідчить про доцільність таких систем, але ЄС має забезпечити належний баланс між безпекою та правами на приватність. Запровадження системи EES створює нові виклики як для державних органів і правників, так і для осіб, які подорожують. Своєчасна поінформованість щодо цих змін є ключовою для захисту прав тих, хто подорожує, та забезпечення балансу між безпекою і свободою пересування.
Для громадян України, які користуються безвізовим режимом, запровадження системи EES не змінюватиме суті правил перебування в Шенгенській зоні (90 днів протягом 180-денного періоду), але контроль буде більш точним. Порушення строків перебування тепер автоматично фіксуватимуться. Для того щоб на кордоні не виникло проблем, потрібно буде пред’явити документ, що підтверджує статус особи, яка подорожує у країнах ЄС.
Підсумовуючи, слід зазначити, що від 12.10.2025 громадяни України повинні враховувати нові правила перетину кордону під час планування поїздок до країн ЄС. Збір біометричних даних та електронна фіксація перетинів кордону стануть обов’язковими елементами прикордонного контролю, що потребує додаткового часу при проходженні перевірки на кордоні.
Ця стаття є продовженням проєкту «Перебування українських громадян у Республіці Польща: правові аспекти» — серії публікацій про основні проблеми, з якими стикаються українські громадяни, перебуваючи у нашій сусідній державі, особливо після початку повномасштабної війни і виїзду українських громадян до Республіки Польща. Проєкт проходить під керівництвом Ірини Василик — проректора Вищої школи адвокатури, керівника Центру досліджень адвокатури і права НААУ, яка також є представником НААУ в Кракові.
Олена Мурзановська
адвокат у м. Київ, юрист у м. Варшава
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.