Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Заміна присяжного у цивільному процесі: правила й практика

Неявка присяжних у цивільних справах ускладнює розгляд і може зірвати строки судочинства. Тож як забезпечити ефективність процесу: які правові механізми дозволяють заміну присяжного й збереження своєчасного розгляду справ, де їх участь є обов’язковою - спробуємо розібратися.

Згідно з Цивільним процесуальним кодексом окремі категорії цивільних справ у судах першої інстанції розглядаються колегіально — у складі одного професійного судді та двох присяжних, які мають усі права судді (ст. 34 ЦПК). Це стосується справ окремого провадження щодо:

Цей перелік, визначений у ч. 4 ст. 293 ЦПК, покликаний забезпечити баланс між професійним судочинством і громадським контролем. Бо присяжні, як представники суспільства, залучаються для спільного з професійними суддями розгляду справ, що вимагають не лише юридичної експертизи, але й врахування етичних та соціальних аспектів.

При цьому присяжні беруть участь у провадженнях не як спостерігачі, а як повноправні судді, чиї голоси впливають на рішення. Тому відсутність хоча б одного з них паралізує процес, адже колегія має бути повною для законного розгляду.

У практиці трапляються випадки, коли присяжний, визначений автоматизованою системою, фактично не виконує свої обов’язки: не з’являється на засідання, не відповідає на дзвінки суду, ігнорує процес. Це може заблокувати розгляд справи. Причини різні — особисті обставини, відсутність мотивації чи наслідки воєнного стану. Примусово доставити присяжного неможливо, адже це суперечить принципам незалежності судочинства та добровільності участі, хоча його статус визначений як конституційний обов’язок.

Щоб уникнути затягування, закон передбачає механізм заміни. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 регулює питання виключення осіб зі списку присяжних у разі наявності обставин, що перешкоджають участі. Так, на заміну присяжного, який вибув з розгляду цивільної справи, здійснюється додатковий автоматизований добір присяжного за загальними правилами автоматизованого визначення присяжних для розгляду цивільної справи у порядку окремого провадження (п. 2.5.9).

Крім того, ст. 66 Закону «Про судоустрій і статус суддів» встановлює: увільнення від виконання обов’язків у конкретній справі здійснюється за процесуальним законом або за поданням головуючого. При цьому заміна не потребує підстав для відводу, а ґрунтується на самому факті неможливості участі, що відповідає принципам ефективного правосуддя.

Щоб оперативно розв’язати проблему неявки присяжного, адвокату варто діяти послідовно.

Фіксація проблеми. Зберіть докази відсутності: протоколи засідань, копії повісток, повідомлення чи дзвінки суду. Переконайтеся, що немає підстав для відводу за ст. 36 ЦПК, аби підкреслити, що йдеться саме про неможливість виконання обов’язків.

Клопотання про заміну. Подайте мотивоване клопотання до головуючого судді, посилаючись на ч. 7 ст. 33 ЦПК (ризик затягування понад 14 днів) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на розумний строк). Зазначте, що заміна здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала суду. Суд видає ухвалу про виключення присяжного зі списку та повторний автоматичний розподіл для визначення нового. Це здійснюється за поданням головуючого судді згідно зі ст. 66 Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Контроль виконання. Перевірте наявність у матеріалах справи відповідного розпорядження керівника апарату суду (ч. 7 ст. 33 ЦПК). У разі подальшого затягування звертайтеся до вищих інстанцій чи посилайтеся на порушення ст. 6 Конвенції.

Важливо пам’ятати: справа розглядається одним і тим самим складом суду. Якщо присяжного замінено під час розгляду, справа зазвичай слухається заново, крім випадків, прямо передбачених ЦПК, коли можливе лише повторне підготовче провадження.

У судовій практиці вже траплялися випадки, коли порушення призводили до нового розгляду справи. Так, у справі № 756/8375/21 Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій, оскільки після заміни присяжного райсуд не ухвалив рішення про початок розгляду заново. ВС підкреслив: згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК розгляд неповноважним складом суду є підставою для скасування рішення, адже порушує принцип безпосередності судового розгляду. Справу було направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Водночас існує й протилежний приклад належної заміни. У справі № 381/1007/24 міськрайонний суд ухвалив рішення про заміну присяжного, який систематично не з’являвся. Суд визнав наявність законодавчого пробілу, адже ні ст. 36 ЦПК, ні Закон «Про судоустрій і статус суддів» прямо не передбачають такої підстави. Водночас, керуючись ст. 6 Конвенції, суд передав справу до канцелярії для заміни присяжного через автоматизовану систему, аби уникнути затягування розгляду справи про усиновлення.

Тож адвокати мають у своєму розпорядженні правові механізми для оперативної заміни присяжних, що дозволяє захистити інтереси клієнта й гарантувати дотримання строків. Належне застосування цих інструментів запобігає скасуванню рішень через процесуальні порушення.

Водночас інститут має і слабкі місця. Законодавчі прогалини щодо заміни присяжного за систематичну неявку створюють ризик затягування розгляду та повторного слухання справ. Практика Верховного Суду підтверджує: недотримання процедури веде до нового розгляду, тоді як належно оформлена заміна забезпечує баланс між ефективністю та законністю.

Дмитро Бузанов

представник Комітету НААУ з питань сімейного права у місті Києві

	12:14 Вт 23.09.25
Заміна присяжного у цивільному процесі: правила й практика
Головна цитата «Адвокати мають у своєму розпорядженні правові механізми для оперативної заміни присяжних, що дозволяє захистити інтереси клієнта й гарантувати дотримання строків», - адвокат Д. Бузанов Неявка присяжних у цивільних справах ускладнює розгляд і може зірвати строки судочинства. Тож як забезпечити ефективність процесу: які правові механізми дозволяють заміну присяжного й збереження своєчасного розгляду справ, де їх участь є обов’язковою - спробуємо розібратися. Коли присяжні обовʼязкові Згідно з Цивільним процесуальним кодексом окремі категорії цивільних справ у судах першої інстанції розглядаються колегіально — у складі одного професійного судді та двох присяжних, які мають усі права судді (ст. 34 ЦПК). Це стосується справ окремого провадження щодо: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи недієздатною; визнання фізичної особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою; усиновлення; примусового надання психіатричної допомоги; примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу. Цей перелік, визначений у ч. 4 ст. 293 ЦПК, покликаний забезпечити баланс між професійним судочинством і громадським контролем. Бо присяжні, як представники суспільства, залучаються для спільного з професійними суддями розгляду справ, що вимагають не лише юридичної експертизи, але й врахування етичних та соціальних аспектів. При цьому присяжні беруть участь у провадженнях не як спостерігачі, а як повноправні судді, чиї голоси впливають на рішення. Тому відсутність хоча б одного з них паралізує процес, адже колегія має бути повною для законного розгляду. Правила заміни У практиці трапляються випадки, коли присяжний, визначений автоматизованою системою, фактично не виконує свої обов’язки: не з’являється на засідання, не відповідає на дзвінки суду, ігнорує процес. Це може заблокувати розгляд справи. Причини різні — особисті обставини, відсутність мотивації чи наслідки воєнного стану. Примусово доставити присяжного неможливо, адже це суперечить принципам незалежності судочинства та добровільності участі, хоча його статус визначений як конституційний обов’язок. Щоб уникнути затягування, закон передбачає механізм заміни. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 регулює питання виключення осіб зі списку присяжних у разі наявності обставин, що перешкоджають участі. Так, на заміну присяжного, який вибув з розгляду цивільної справи, здійснюється додатковий автоматизований добір присяжного за загальними правилами автоматизованого визначення присяжних для розгляду цивільної справи у порядку окремого провадження (п. 2.5.9). Крім того, ст. 66 Закону «Про судоустрій і статус суддів» встановлює: увільнення від виконання обов’язків у конкретній справі здійснюється за процесуальним законом або за поданням головуючого. При цьому заміна не потребує підстав для відводу, а ґрунтується на самому факті неможливості участі, що відповідає принципам ефективного правосуддя. Алгоритм для адвоката Щоб оперативно розв’язати проблему неявки присяжного, адвокату варто діяти послідовно. Фіксація проблеми. Зберіть докази відсутності: протоколи засідань, копії повісток, повідомлення чи дзвінки суду. Переконайтеся, що немає підстав для відводу за ст. 36 ЦПК, аби підкреслити, що йдеться саме про неможливість виконання обов’язків. Клопотання про заміну. Подайте мотивоване клопотання до головуючого судді, посилаючись на ч. 7 ст. 33 ЦПК (ризик затягування понад 14 днів) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на розумний строк). Зазначте, що заміна здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Ухвала суду. Суд видає ухвалу про виключення присяжного зі списку та повторний автоматичний розподіл для визначення нового. Це здійснюється за поданням головуючого судді згідно зі ст. 66 Закону «Про судоустрій і статус суддів». Контроль виконання. Перевірте наявність у матеріалах справи відповідного розпорядження керівника апарату суду (ч. 7 ст. 33 ЦПК). У разі подальшого затягування звертайтеся до вищих інстанцій чи посилайтеся на порушення ст. 6 Конвенції. Важливо пам’ятати: справа розглядається одним і тим самим складом суду. Якщо присяжного замінено під час розгляду, справа зазвичай слухається заново, крім випадків, прямо передбачених ЦПК, коли можливе лише повторне підготовче провадження. Судова практика У судовій практиці вже траплялися випадки, коли порушення призводили до нового розгляду справи. Так, у справі № 756/8375/21 Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій, оскільки після заміни присяжного райсуд не ухвалив рішення про початок розгляду заново. ВС підкреслив: згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК розгляд неповноважним складом суду є підставою для скасування рішення, адже порушує принцип безпосередності судового розгляду. Справу було направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції. Водночас існує й протилежний приклад належної заміни. У справі № 381/1007/24 міськрайонний суд ухвалив рішення про заміну присяжного, який систематично не з’являвся. Суд визнав наявність законодавчого пробілу, адже ні ст. 36 ЦПК, ні Закон «Про судоустрій і статус суддів» прямо не передбачають такої підстави. Водночас, керуючись ст. 6 Конвенції, суд передав справу до канцелярії для заміни присяжного через автоматизовану систему, аби уникнути затягування розгляду справи про усиновлення. *** Тож адвокати мають у своєму розпорядженні правові механізми для оперативної заміни присяжних, що дозволяє захистити інтереси клієнта й гарантувати дотримання строків. Належне застосування цих інструментів запобігає скасуванню рішень через процесуальні порушення. Водночас інститут має і слабкі місця. Законодавчі прогалини щодо заміни присяжного за систематичну неявку створюють ризик затягування розгляду та повторного слухання справ. Практика Верховного Суду підтверджує: недотримання процедури веде до нового розгляду, тоді як належно оформлена заміна забезпечує баланс між ефективністю та законністю. Матеріал опубліковано у виданні «Юридична газета». Автор публікації: Дмитро Бузанов Дмитро Бузанов представник Комітету НААУ з питань сімейного права у місті Києві Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Заміна присяжного у цивільному процесі: правила й практика

Головна цитата