Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Sui generis, або Як в Україні та світі працює захист творів, згенерованих ШІ

З появою штучного інтелекту традиційне авторське право зіткнулося з новими викликами. Класичне поняття авторства, що передбачає значний творчий внесок людини, не завжди можна застосувати до об’єктів, створених генеративними технологіями.

За прогнозами Goldman Sachs, штучний інтелект може забезпечити приріст глобального ВВП на рівні 7 % до 2030 року (орієнтовно $7 трлн). Це підкреслює економічну значущість і необхідність належного правового регулювання і захисту об’єктів, створених із застосуванням генеративних ШІ-технологій.

У 2022 році Україна однією з перших відреагувала на виклики, пов’язані з розвитком штучного інтелекту та генеративних технологій, внісши зміни до Закону «Про авторське право і суміжні права». Ці зміни запровадили у 2023 році новий механізм правової охорони – sui generis, який врегулював правовий статус результатів, створених без участі людини. Мета таких змін – захист результатів, що не відповідають класичним критеріям авторського твору.

Право sui generis (з латини – “свого роду”) є окремим механізмом охорони, що застосовується до результатів, які були створені без участі людини. Тобто якщо обʼєкт не відповідає вимогам класичного авторського права, тобто немає творчого внеску автора, він у деяких країнах може бути захищений, але за іншим підходом.

Суть підходу полягає в тому, що володільцем прав особливого роду на об’єкти, згенеровані ШІ, може бути не лише особа, яка ініціювала процес створення, а й особи, які мають правові підстави користування такою програмою, тобто розробники самої програми, спадкоємці, особи, яким передали майнові права на програму, користувачі, які мають ліцензію на програму. Цей підхід ґрунтується на статті 33 Закону «Про авторське право і суміжні права», яка визначає, що неоригінальним об’єктом, згенерованим комп’ютерною програмою, є об’єкт, що відрізняється від наявних подібних об’єктів та утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта. Твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою.

Строк охорони становить 25 років із 1 січня року, що настає після створення. Наприклад, якщо об’єкт було створено у 2025 році, строк охорони починається з 1 січня 2026 року і триватиме до 31 грудня 2050 року включно. Об’єкти, охоронювані sui generis, не є творами в класичному розумінні, а тому не передбачають виникнення особистих немайнових прав, лише майнових, таких як відтворення, розповсюдження, переклад, адаптація та інші.

Щоб результат, створений комп’ютерною програмою, отримав правовий захист у межах sui generis, він має відповідати низці критеріїв, що відображають його технічну, а не творчу природу:

Уявімо таку ситуацію: ви скористалися генеративною системою, що здатна створювати зображення за текстовим запитом, і створили зображення для реклами. Через деякий час ви помітили, що хтось його використовує для своїх цілей без вашого дозволу. З позиції «традиційної» моделі авторського права захистити таке зображення було б складно, оскільки такий обʼєкт не створений автором, а отже, не є твором.

Раніше подібні результати не мали правового захисту, тому що не підпадали під дію закону. Після впровадження режиму sui generis особа, яка забезпечила створення такого результату (наприклад, замовила генерування, надала інфраструктуру або ж інвестувала), може отримати право використовувати його, надавати ліцензії, передавати права, забороняти несанкціоноване копіювання чи поширення, а також звертатися до суду для захисту своїх інтересів і вимагати компенсацію за порушення.

Україна вже формує практику застосування sui generis. Так, у 2024 році ІР-офіс зареєстрував перші об’єкти, що містять елементи, створені генеративним ШІ. Серед них – ілюстрації до дитячої книжки, збірки поезії та серія листівок. Це демонструє, що такий механізм працює й може бути використаний для захисту результатів, створених без участі людини.

Концепція sui generis не є новою в міжнародному праві, але її застосування до об’єктів, створених штучним інтелектом, робить Україну однією з перших у цій сфері.

Європейський Союз застосовує режим sui generis виключно до баз даних відповідно до Директиви 96/9/EC про правовий захист баз даних. Такий режим покликаний захищати суттєві інвестиції у збирання, перевірку або презентацію вмісту бази даних, навіть якщо вона не відповідає критеріям оригінальності, необхідним для авторського права. Наприклад, у 2023 році близько 30 % компаній ЄС використовували бази даних, захищені за цим режимом, для аналітики великих даних. Водночас для контенту, створеного штучним інтелектом, такого як зображення, тексти або аудіо, окремого режиму охорони sui generis в ЄС наразі не існує. Це створює правову невизначеність щодо статусу творів, згенерованих ШІ, й ускладнює захист інвестицій у відповідні технології.

У США авторське право прив’язане до людського авторства. Бюро авторських прав США (U.S. Copyright Office) послідовно підкреслює, що твори, створені без значного творчого внеску людини, не можуть бути зареєстровані як об’єкти авторського права. Зокрема, у лютому 2023 року це підтвердилося у справі Кріс Каштанової: Бюро відмовило в охороні зображень у її графічному романі Zarya of the Dawn (“Зоря світанку”), створених за допомогою генеративної системи Midjourney. Це створює правовий вакуум: об’єкти, згенеровані ШІ, залишаються поза межами будь-якої форми охорони, якщо не можна довести участь людини як автора у створенні об’єктів.

***

Отже, оскільки картини, тексти чи музика, згенеровані ШІ, можуть не мати чітко визначеного автора, це може викликати прогалини у правовому захисті авторським правом. Але на допомогу можуть прийти інші правові конструкції, як sui generis.

В Україні він уже став інструментом, який адаптує авторське право до викликів, пов’язаних із розвитком ШІ та автоматизованих технологій. Це право не замінює традиційне авторське право, а доповнює його, надаючи захист об’єктам, які раніше залишалися поза правовим полем. Режим є важливим для тих, хто інвестує в розроблення ШІ, оскільки забезпечує правову впевненість і захист комерційних інтересів.

Сергій Барбашин

заступник голови Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності

	16:43 Чт 03.07.25
Sui generis, або Як в Україні та світі працює захист творів, згенерованих ШІ
Головна цитата «Оскільки картини, тексти чи музика, згенеровані ШІ, можуть не мати чітко визначеного автора, це може викликати прогалини у правовому захисті авторським правом», - адвокат С. Барбашин З появою штучного інтелекту традиційне авторське право зіткнулося з новими викликами. Класичне поняття авторства, що передбачає значний творчий внесок людини, не завжди можна застосувати до об’єктів, створених генеративними технологіями. Окремий механізм За прогнозами Goldman Sachs, штучний інтелект може забезпечити приріст глобального ВВП на рівні 7 % до 2030 року (орієнтовно $7 трлн). Це підкреслює економічну значущість і необхідність належного правового регулювання і захисту об’єктів, створених із застосуванням генеративних ШІ-технологій. У 2022 році Україна однією з перших відреагувала на виклики, пов’язані з розвитком штучного інтелекту та генеративних технологій, внісши зміни до Закону «Про авторське право і суміжні права». Ці зміни запровадили у 2023 році новий механізм правової охорони – sui generis, який врегулював правовий статус результатів, створених без участі людини. Мета таких змін – захист результатів, що не відповідають класичним критеріям авторського твору. Право sui generis (з латини – “свого роду”) є окремим механізмом охорони, що застосовується до результатів, які були створені без участі людини. Тобто якщо обʼєкт не відповідає вимогам класичного авторського права, тобто немає творчого внеску автора, він у деяких країнах може бути захищений, але за іншим підходом. Суть підходу полягає в тому, що володільцем прав особливого роду на об’єкти, згенеровані ШІ, може бути не лише особа, яка ініціювала процес створення, а й особи, які мають правові підстави користування такою програмою, тобто розробники самої програми, спадкоємці, особи, яким передали майнові права на програму, користувачі, які мають ліцензію на програму. Цей підхід ґрунтується на статті 33 Закону «Про авторське право і суміжні права», яка визначає, що неоригінальним об’єктом, згенерованим комп’ютерною програмою, є об’єкт, що відрізняється від наявних подібних об’єктів та утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта. Твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою. Строк охорони становить 25 років із 1 січня року, що настає після створення. Наприклад, якщо об’єкт було створено у 2025 році, строк охорони починається з 1 січня 2026 року і триватиме до 31 грудня 2050 року включно. Об’єкти, охоронювані sui generis, не є творами в класичному розумінні, а тому не передбачають виникнення особистих немайнових прав, лише майнових, таких як відтворення, розповсюдження, переклад, адаптація та інші. Умови захисту Щоб результат, створений комп’ютерною програмою, отримав правовий захист у межах sui generis, він має відповідати низці критеріїв, що відображають його технічну, а не творчу природу: новизна – об’єкт має бути відмінним від уже створених (не бути копією наявних творів або технічних результатів); автоматичність створення – об’єкт повинен бути сформований шляхом технічного функціонування програми, без використання систем дизайну, без залучення дизайнерів чи художників; відсутність творчого втручання людини – участь фізичної особи обмежується лише активацією програмного забезпечення. Рішення щодо візуальних або змістових характеристик об’єкта не приймаються людиною на основі особистого досвіду, креативного бачення чи емоційного стану. Уявімо таку ситуацію: ви скористалися генеративною системою, що здатна створювати зображення за текстовим запитом, і створили зображення для реклами. Через деякий час ви помітили, що хтось його використовує для своїх цілей без вашого дозволу. З позиції «традиційної» моделі авторського права захистити таке зображення було б складно, оскільки такий обʼєкт не створений автором, а отже, не є твором. Раніше подібні результати не мали правового захисту, тому що не підпадали під дію закону. Після впровадження режиму sui generis особа, яка забезпечила створення такого результату (наприклад, замовила генерування, надала інфраструктуру або ж інвестувала), може отримати право використовувати його, надавати ліцензії, передавати права, забороняти несанкціоноване копіювання чи поширення, а також звертатися до суду для захисту своїх інтересів і вимагати компенсацію за порушення. Україна вже формує практику застосування sui generis. Так, у 2024 році ІР-офіс зареєстрував перші об’єкти, що містять елементи, створені генеративним ШІ. Серед них – ілюстрації до дитячої книжки, збірки поезії та серія листівок. Це демонструє, що такий механізм працює й може бути використаний для захисту результатів, створених без участі людини. Міжнародний досвід Концепція sui generis не є новою в міжнародному праві, але її застосування до об’єктів, створених штучним інтелектом, робить Україну однією з перших у цій сфері. Європейський Союз застосовує режим sui generis виключно до баз даних відповідно до Директиви 96/9/EC про правовий захист баз даних. Такий режим покликаний захищати суттєві інвестиції у збирання, перевірку або презентацію вмісту бази даних, навіть якщо вона не відповідає критеріям оригінальності, необхідним для авторського права. Наприклад, у 2023 році близько 30 % компаній ЄС використовували бази даних, захищені за цим режимом, для аналітики великих даних. Водночас для контенту, створеного штучним інтелектом, такого як зображення, тексти або аудіо, окремого режиму охорони sui generis в ЄС наразі не існує. Це створює правову невизначеність щодо статусу творів, згенерованих ШІ, й ускладнює захист інвестицій у відповідні технології. У США авторське право прив’язане до людського авторства. Бюро авторських прав США (U.S. Copyright Office) послідовно підкреслює, що твори, створені без значного творчого внеску людини, не можуть бути зареєстровані як об’єкти авторського права. Зокрема, у лютому 2023 року це підтвердилося у справі Кріс Каштанової: Бюро відмовило в охороні зображень у її графічному романі Zarya of the Dawn (“Зоря світанку”), створених за допомогою генеративної системи Midjourney. Це створює правовий вакуум: об’єкти, згенеровані ШІ, залишаються поза межами будь-якої форми охорони, якщо не можна довести участь людини як автора у створенні об’єктів. *** Отже, оскільки картини, тексти чи музика, згенеровані ШІ, можуть не мати чітко визначеного автора, це може викликати прогалини у правовому захисті авторським правом. Але на допомогу можуть прийти інші правові конструкції, як sui generis. В Україні він уже став інструментом, який адаптує авторське право до викликів, пов’язаних із розвитком ШІ та автоматизованих технологій. Це право не замінює традиційне авторське право, а доповнює його, надаючи захист об’єктам, які раніше залишалися поза правовим полем. Режим є важливим для тих, хто інвестує в розроблення ШІ, оскільки забезпечує правову впевненість і захист комерційних інтересів. Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика». Автор публікації: Сергій Барбашин Сергій Барбашин заступник голови Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Sui generis, або Як в Україні та світі працює захист творів, згенерованих ШІ

Головна цитата

***