Чим загрожує «боротьба зі зловживаннями» у кримінальному процесі
Головна цитата
«У експертних колах вже не раз ставилося питання про неприйнятність застосування концепції зловживання процесуальними правами до сфери кримінального провадження та неприпустимість сліпої екстраполяції інститутів інших процесуальних галузей права у сферу кримінального провадження», - адвокат В. Завтур
Відновлення дискусії про впровадження до Кримінального процесуального кодексу норми про «неприпустимість зловживання процесуальними правами» актуалізувало суперечливі питання: чи сумісна ця концепція з принципами справедливого суду, і чи не створить вона більше проблем, ніж вирішить.
Йдеться про проект Закону №5661 від 14.06.2021 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування». Ним, зокрема, пропонується доповнити КПК статтею 24-1, у якій закріпити право слідчого судді, суду визнавати зловживанням процесуальними правами «дії, що суперечать засадам кримінального провадження, зокрема подання скарги на судове рішення, коли цим Кодексом встановлено заборону на його оскарження, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено слідчим суддею, судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших дій, які спрямовані на безпідставне затягування кримінального провадження чи перешкоджання виконанню судового рішення».
Проблема полягає у тому, що рішення про зловживання ухвалюватиме той самий суд, який розглядає справу по суті. Це створює ризик конфлікту інтересів і сумнівів у неупередженості суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував такі ситуації у контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у справі «Кіпріано проти Кіпру» було сформульовано тест на неупередженість судді, який складається з двох елементів:
- суб’єктивний - установлення особистого переконання або інтересу судді в конкретній справі);
- об’єктивний - чи запропонував він або вона достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви в цьому відношенні. Тут набувають значення навіть зовнішній вигляд та поведінка судді.
Цей тест Суд використовував неодноразово при вирішенні питання про наявність порушень права на неупереджений суд, зокрема у ситуаціях, коли національний суд накладав на заявників санкції за різного роду процесуальні порушення. Приклад — справа «Сломка проти Польщі», у якій ЄСПЛ визнав порушення статті 6 через накладення арешту на заявника за вигук під час судового засідання «Це глузування над правосуддям!». ЄСПЛ дійшов висновку, що відповідний суд у подібній ситуації не міг вважатися неупередженим у значенні п.1 ст. 6 Конвенції.
Аналогічний механізм може спрацювати (якщо проект №5661 буде реалізовано) у випадку, коли учасник заявить відвід судді, а суд сам визнає це зловживанням і застосує стягнення. Якщо суд одночасно розглядає справу і карає учасника за «деструктивну» поведінку, виникає сумнів у його неупередженості.
Також очевидні ризики створюються через розмитість формулювання про «інші дії, що спрямовані на затягування». На практиці це може стати підставою для свавільної кваліфікації будь-якої процесуальної активності як зловживання. Ба більше, таке рішення ухвалюватиме суд, чия неупередженість уже поставлена під сумнів самим фактом розгляду питання про «зловживання». А це прямо загрожує принципу змагальності й рівності сторін у кримінальному процесі та суперечить стандартам справедливого суду, як їх розуміє ЄСПЛ.
У експертних колах вже не раз ставилося питання про неприйнятність застосування концепції зловживання процесуальними правами до сфери кримінального провадження та неприпустимість сліпої екстраполяції інститутів інших процесуальних галузей права у сферу кримінального провадження.
Не слід забувати про ризики, які тягне за собою впровадження моделі притягнення до відповідальності за зловживання процесуальними правами. Вона несумісна із конвенційними гарантіями.
Тож реалізація положень законопроєкту №5661 може потягнути за собою виникнення системної проблеми у національній правовій системі - порушення права на справедливий суд у частині здійснення правосуддя незалежним та неупередженим судом.
Віктор Завтур
член Комітету НААУ з питань юридичної освіти та науки
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.