Державний чи приватний: як адвокату правильно обрати експерта для суду

Головна цитата

«Залучення приватних експертів до проведення криміналістичних, судово-медичних чи судово-психіатричних експертиз призведе до визнання отриманих висновків недопустимими доказами», - адвокат Ю. Григоренко

Практикуючому адвокату важливо розуміти, які види експертиз можуть проводити виключно державні експертні установи, а які доступні й для приватних експертів. Це має значення для планування стратегії захисту та забезпечення допустимості доказів.

Нормативне регулювання

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону «Про судову експертизу» виключно державні спеціалізовані установи здійснюють судово-експертну діяльність, пов’язану з проведенням трьох видів експертиз: криміналістичних; судово-медичних; судово-психіатричних. Це положення є імперативним, тобто не передбачає винятків. Тож залучення приватних експертів вірогідно призведе до недопустимості отриманих висновків як доказів у суді.

До криміналістичних експертиз належать:

1. Почеркознавча експертиза – дослідження почерку та підписів з метою встановлення їх виконавця.

2. Лінгвістична експертиза мовлення – дослідження продуктів мовленнєвої діяльності.

3. Технічна експертиза документів – дослідження матеріалів документів та технічних прийомів їх виготовлення.

4. Експертиза зброї та слідів її використання, у тому числі:

   • дослідження вогнепальної зброї та боєприпасів;

   • дослідження слідів зброї та пострілу;

   • дослідження холодної зброї;

   • дослідження зброї з некінетичним принципом ураження;

   • дослідження гранатометів та ствольної артилерійської зброї;

   • дослідження ракетно-реактивної зброї.

5. Трасологічна експертиза – дослідження слідів людини, тварин, транспортних засобів, інструментів та механізмів (за винятком досліджень слідів пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи).

6. Фототехнічна та портретна експертизи – дослідження фотографічних зображень та технології їх створення.

7. Експертиза голограм – дослідження голографічних захисних елементів.

8. Експертиза відео- та звукозапису – дослідження технічних засобів та матеріалів відео- та звукозапису.

9. Вибухотехнічна експертиза – дослідження вибухових пристроїв, слідів вибуху та обставин вибуху.

10. Експертиза матеріалів, речовин та виробів, у тому числі:

    • лакофарбових матеріалів і покриттів;

    • полімерних матеріалів;

    • волокнистих матеріалів;

    • нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів;

    • скла, кераміки;

    • наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

    • ґрунтів;

    • металів і сплавів;

    • харчових продуктів;

    • сильнодіючих і отруйних речовин.

Судово-медичні експертизи включають:

• експертизу трупів – для встановлення причини і часу смерті, наявності та характеру тілесних ушкоджень, їх механізму виникнення тощо;

• експертизу потерпілих, обвинувачених та інших осіб – для визначення характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, стану здоров’я, віку тощо;

• експертизу речових доказів – дослідження виділень людського організму, слідів біологічного походження тощо;

• експертизу за матеріалами кримінальних та цивільних справ – аналіз медичної документації та інших матеріалів для встановлення діагнозу, оцінки правильності надання медичної допомоги, встановлення причинно-наслідкового зв’язку тощо.

Судово-психіатричні експертизи охоплюють:

• експертизу підозрюваних або обвинувачених – для визначення їх осудності або обмеженої осудності;

• експертизу свідків чи потерпілих – для визначення здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати щодо них правильні показання;

• експертизу у цивільних справах – для визначення дієздатності або обмеженої дієздатності;

• посмертну судово-психіатричну експертизу – для оцінки психічного стану особи на момент вчинення певних дій (складання заповіту, вчинення самогубства тощо).

Військовий напрям

В умовах воєнного стану та збройної агресії проти України особливої актуальності набули військові експертизи. Варто розуміти, що військові експертизи як окремий вид не належать до тих, що проводять виключно державні спеціалізовані установи. Однак, якщо військова експертиза включає криміналістичні дослідження, її мають проводити державні експертні установи. До військових належать:

1. Військово-технічна експертиза – дослідження технічного стану військової техніки, причин та механізмів її пошкодження чи знищення, відповідності її використання технічним нормам та правилам експлуатації.

2. Військово-тактична експертиза – оцінка правильності прийнятих тактичних рішень у бойовій обстановці, відповідності дій військовослужбовців бойовим статутам, настановам та інструкціям.

3. Військово-медична експертиза – визначення придатності до військової служби, встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень із проходженням військової служби тощо. Цей вид належить до судово-медичних експертиз, якщо проводиться в рамках судового процесу, і має виконуватися виключно державними експертними установами.

4. Військово-балістична експертиза – дослідження боєприпасів, їх компонентів, слідів застосування зброї у бойових умовах. Ця експертиза належить до криміналістичної і має виконуватися виключно державними експертними установами.

5. Військово-інженерна експертиза – дослідження військових інженерних споруд, фортифікаційних конструкцій, інженерних боєприпасів тощо.

Окремим видом експертиз, який не належить до криміналістичних, судово-медичних чи судово-психіатричних, є товарознавча експертиза військового майна, техніки та озброєння. Такі експертизи можуть проводити як державні експертні установи, так і приватні судові експерти, що мають відповідну кваліфікацію. Ця експертиза вирішує наступні завдання:

• оцінка вартості військового майна та техніки – визначення ринкової, залишкової, утилізаційної вартості військового майна, техніки та озброєння;

• визначення розміру збитків – встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження чи знищення військового майна, техніки та озброєння;

• дослідження якості військового майна – визначення відповідності якості військового майна, техніки та озброєння стандартам, технічним умовам, зразкам-еталонам;

• визначення ступеня зносу – встановлення ступеня зносу військового майна, техніки та озброєння, визначення залишкового ресурсу;

• ідентифікація військового майна – встановлення тотожності військового майна, техніки та озброєння за каталогами, специфікаціями, класифікаторами.

Саму товарознавчу експертизу військового майна можуть проводити приватні експерти. Але якщо вона поєднується з криміналістичними дослідженнями (наприклад, встановлення причин виходу з ладу військової техніки через пошкодження боєприпасами), то таку комплексну експертизу мають проводити вже виключно державні експертні установи.

Спеціалізованими державними установами, які здійснюють товарознавчі експертизи військового майна є науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України, які мають відповідні відділи товарознавчих досліджень, Експертна служба Міністерства оборони України, яка спеціалізується саме на дослідженні військового майна, техніки та озброєння, а також експертні підрозділи Державної спеціальної служби транспорту – для дослідження військової транспортної техніки.

Виключне право

Відповідно до статті 7 Закону «Про судову експертизу» до державних спеціалізованих установ, які мають виключне право на проведення криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, належать:

1. Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції:

   • Київський науково-дослідний інститут судових експертиз;

   • Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»;

   • Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз;

   • Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз;

   • Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз;

   • Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності.

2. Установи Міністерства охорони здоров’я:

   • науково-дослідні установи судових експертиз;

   • судово-медичні установи (обласні, міські та районні бюро судово-медичної експертизи);

   • судово-психіатричні установи (Український науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної неврології та психіатрії, центри судово-психіатричної експертизи).

3. Експертні служби інших державних органів:

   • Експертна служба Міністерства внутрішніх справ;

   • Експертна служба Міністерства оборони;

   • Експертна служба Служби безпеки;

   • Експертна служба Державної прикордонної служби.

Поради для адвокатів

Розуміння того, які експертизи можуть проводити виключно державні експертні установи, має важливі практичні наслідки для адвокатської діяльності.

Адже при плануванні захисту необхідно враховувати, що для криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз не можна залучити приватних експертів, а отже, слід заздалегідь готуватися до можливих затримок через завантаженість державних експертних установ. Тож  у випадках, коли криміналістичну, судово-медичну чи судово-психіатричну експертизу провів приватний експерт, адвокат має ініціювати визнання такого доказу недопустимим.

Оскільки для певних видів експертиз немає альтернативи державним експертним установам, особливо важливо ретельно готувати перелік питань до експерта, щоб отримати всі необхідні відповіді з першого разу й уникнути потреби в додаткових або повторних експертизах. За необхідності оспорювання висновків експертів з виключних видів експертиз адвокат має підготувати ґрунтовну аргументацію щодо недоліків проведеного дослідження та клопотати про призначення повторної експертизи в іншій державній експертній установі.

У деяких випадках можливо використовувати альтернативні способи доказування, які не потребують проведення експертизи, або звертатися до фахівців у відповідних галузях для отримання консультацій та роз’яснень (хоча такі роз’яснення не матимуть статусу висновку експерта).

Що стосується справ, пов’язаних з військовою діяльністю, тут слід чітко розмежовувати, які аспекти дослідження належать до криміналістичних (виключна компетенція державних установ), а які є товарознавчими або іншими видами експертиз (можуть проводити й приватні експерти). При необхідності проведення товарознавчої експертизи військового майна, техніки та озброєння адвокату варто оцінити, чи достатньо для справи висновку приватного експерта, чи доцільніше звернутися до спеціалізованої державної установи, яка має більший досвід у дослідженні саме військового майна.

Також слід зважати на те, що в комплексних експертизах, де включені як криміналістичні, судово-медичні або судово-психіатричні дослідження, так і інші види досліджень, всю експертизу має проводити державна експертна установа.

У виняткових випадках, коли в Україні відсутні експерти відповідної спеціалізації або необхідне обладнання, навіть з числа виключних видів, експертизи можуть проводити іноземні установи (відповідно до міжнародних договорів про взаємну правову допомогу).

Висновки

Отже, адвокатам слід враховувати ці особливості при плануванні стратегії захисту та роботи з доказами. Залучення приватних експертів до проведення криміналістичних, судово-медичних чи судово-психіатричних експертиз призведе до визнання отриманих висновків недопустимими доказами. Водночас за межами вказаних трьох видів експертиз існує широкий спектр досліджень, для яких можуть бути залучені як державні, так і приватні експерти, що дає більше можливостей для формування ефективної стратегії захисту.

Особливої уваги потребують військові експертизи та товарознавчі експертизи військового майна, техніки та озброєння, які набувають все більшого значення. При роботі з такими експертизами адвокату важливо чітко визначити, які аспекти дослідження належать до виключної компетенції державних установ, а які можуть бути виконані приватними експертами. Правильна кваліфікація виду необхідної експертизи та обґрунтований вибір експертної установи чи приватного експерта суттєво впливають на результативність захисту та допустимість отриманих доказів.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Автор публікації: Юрій Григоренко

Юрій Григоренко

заступник голови Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.