Роль адвоката як провідника для приватного інвестора у відбудові критичної інфраструктури
Головна цитата
«Адвокат, який орієнтується у практиці ДПП, є не просто виконавцем юридичних функцій, а стратегічним радником, здатним забезпечити інвестору правову безпеку та комерційну доцільність проєкту», - адвокат Р. Никітенко
В умовах післявоєнної трансформації в Україні постане потреба у масштабній відбудові об’єктів критичної інфраструктури. Зважаючи на обмеженість бюджетних ресурсів, держава застосовуватиме механізми державно-приватного партнерства (ДПП), які потребуватимуть якісного юридичного супроводу.
Ефективне функціонування ДПП-проєктів передбачає залучення інвестицій приватного сектору на умовах розподілу ризиків, повноважень і вигод. Саме у цьому контексті роль адвоката як правового радника приватного інвестора набуває ключового значення — від моделювання договірних конструкцій до захисту прав інвестора в національних судах або міжнародному арбітражі.
В Україні такий вид відносин регулюється Законом «Про державно-приватне партнерство», а також галузевими законами — зокрема, щодо концесій, енергетики, транспорту, будівництва тощо. Відповідно до законодавчої моделі, ДПП передбачає укладення договорів між публічним партнером (державою, органами місцевого самоврядування) та приватним партнером, які передбачають інвестиції, передачу об’єкта у тимчасове користування, експлуатацію, технічне обслуговування, модернізацію чи створення нового об’єкта.
Особливості реалізації ДПП, зокрема концесійних договорів, визначаються Законом «Про концесію», Порядком проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженим постановою Кабміну від 11.04.2011 №384, Методикою аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (наказ Мінекономіки від 14.12.2021 №1967).
Роль адвоката в супроводі ДПП визначається двома ключовими напрямами
По-перше, це юридичне структурування та ризик-менеджмент. Адвокат бере участь у всіх етапах проєкту: від підготовки концепції ДПП до укладення договорів та подальшого супроводу виконання зобов’язань. Основна задача адвоката — юридичне структурування проєкту. Воно має враховувати:
- тип партнерства (концесія, лізинг, оренда, спільна діяльність);
- джерела фінансування (державні, міжнародні, приватні);
- ризики (регуляторні, валютні, політичні);
- модель компенсації інвестицій;
- розподіл відповідальності між сторонами.
Юридичний супровід проєктів ДПП вимагає високого рівня спеціалізації у сфері господарського, адміністративного, фінансового права, а також знань міжнародного приватного права у разі участі іноземного інвестора.
По-друге - договірна робота та забезпечення виконання. Одним із найбільш чутливих етапів є підготовка тендерної документації та проекту договору. Адвокат, який представляє інтереси приватного інвестора, має забезпечити: юридичну захищеність формулювань (умови force majeure, termination for convenience, step-in rights тощо); відповідність договору вимогам міжнародного арбітражного практикуму (наприклад, включення ICC або LCIA); механізми гарантій повернення інвестицій (застава, escrow, банківська гарантія).
У Європейському союзі ДПП реалізується відповідно до директив Європейського парламенту, зокрема щодо публічних закупівель (Directive 2014/23/EU). Практика засвідчує перевагу контрактів типу DBFM (Design–Build–Finance–Maintain), що гарантують життєвий цикл інфраструктурного об’єкта. У США моделі P3 (Public-Private Partnerships) функціонують на основі штучного розмежування ризиків та ґрунтуються на чітко врегульованих державних програмах (наприклад, National Infrastructure Bank, PABs — Private Activity Bonds). Юридичний аналіз порівняльної практики свідчить про необхідність глибокої локалізації цих моделей в українських реаліях та адаптації правових конструкцій до чинної нормативної бази.
Якщо аналізувати перспективи застосування в Україні моделей ДПП для відбудови критичної інфраструктури, можна припускати підвищення інтересу міжнародних інвесторів (у т.ч. через інституційні гарантії МФО) та появу спеціалізованих платформ для супроводу проєктів. Також мають зʼявитися законодавчі ініціативи щодо спрощення відповідних процедур, у тому числі, в частині земельних питань.
Гальмувати процеси вірогідно будуть нестабільність валютного курсу та валютного регулювання, обмеженість державних гарантій через дефіцит бюджету, слабкість судової практики щодо розгляду спорів, пов’язаних із ДПП. Також не можна відкидати політичний уплив на тендерні процедури.
Тож за будь-яких умов адвокатом необхідно поглиблювати спеціалізацію в галузі інфраструктурного права, вивчати англомовну документацію (більшість інвесторів користуються FIDIC-контрактами), починати працювати з фінансовими радниками, інженерами, оцінювачами, використовувати міжнародний досвід через співпрацю з іноземними юридичними фірмами. Це дозволить готувати клієнта до проходження всіх етапів ДПП — від ініціації до виконання. Адже адвокат, який орієнтується у практиці ДПП, є не просто виконавцем юридичних функцій, а стратегічним радником, здатним забезпечити інвестору правову безпеку та комерційну доцільність проєкту.
Ростислав Никітенко
заступник голови Комітету НААУ з питань міжнародних зв'язків
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.