Застава — це не покарання: які підходи ЄСПЛ мають ураховувати українські суди
Головна цитата
«Застава повинна відповідати чітким критеріям: слугувати меті забезпечення явки, бути індивідуалізованою, пропорційною та реальною для сплати підозрюваним», - адвокат Б. Глядик
В Україні існує проблема призначення надмірно високих сум застави. Це позбавляє підозрюваних можливості звільнитися з-під варти, перетворюючи заставу на механізм порушення права людини на свободу, гарантованого ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини встановив чіткі стандарти, які національні суди мають враховувати при обранні цього запобіжного заходу.
Критерії правомірності
Виходячи з практики ЄСПЛ, ключовим є призначення застави саме для забезпечення явки, а не як форми покарання. Гарантія спрямована насамперед на забезпечення присутності обвинуваченого під час судового розгляду, а не на відшкодування шкоди чи завданих збитків. Застава не може розглядатися як спосіб покарання – її мета суто процесуальна.
Також важливо, щоб застава виступала як реальна альтернатива триманню під вартою. Розмір застави має визначатися так, щоб її внесення було реальним та посильним для підозрюваного. Суд зобов’язаний врахувати майновий стан, дохід, сімейні обставини, зокрема наявність утриманців, та інші дані про особу. Застава не повинна стати формальністю – вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою з урахуванням можливостей особи її внести.
Не менш важливими є принцип пропорційності та відсутність надмірного тягаря. Між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, має існувати розумна пропорційність. Якщо сума настільки велика, що для її внесення обвинуваченому доведеться продавати майно, брати значні кредити чи кардинально змінювати свій спосіб життя, – такий тягар є непомірним і непропорційним. Надмірна застава, яка ставить особу у безвихідь, порушує баланс між інтересами суспільства та правом на свободу самого підозрюваного.
Національні суди також зобов’язані належно мотивувати визначений розмір застави у своїх рішеннях. Суд має пояснити, чому саме така сума є необхідною і достатньою для забезпечення явки обвинуваченого. ЄСПЛ підкреслює, що розмір застави не може визначатися довільно, – він має спиратися на оцінку індивідуальних обставин та ризиків у справі.
Неприпустимими є автоматизм або застосування фіксованих підходів. Автоматична відмова у заставі або визначення її величезного розміру, без індивідуального аналізу, несумісні з гарантіями статті 5 Конвенції. Якщо закон передбачає можливість відступати від загальних меж застави лише у виключних випадках, суд зобов’язаний детально обґрунтувати, чому випадок є винятковим і потребує особливо великої застави. В іншому разі надмірна застава прирівнюється до непрямої відмови у звільненні. Як зауважив ЄСПЛ, якщо після формального надання права на заставу особа все одно залишається під вартою через неспроможність сплатити цю суму, це означає, що суд не проявив належної ретельності.
Утілення принципів
Ці принципи можна проілюструвати низкою рішень. Справа «Істоміна проти України» стала показовою і знаковою для української системи, оскільки підкреслила необхідність змін. Суд встановив порушення статті 5 Конвенції через те, що національні суди, призначивши заставу у розмірі понад 12 млн. грн., зосередилися виключно на сумі ймовірних збитків, проігнорувавши платоспроможність заявниці та її сімейний стан. При цьому розмір застави у 125 разів перевищував максимальний поріг за КПК.
Суди також не надали належного обґрунтування, чому справа вважалася винятковою і вимагала такого значного перевищення встановлених лімітів. Суд зазначив, що, хоча національне законодавство дозволяє суду у виключних випадках встановлювати більші розміри застави, таке рішення має передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру.
ЄСПЛ підкреслив, що мета застави – не компенсація збитків, а забезпечення явки, тому прив’язка суми лише до розміру шкоди є помилковою. Це рішення прямо вказало Україні на системну проблему у підходах судів до визначення розміру застави та необхідність їх перегляду відповідно до стандартів Конвенції.
У справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ наголосив, що розмір застави має визначатися з урахуванням матеріального становища обвинуваченого. Якщо особа залишається під вартою через неспроможність внести визначену суму, це свідчить про те, що національні органи не забезпечили ефективну реалізацію права на свободу. Непомірна застава фактично стає продовженням арешту. Суд зобов’язаний проявляти «особливу ретельність» при визначенні суми, щоб право на звільнення під заставу не було ілюзорним.
Водночас справа «Мангурас проти Іспанії» продемонструвала, що за виняткових обставин дуже висока застава може бути виправданою. У випадку капітана танкера, аварія якого спричинила масштабну екологічну катастрофу, застава у 3 мільйони євро була визнана допустимою. Суд врахував колосальні збитки та зростаючу небезпеку екологічних злочинів, а також професійне середовище, яке формує умови для відповідної діяльності. Також суд констатував і обґрунтував винятковий характер цієї конкретної справи.
Однак ЄСПЛ підкреслив, що це виняток, а не правило. У звичайних справах першочерговими є оцінка особи та її фінансових можливостей. Навіть у цій справі сім суддів висловили окрему думку, вважаючи заставу надмірною. Для України це рішення слугує нагадуванням, що посилання на великий розмір збитків можливе лише у поєднанні з іншими вагомими факторами та за наявності надзвичайних обставин, а не як самостійна підстава для призначення непомірної суми.
Наслідки для України
Після рішення у справі «Істоміна проти України» українська судова практика щодо застосування застави почала демонструвати спроби змін. Але їх не можна назвати системними. Особливо в резонансних справах, пов’язаних з корупцією чи великими збитками, продовжується практика призначення астрономічних сум.
Українське законодавство дійсно дозволяє перевищувати стандартні межі у «виключних випадках». І цією можливістю суди користуються для встановлення застав у десятки і сотні мільйонів гривень. Часто такі суми значно перевищують навіть розмір інкримінованої шкоди чи неправомірної вигоди. Звісно, така практика суперечить висновкам ЄСПЛ.
Призначення застави, яку підозрюваний гарантовано не зможе внести, фактично є прихованим рішенням про тримання під вартою, що підриває саму суть застави як альтернативного запобіжного заходу.
***
Тож, аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що застава повинна відповідати чітким критеріям: слугувати меті забезпечення явки, бути індивідуалізованою, пропорційною та реальною для сплати підозрюваним. Рішення у справі «Істоміна проти України» є важливим сигналом для української правової системи щодо необхідності відмови від практики призначення непомірних застав, які порушують право на свободу.
Хоча певні мінімальні позитивні зрушення в судовій практиці є, імплементація стандартів ЄСПЛ залишається неповною та непослідовною. Збереження тенденції до призначення надзвичайно високих застав у гучних справах свідчить про те, що системні зміни не відбулися. Для досягнення повної відповідності європейським стандартам необхідні більш значущі зусилля, зокрема вироблення узгоджених підходів вищими судовими інстанціями та постійне підвищення обізнаності суддів щодо практики ЄСПЛ.
Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».
Богдан Глядик
член Комітету НААУ з питань захисту прав людини
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.