Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Застосування форс-мажорних обставин під час будівництва та їх оцінка судами

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну актуальним стало застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності при виконанні зобов’язань за укладеними договорами. Сфера будівництва не стала винятком.

З початком воєнного стану скористатися форс-мажорним пунктом договорів виявляли бажання усі учасники будівельних відносин. Забудовники хотіли продовжити строки виконання робіт чи введення об`єкта будівництва в експлуатацію або взагалі зупинити будівництво до закінчення воєнного стану. Підрядників також цікавили строки та можливості виконання робіт. А інвестори переймалися строками здійснення оплат та перспективами застосування до них штрафних санкцій за такі порушення.

Підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання є випадок, коли особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (стаття 617 Цивільного кодексу).

Аналогічна за змістом норма висвітлена в ст. 218 Господарського кодексу: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за таких умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У сфері будівництва попередні договори купівлі-продажу, договори участі у будівництві, інвестиційні договори, договори купівлі-продажу деривативу тощо до 2022 року переважно містили розділ про форс-мажорні обставини із «загальними» пунктами про те, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх договірних зобов’язань, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього договору, та які сторони не могли ані передбачити, ані їм запобігти.

До таких обставин зазвичай належать: повені, пожежі, землетруси та інші стихійні лиха, а також війна, воєнні дії, масові заворушення, страйки, дії державних органів, інші будь-які обставини, що виникли поза волею та контролем сторін.

Щоб скористатися правом застосування форс-мажорних обставин сторона мала надати відповідний підтвердний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом, та повідомити іншу сторону у визначений договором строк.

Звісно, повномасштабне вторгнення в Україну важко було передбачити та підготувати необхідні документи в строк. Але 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1, яким повідомила «всім, кого це стосується», що військова агресія є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), а отже, така обставина могла застосовуватися сторонами як підстава для звільнення від відповідальності за порушення договору.

Проте, чи доцільно сторонам у сфері містобудування посилатися на цей лист як на підставу для застосування форс-мажору?

Верховний Суд зазначав, що лист ТПП є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин (постанова від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22), його не можна вважати сертифікатом у розумінні ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», а також він не є документом, який був виданий за зверненням відповідного субʼєкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини (постанова від 07.06.2023 у справі № 912/750/22).

Складність для можливості доведення настання форс-мажорних обставин полягає в правильному застосуванні причинно-наслідкового зв’язку щодо початку таких обставин та їх впливу на сторону, оскільки сам собою факт введення воєнного стану не свідчить про його безумовний вплив на взаємні зобов’язання сторін.

У справі № 904/3886/21 Касаційний господарський суд ВС дійшов висновку (постанова від 25.01.2022), що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Відтак, убачається, що суди з огляду на умови конкретного договору у сфері будівництва встановлюють дві обставини:

Але навіть після доведення настання форс-мажору, сторона звільняється лише від відповідальності за невиконання зобов’язання, втім не від самого зобов’язання.

Хоча кожен окремий випадок потребує ретельного вивчення та аналізу, можна все ж зробити декілька спільних висновків і дати рекомендації.

По-перше, сам факт введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за договором. Потрібно довести, що конкретні форс-мажорні обставини безпосередньо вплинули на можливість виконання зобов’язань. Виникає необхідність доведення причинно-наслідкового зв’язку між фактом введення воєнного стану та неможливістю виконання конкретного договору.

По-друге, сам по собі лист ТПП України не може бути достатньою підставою для звільнення від відповідальності. Необхідно отримувати індивідуальний сертифікат, який підтверджує вплив конкретних обставин на виконання конкретного договору.

По-трете, учасникам будівельних відносин варто переглянути свої договори. Не зайвим буде вказати, що війна чи воєнний стан можуть бути підставою для перегляду строків виконання зобов’язань.

По-четверте, у випадках, якщо форс-мажор не визнається судом, сторони договору можуть посилатися на істотну зміну обставин (ст. 652 ЦК) або застосовувати інші правові механізми для перегляду договірних зобов’язань як за взаємною згодою так і в судовому порядку.

Отже, застосування форс-мажорних обставин у сфері будівництва є складним процесом, що потребує індивідуального підходу та ретельного документального підтвердження. Судова практика демонструє, що загальні посилання на форс-мажорні обставини недостатні — кожен випадок має бути розглянутий окремо з належним обґрунтуванням впливу надзвичайних обставин на виконання конкретного договору. Забудовники, підрядники та інвестори мають заздалегідь передбачати можливі ризики та коригувати договірні положення відповідно до нових викликів.

Олег Поваляєв

голова Комітету НААУ з питань будівельного права

	14:42 Чт 27.02.25
Застосування форс-мажорних обставин під час будівництва та їх оцінка судами
Головна цитата «Судова практика демонструє, що загальні посилання на форс-мажорні обставини недостатні — кожен випадок має бути розглянутий окремо з належним обґрунтуванням впливу надзвичайних обставин на виконання конкретного договору», - адвокат О. Поваляєв Після початку повномасштабного вторгнення в Україну актуальним стало застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності при виконанні зобов’язань за укладеними договорами. Сфера будівництва не стала винятком. З початком воєнного стану скористатися форс-мажорним пунктом договорів виявляли бажання усі учасники будівельних відносин. Забудовники хотіли продовжити строки виконання робіт чи введення об`єкта будівництва в експлуатацію або взагалі зупинити будівництво до закінчення воєнного стану. Підрядників також цікавили строки та можливості виконання робіт. А інвестори переймалися строками здійснення оплат та перспективами застосування до них штрафних санкцій за такі порушення. Підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання є випадок, коли особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (стаття 617 Цивільного кодексу). Аналогічна за змістом норма висвітлена в ст. 218 Господарського кодексу: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за таких умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. У сфері будівництва попередні договори купівлі-продажу, договори участі у будівництві, інвестиційні договори, договори купівлі-продажу деривативу тощо до 2022 року переважно містили розділ про форс-мажорні обставини із «загальними» пунктами про те, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх договірних зобов’язань, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього договору, та які сторони не могли ані передбачити, ані їм запобігти. До таких обставин зазвичай належать: повені, пожежі, землетруси та інші стихійні лиха, а також війна, воєнні дії, масові заворушення, страйки, дії державних органів, інші будь-які обставини, що виникли поза волею та контролем сторін. Щоб скористатися правом застосування форс-мажорних обставин сторона мала надати відповідний підтвердний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом, та повідомити іншу сторону у визначений договором строк. Звісно, повномасштабне вторгнення в Україну важко було передбачити та підготувати необхідні документи в строк. Але 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1, яким повідомила «всім, кого це стосується», що військова агресія є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), а отже, така обставина могла застосовуватися сторонами як підстава для звільнення від відповідальності за порушення договору. Проте, чи доцільно сторонам у сфері містобудування посилатися на цей лист як на підставу для застосування форс-мажору? Верховний Суд зазначав, що лист ТПП є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин (постанова від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22), його не можна вважати сертифікатом у розумінні ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», а також він не є документом, який був виданий за зверненням відповідного субʼєкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини (постанова від 07.06.2023 у справі № 912/750/22). Складність для можливості доведення настання форс-мажорних обставин полягає в правильному застосуванні причинно-наслідкового зв’язку щодо початку таких обставин та їх впливу на сторону, оскільки сам собою факт введення воєнного стану не свідчить про його безумовний вплив на взаємні зобов’язання сторін. У справі № 904/3886/21 Касаційний господарський суд ВС дійшов висновку (постанова від 25.01.2022), що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Відтак, убачається, що суди з огляду на умови конкретного договору у сфері будівництва встановлюють дві обставини: чи є достатніми докази, подані на підтвердження настання форс-мажорних обставин, чи довела сторона, яка не виконує зобов`язання, що саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи під час виконання нею конкретних договірних зобовʼязань. Але навіть після доведення настання форс-мажору, сторона звільняється лише від відповідальності за невиконання зобов’язання, втім не від самого зобов’язання. Хоча кожен окремий випадок потребує ретельного вивчення та аналізу, можна все ж зробити декілька спільних висновків і дати рекомендації. По-перше, сам факт введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за договором. Потрібно довести, що конкретні форс-мажорні обставини безпосередньо вплинули на можливість виконання зобов’язань. Виникає необхідність доведення причинно-наслідкового зв’язку між фактом введення воєнного стану та неможливістю виконання конкретного договору. По-друге, сам по собі лист ТПП України не може бути достатньою підставою для звільнення від відповідальності. Необхідно отримувати індивідуальний сертифікат, який підтверджує вплив конкретних обставин на виконання конкретного договору. По-трете, учасникам будівельних відносин варто переглянути свої договори. Не зайвим буде вказати, що війна чи воєнний стан можуть бути підставою для перегляду строків виконання зобов’язань. По-четверте, у випадках, якщо форс-мажор не визнається судом, сторони договору можуть посилатися на істотну зміну обставин (ст. 652 ЦК) або застосовувати інші правові механізми для перегляду договірних зобов’язань як за взаємною згодою так і в судовому порядку. Отже, застосування форс-мажорних обставин у сфері будівництва є складним процесом, що потребує індивідуального підходу та ретельного документального підтвердження. Судова практика демонструє, що загальні посилання на форс-мажорні обставини недостатні — кожен випадок має бути розглянутий окремо з належним обґрунтуванням впливу надзвичайних обставин на виконання конкретного договору. Забудовники, підрядники та інвестори мають заздалегідь передбачати можливі ризики та коригувати договірні положення відповідно до нових викликів. Матеріал опубліковано у виданні «Юридична газета». Автор публікації: Олег Поваляєв Олег Поваляєв голова Комітету НААУ з питань будівельного права Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені "Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.

Застосування форс-мажорних обставин під час будівництва та їх оцінка судами

Головна цитата