Корпоративні адвокати в Німеччині

Питання корпоративних адвокатів (синдикалістів) в Німеччині обговорювалось тривалий час з точки зору їх статусу. Після здобуття вищої освіти і успішного складання державного іспиту (загального для адвокатів, прокурорів, суддів) адвокати отримують допуск до адвокатської професії та йдуть працювати в корпорації, підприємства, витрачаючи фактично весь свій робочий час на виконання юридичного супроводження діяльності компанії. Особливістю роботи таких адвокатів є те, що вони мають єдиного манданта (клієнта)  - свого роботодавця, та в ході виконання своєї роботи надають  правові консультації, складають проекти договорів та іншу роботу, притаманну звичайним юристам, які працюють на підприємстві.

Доречі, такі адвокати не мають права брати участь в судовому розгляді справ.

Разом з цим, питання незалежності такого адвоката – синдикаліста від впливу роботодавця на нього як адвоката, його роботу, результати наданих консультацій, та інших особливостей статусу такого адвоката турбувало як окремі регіональні палати земель,  так і Федеративну палату Німеччини.

У 2016 році були прийняті зміни, які закріпили на законодавчому рівні статус адвокатів-синдикалістів. При цьому, саме стосовно адвокатів-синдикалістів, до палати адвокатів роботодавець в мотивувальній формі направляє інформацію про: наявність компетенції для розгляду юридичних питань та складання договорів згідно посадових обов’язків адвоката, забезпечення з боку роботодавця професійної незалежності адвоката та унеможливлення вказівок роботодавця з приводу результатів вирішення юридичних питань, наявність у нього зовнішніх представницьких повноважень. При цьому, всі ці повноваження мають виконуватися адвокатом протягом 50-70 відсотків  робочого часу, оскільки, такий адвокат може суміщати виконання і інших обов’язків, наприклад, директора, працівника з кадрових питань та інші. Законодавством також передбачені і інші вимоги до адвоката-синдикаліста, до виділеного йому робочого місця, невтручання в його діяльність, до забезпечення гарантій адвокатської таємниці під час обшуку.

Цікаво, що питання врегулювання статусу адвокатів-синдикалістів ініційовано ними як зацікавленими особами тому, що працюючи в штаті корпорацій, такі адвокати-синдикалісти підлягали пенсійному страхуванню як звичайні працівники. В свою чергу, пенсійне страхування адвокатів в Німеччині здійснюється в адвокатському недержавному пенсійному фонді. З цього приводу в ході судового спору Федеративним соціальним судом за зверненням корпоративного адвоката, який оскаржив надану йому відмову бути застрахованим в адвокатському пенсійному фонді, винесено рішення, яким було підтверджено законність такої відмови, оскільки, такий корпоративний адвокат був застрахований як звичайний працівник корпорації. Це і стало причиною внесення змін в законодавство, лобіювання відповідного рішення з боку синдикалістів з метою врегулювання та закріплення їх в статусу на законодавчому рівні.

До синдикалістів не ставиться вимога обов’язкового професійного страхування своєї відповідальності і наявності повноцінного офісу (канцелярії), де ним мала б здійснюватися адвокатська діяльність.

Практично, адвокат може бути одночасно і синдикалістом, і мати загальний допуск до адвокатської діяльності, щоб брати участь в судових розглядах. Проте зазвичай, керівники корпорацій розділяють ці функції, оскільки, оплата праці таких адвокатів має здійснюватися окремо як синдикаліста та окремо як адвоката за законодавчо закріпленим розміром гонорару, що роботодавцю економічно не вигідно. Крім того, для представництва  в суді частіше за все корпорації співпрацюють з адвокатами (адвокатськими компаніями), які не входять в штат корпорації, забезпечуючи об’єктивність вирішення питань з точки зору стороннього погляду, враховуючи, що такі адвокати також і професійно застраховані. Адвокати-синдикалісти також мають можливість здійснювати у вільний час і приватну адвокатську діяльність, отримавши на це згоду свого роботодавця.

Наразі, адвокати в Німеччині продовжують активну взаємодію з адвокатами-синдикалістами через свої регіональні палати, шляхом контролю за дотримання ними законодавчих вимог, які ставляться до всіх адвокатів, та забезпечення незалежності їх адвокатської діяльності.

Автор публікації: Діана Назаренко

Діана Назаренко

член Ради адвокатів м. Києва, Комітету НААУ з питань адвокатської етики