Узурпація адвокатури під прикриттям реформ?

Адвокатура є саморегульованою, самоврядною, незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб…

Саме так написано в проекті закону України №9055 від 06.09.2018 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який жваво обговорюється в юридичних колах професійних правників.

Чому саме цей закон, який повинен забезпечувати та регулювати діяльність інституту адвокатури в суспільстві, поданий саме Президентом України? Чому незавершене провальне реформування судової влади та її тотальний контроль відтепер перейшов і на останню надію правової держави – адвокатуру?

Невже бажання контролювати усі суспільні інститути, в тому числі інститут адвокатури, керує можновладцями, і під прикриттям «реформ» вони здійснюють фактичну узурпацію незалежних інститутів захисту прав громадян?

До речі, адвокатська спільнота досить критично ставилася до цього проекту, але «владою» фактично були усунуті представники адвокатської спільноти від роботи над цим проектом Закону, оскільки саме вони висловлювали побоювання, що проект Закону в такій редакції має деструктивний характер та має на меті встановлення контролю над адвокатурою з боку влади.

При цьому, проект Закону 9055 містить багато статтей, які регулюють питання гарантій та захисту прав адвоката, але потрібно на цей нормативний акт дивитися під кутом загального регулювання адвокатурою як інститутом суспільства.

По-перше, досить вигідно мати контрольовану та керовану адвокатуру в Україні, оскільки багато важливих органів формуються саме з цього професійного кола. Так, склад ВРП, КДКП та ВККС України має певну квоту із числа адвокатів, які обираються до цих органів, а відтак потрібно певний контроль над ними.

По-друге, проаналізувавши підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, можна стверджувати, що в новому Законі вони розширені; і включена така підстава, як несплата щорічного внеску адвокатів на фінансування діяльності органів адвокатського самоврядування. Спочатку здається, що в цьому немає нічого крамольного, однак, давайте дивитися на реалії нашого життя. Саме це дасть можливість маніпулювати та, в разі «необхідності», притягувати «неугодних» адвокатів, з подальшим ініціюванням припинення дії свідоцтва адвоката.

По-третє, давайте пригадаємо, яку структуру сьогодні має інститут адвокатури ? Сьогодні вся українська адвокатура об’єднана в єдину самоврядну організацію – Національну асоціацію адвокатів України. В той же час, новим профільним законом планується адвокатську єдність подробити на маленькі та самостійні організації. Звісна річ, за таких обставин маніпулювати буде набагато простіше.

Статтею 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону, рад адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій регіонів, Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

Таким чином, вбачається структурована форма самоврядування, де унеможливлювалося зловживання інтересів того чи іншого регіону, а також його очільника.

Натомість, що нам пропонує новий Закон? Новий закон у ст. 51 чітко встановлює, що адвокатське самоврядування здійснюється виключно Національною асоціацією адвокатів України та регіональними палатами адвокатів.

Таким чином, ми бачимо, що адвокатура в Україні, яка роками вибудовувала свою єдність та цілісність, новим профільним законом, у разі його прийняття, може бути зруйнована.

У державі, в якій право є найвищою соціальною цінністю, поважається та цінується незалежність та єдність інституту адвокатури. У той же час, такий інститут не потрібен державі, де мається на меті лише одне – встановлення тотального контролю над усіма гілками влади та правосуддям.

Більш зручний для «керування» і строк керівних посад, на які обираються голови регіональних палат та інше керівництво самоврядних органів адвокатури, який складає лише три роки.

Так на що направлений новий закон? Навряд чи Президент новим законом бажає бачити незалежну, розвинену та професійну адвокатуру. Натомість, це є дії, які направлені лише на встановлення тотального контролю над інститутом адвокатури, який в майбутньому може втратити свою незалежність …

Сьогодні ми бачимо, як знищується судова гілка влади, якщо і далі будемо мовчати – знищать і адвокатуру.

Автор публікації: Володимир Мацко

Володимир Мацко

адвокат