Про що говорили судді ВС на Міжнародному форумі адвокатів

До професійного обговорення розвитку адвокатури в умовах трансформації суспільного та політичного життя на Міжнародному форумі адвокатів, який нещодавно проходив у Харкові та Києві, долучилися судді Верховного Суду.

Про їх виступи розповідає портал «Судова влада України».

На форумі порушувалися питання, що стосуються адаптації адвокатури України до нових викликів, пов’язаних із євроінтеграцією та сучасними реаліями. Серед основних напрямів дискусії – вдосконалення діяльності адвокатури відповідно до міжнародних стандартів, а також діяльність адвокатури в умовах війни, перспективи її розвитку в період відновлення України та роль адвокатів у забезпеченні відшкодування збитків, завданих російською агресією. Крім того, учасники форуму звернули увагу на цифрову трансформацію адвокатури.

Суддя Касаційного господарського суду Віталій Зуєв наголосив на значущості підтримки освітніх ініціатив і взаємодії між суддями, адвокатами та науковцями для пошуку ефективних рішень у складних правових питаннях, що стоять перед українським суспільством.

Суддя також акцентував увагу на важливості підвищення кваліфікації адвокатів, адже лише через постійне вдосконалення знань і навичок правники можуть ефективно реагувати на виклики сучасності. Він зауважив, що співпраця між державними та міжнародними правовими інституціями є запорукою успішного розвитку правової системи та реалізації принципу верховенства права.

Під час роботи панелі «Подальший розвиток адвокатури відповідно до найкращих міжнародних та європейських стандартів» В.Зуєв висвітлив практику Верховного Суду щодо процесуальних питань представництва адвокатів у суді касаційної інстанції на прикладі господарської юрисдикції, наголосив на ключових аспектах судової практики і правових висновках, сформованих Верховним Судом у контексті їх впливу на адвокатську діяльність.

Окремо суддя звернув увагу на компенсацію витрат на правничу допомогу та навів практику Верховного Суду щодо гонорару успіху адвоката, наголосив на важливості подання попереднього розрахунку судових витрат, надання документів щодо їх підтвердження та необхідності виваженого підходу щодо обґрунтування суми таких витрат.

Суддя Касаційного кримінального суду Олександра Яновська зосередилася на правових позиціях ККС ВС, пов’язаних з участю адвокатів і забезпеченням їх ефективної участі у процесі. Так, у постанові ККС ВС від 16 лютого 2023 року у справі № 748/479/20 суд наголосив, що якщо захисника засудженого, з яким останній уклав договір про надання правової допомоги, мобілізовано до лав ЗСУ, то це не є підставою для зупинення судового провадження на підставі ст. 335 КПК України. Також у 2023 році висловлено позицію про те, що адвокату, якій діє на підставі ордеру, виданого адвокатським об'єднанням, у випадку коли договір про надання правової допомоги укладався також з об’єднанням, який видало цей ордер, порушення права на захист і права на обрання захисника не буде.

Суддя звернула увагу на роль захисника у кримінальному провадженні та здійснення ним ефективного права на захист у справах, які слухаються без участі обвинуваченої особи (процедура in absentia). Доповідачка зазначила, що важливою є позиція, висловлена в постанові ККС ВС від 13 червня 2019 року у справі № 607/9498/16-к. Суд вказав, що пасивна участь захисника у кримінальному провадженні за процедурою in absentia є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, порушенням права на захист, що перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Про механізм перегляду вироків, ухвалених за процедурою in absentia, і здатність КПК забезпечити гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд у майбутньому розповів суддя Касаційного кримінального суду Сергій Фомін.

Він зауважив, що нині відсутня практика перегляду кримінальних проваджень, у яких засуджені звертаються до судів для перегляду постановлених щодо них вироків. Законодавець передбачив, що перегляд таких вироків здійснюється в апеляційному порядку. Проте жодних особливостей такого перегляду у вітчизняному законодавстві немає.

«Ми розуміємо, що в апеляційному суді гіпотетично будь-який засуджений буде ставити питання про повторний допит усіх свідків, повторне дослідження доказів, тобто мова йде про повторний розгляд по суті. На мою думку, більшість клопотань про поновлення строку на оскарження залишатимуться без задоволення, що, безумовно, поставить під сумнів справедливість судового розгляду в контексті ст. 6 Конвенції», – висловив переконання С.Фомін.

Він наголосив, що для сторони захисту ситуація розгляду провадження за процедурою in absentia відрізняється від інших проваджень. Беручи участь у такому провадженні, адвокат не може сформувати версію захисту. І це унеможливлює використання змагальних механізмів у повному обсязі.

Про функціонування адвокатури і суду в умовах «наступу» штучного інтелекту розмірковував суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат. Він зауважив, що основним завданням у сучасних умовах інтенсивного розвитку ШІ є те, щоб суд та адвокатура залишилися з «людським обличчям».

Суддя звернув увагу на звіт Управління захисту даних Нідерландів (The Dutch Data Protection Authority), у якому вказано, що системи ШІ, які стоять за соціальними мережами та пошуковими системами, мають значний вплив на інформацію, яку споживають люди, що може формувати їхнє сприйняття реальності. Поява генеративного ШІ створює нові ризики дезінформації. Щоб зменшити ці ризики, важливо, щоб люди розуміли, як працюють системи рекомендацій, і мали можливість їх налаштувати або відключити.

Також В.Крат зазначив, що в Україні нещодавно було оновлено Кодекс суддівської етики. Зокрема, його доповнили положенням, що використання суддею технологій ШІ є допустимим, коли це не впливає на незалежність та неупередженість судді, не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень та не порушує вимог законодавства.

Говорячи про застосування ШІ для складання процесуальних документів, суддя зауважив, що законодавство України не містить якихось окремих заборон, але учасники мають розкривати інформацію про використання ШІ. Процесуальному закону притаманне застосування принципу процесуальної доброї совісті. КЦС ВС постійно наголошує на застосуванні цього принципу у своїх рішеннях. 

Крім того, суддя звернув увагу на низку рішень судів різних країн, що стосуються необхідності розкриття інформації про використання ШІ в судових процесах; щодо захисту авторських прав, коли їх об’єкти використовуються для навчання ШІ або твори / винаходи створюються за допомогою ШІ, тощо.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.