Конвенція Тромсе як основа цифрового урядування та штучного інтелекту

Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів разом з міжнародними стандартами відкритих даних створюють правову основу для накопичення офіційної інформації у машиночитаних форматах для цілей електронного урядування та розвитку штучного інтелекту.

З доповіддю про роль Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенції Тромсе) та міжнародних стандартів відкритих даних у розвитку інструментів штучного інтелекту виступила членкиня Комітету НААУ з медіа та рекламного права Тетяна Олексіюк на Європейській регіональний конференції «Штучний інтелект для доступності інформації» (AI4IA), організованій Робочою групою з питань доступності інформації Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP).

Конвенція Тромсе набула чинності в грудні 2020 року та стала першим юридично обов’язковим міжнародним документом, який закріплює право кожного без дискримінації на доступ до офіційної інформації, що збирають та створюють суб’єкти владних повноважень. «Доступ до офіційних даних є необхідним компонентом прозорості, підзвітності та участі громадян, а Конвенція забезпечує хоча і мінімальні, проте фундаментальні стандарти для того, щоб уряди надали доступ до офіційних даних, у тому числі у цифрових форматах», - зауважила Т. Олексіюк. На її погляд, накопичення інформації публічного сектору у цифрових форматах, придатних для машинної обробки, уможливить розвиток електронного державного управління та інструментів штучного інтелекту для покращення доступу громадян до офіційної інформації.

Конвенція визначає офіційні документи як будь-яку інформацію, записану в будь-якій формі та зберігається державними органами, що включає цифрові формати, такі як бази даних, електронні листи та аудіовізуальні записи. Це визначення розширює сферу доступу до інформації у цифрових форматах, котра все більше замінює традиційні паперові документи. Отже, стандарти Конвенції можуть бути повною мірою застосовні для процесів покращення доступ громадськості до державних цифрових даних. А перехід до цифрового документообігу відкриває можливості для підвищення ефективності державного управління та впровадження принципу відкритості публічної інформації за замовчуванням та відкритості за дизайном.

Уряди країн-учасниць Конвенції Тромсе, в тому числі і Україні, зобовʼязані ефективно керувати своїми документами (стаття 9 Конвенції), що є надзвичайно важливим у контексті цифровізації. Від державних органів вимагається встановити чіткі правила збереження, знищення та доступності офіційної інформації. Це положення узгоджується з принципами належного управління, забезпечуючи збереження та структурування офіційних даних у спосіб, який полегшує доступ громадськості.

Крім того, державні органи мають сприяти прозорості шляхом активного розміщення інформації в Інтернеті, полегшуючи безпосередній доступ громадськості до інформації, без потреби в окремих запитах. У звітах країн – учасниць Конвенції наводяться приклади успішного забезпечення доступу до інформації у цифрових форматах та кращі практики впровадження проактивного оприлюднення даних.

Відкриті дані як компонент публічної інформації відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» вже надають громадянам, науковцям і бізнесам вільний доступ до наборів даних публічного сектору у машиночитаному форматі. Міжнародні стандарти відкритих даних, наприклад, ті, котрі закріплено в Open Data Charter, сприяють уніфікації підходів до публікації даних, що дозволяє створювати більш якісні та інтероперабельні набори даних . Це, у свою чергу, стимулює інновації, оскільки відкриті дані можуть використовуватися для розроблення нових сервісів і продуктів, що покращують якість життя та сприяють економічному зростанню.

На думку Т.Олексіюк, хоча Конвенція Тромсе і забезпечує чіткі рамки для покращення доступу до офіційної інформації, все ж лишаються перешкоди на шляху до ефективної реалізації цих міжнародних стандартів. Основними викликами є: відсутність відповідної інфраструктури, брак знань і навичок у відповідальних працівників органів державної влади, а також недостатня правова грамотність запитувачів.

Щоб подолати ці виклики, уряди повинні інвестувати в цифрову інфраструктуру, розробити зручні портали даних і запровадити чіткі вказівки щодо публікації та управління публічною інформацією у цифрових форматах. Органи державної влади також повинні брати участь у просвітницьких кампаніях, щоб підвищувати обізнаність державних службовців і громадськості у цифровому доступі до публічної інформації.

Таким чином, Конвенція Тромсе поруч із ключовими документами сфери відкритих даних створює підґрунтя для розвитку цифрового державного управління, яке базуватиметься на точній, вчасній офіційній інформації та використовуватиме інструменти штучного інтелекту. Зокрема, такі інструменти можуть суттєво прискорити процес оброблення великих обсягів офіційної інформації, автоматизуючи пошук, аналіз і класифікацію даних. Завдяки впровадженню міжнародних стандартів відкритих даних та за допомогою інструментів ШІ з'явиться можливість інтегрувати різні джерела інформації, забезпечуючи більш доступні та зрозумілі інтерфейси для громадськості.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.