13:52 Пт 17.05.24 | |
Валентин Гвоздій: Чому адвокат не може свідчити проти свого клієнта |
|
Коли адвокат без згоди клієнта розголошує довірену йому інформацію (наприклад, аби досягти угоди у кримінальному провадженні і зменшити собі покарання), це містить ознаки дисциплінарного правопорушення. Таку думку висловив заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, відповідаючи на запитання видання «Закон і Бізнес» про те, чи може адвокат свідчити у кримінальній справі проти клієнта. Етичні питання відносин між адвокатом і його клієнтом видання вивчало у звʼязку із поширеною інформацію про те, що колишній адвокат Дональда Трампа Майкл Коен виступив головним свідком у кримінальній справі проти екс-президента США, якому закидають виплату порноакторці $130 тис. за її мовчання про сексуальний звʼязок. Судовий процес у цій справі триває вже пʼять тижнів. М.Коен напряму пов’язав екс-президента з виплатою коштів за мовчання актрисі, аби не потрапити в скандальні новини перед виборами 2016 року. Також екс-адвокат засвідчив, що Д.Трамп погодив план приховати виплати акторці під виглядом судових витрат. Валентин Гвоздій, відповідаючи на запитання видання «Закон і Бізнес» про те, чи може адвокат свідчити у кримінальній справі проти клієнта, наголосив: «За світовими стандартами одним із ключових принципів адвокатської діяльності є конфіденційність відносин з клієнтами. Зокрема, принцип зобов'язує адвоката зберігати в таємниці відомості, які стали відомі йому в ході надання особі правничої допомоги. І це правило продовжує діяти навіть після закінчення відносин адвокат-клієнт. Втім, схоже, що у справі проти колишнього президента США про адвокатську діяльність та професійну етику вже не йдеться». Він нагадав, що в США у кожному штаті існують свої кодекси адвокатської етики, кодекси професійної відповідальності, етичні кодекси, які ґрунтуються на Модельних правилах професійного поводження, які були ухвалені Конгресом Американської асоціації адвокатів (American Bar Association) в 1983 році. Тому усі ці документи мають схожу структуру, яка включає розділ про конфіденційність інформації. За загальним правилом, адвокат не може розкривати довірену йому інформацію, якщо клієнт не погоджується на це, або якщо ця інформація завдасть клієнтові шкоди. Аналогічні норми містить і українське законодавство. Валентин Гвоздій послався на статті 22 та 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". За цими правилами, адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз'яснень, складені документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. При цьому забороняється вимагати від адвоката надання відомостей, що є адвокатською таємницею. «Але ця інформація може втратити статус адвокатської таємниці, але тільки за письмовою заявою клієнта. Адвокати не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом, - пояснив В.Гвоздій. - І єдиний випадок, коли адвокат звільняється від обовʼязку збереження таємниці, - це предʼявлення самим клієнтом претензій до роботи свого повіреного. Це може бути, наприклад, позов до суду щодо несправедливого розміру гонорару або скарга до дисциплінарних органів адвокатури про неналежну поведінку. Але і в такому випадку звільнення відбувається у межах, необхідних для захисту прав та інтересів адвоката, а орган, що розглядає вимоги клієнта має унеможливити доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці та її розголошення». А от ситуація, коли йдеться про співучасть у кримінальному правопорушенні, накладає свої особливості в оцінці поведінки адвоката, - переконаний В.Гвоздій. І ці особливості зумовлені іншим принципом - законності. «Правилами адвокатської етики прямо забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними. У такому випадку адвокат має надати відповідні роз’яснення і, якщо узгодити зміну змісту доручення не вдається, - відмовитися від укладання договору». Адже адвокат не має права вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або етичним нормам. Тому тут слід чітко розмежовувати правила, повʼязані зі здійсненням адвокатської діяльності, та норми кримінального процесуального законодавства, а також враховувати наслідки своїх дій відповідно до закону та КПК. «Зважаючи на презумпцію невинуватості, адвокат залишається адвокатом навіть під час кримінального провадження проти нього. Відповідно, зберігаються як гарантії професійної діяльності, так і всі обовʼязки, - говорить заступник голови НААУ, РАУ. - Тож якщо в Україні адвокат без згоди клієнта розголошує довірену йому інформацію (наприклад, аби досягти угоди у кримінальному провадженні і зменшити собі покарання) це точно містить ознаки дисциплінарного правопорушення, яке може мати наслідком застосування до нього найсуворішого стягнення - позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. Адвокат не може свідчити проти клієнта, навіть колишнього. Якщо він так чинить, це дисциплінарний проступок, який може привести до втрати професії». «Втім, слід також ураховувати, що набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі, за будь-яких умов тягне анулювання адвокатського свідоцтва. Це пряма вимога закону», - додав він. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені |