![]() |
12:32 Пт 23.02.24 |
Чому реєстраційні процедури не гарантують визнання державою права на землю (круглий стіл) |
|
![]() Аби не обмежувати себе строками позовної давності, органи прокуратури у земельних спорах почали підміняти віндикаційні позови негаторними. Це дало їм можливість переглядати підстави набуття права на землю будь-яким суб’єктом за будь-який період часу. На таку схему протиправної ревізії права власності звернув увагу голова Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права Віктор Кобилянський під час круглого столу з актуальних питань земельного законодавства, який 20 лютого відбувся в офісі Федерації роботодавців України. В.Кобилянський висловив переконання, що такий підхід органів прокуратури повністю унеможливлює дотримання в Україні принципу легітимних очікувань. Ктім того, він звернув увагу на відсутність формальної реєстрації та паспортизації земель лісового та водного фондів і відповідних об’єктів на цих землях. За таких умов висновок про належність таких земель до фондів робиться на основі локальної (часто суб’єктивної та неповної) картографічної інформації. Резонансною для учасників виявилася думка, що жодні формальні реєстраційні процедури, які стосуються прав на землю, сьогодні не є остаточними і не підтверджують визнання державою зареєстрованих прав. Адже за наведеним вище ревізійним підходом за будь-якого попереднього правового аудиту не можна гарантувати конституційну непорушність майбутніх прав. «Ризики, пов’язані з правовою невизначеністю статусу земель, зумовлюють складнощі із захистом прав їх володільців та інвесторів», - резюмував голова комітету НААУ. Також він зупинився на проблематиці постійного користування землею, землями колективної власності та водним фондом, захисту речових прав на земельні ділянки. У ході дискусії учасники заходу обговорили варіанти виходу із ситуації, коли значна частина інвесторів, які через правову неврегульованість та свавілля державних органів втратили свої права та інвестиції, будуть шукати судового захисту поза межами України. Адже це загрожує державі масштабними стягненнями та значними репутаційними втратами. Представником Офісу Генерального прокурора навіть була висловлена думка щодо необхідності запровадження інституту врегулювання, коли інвестор за наявності формальних порушень міг би зберегти своє дефектне право за умови відшкодування заподіяних збитків. Але така ініціатива отримала неоднозначне сприйняття через її імовірне вибіркове застосування та корупційні ризики. Загалом, учасники круглого столу зійшлися на тому, що існуючі прогалини законодавства, відомчі перепони та корпоративні бар’єри не мають призвести до втрати Україною інвестиційного потенціалу, що зараз переважно базується на її земельних і довкілевих ресурсах. А зменшення негативного впливу цих чинників має бути спільним завданням профільних спільнот незалежно від відомчої належності. Круглий стіл з актуальних питань земельного законодавства був організований Федерацією роботодавців України у співпраці з Комітетом НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права. Участь у заході взяли представники Офісу Генерального прокурора України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Нотаріальної палати України, Міністерства юстиції України, Асоціації міст України, Держводагентства, бізнес-спільноти. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені |