Чому відмовляють у доступі до публічної інформації розбиралися експерти та адвокати
Доступ до публічної інформації – це правовий інструмент, який повинен стати інструментом побудови довіри між громадськістю і владою. Тому запитувачам і розпорядникам варто докладати більше зусиль для мотивування своїх запитів і відповідей на них, особливо, коли мова йде про відмову у наданні інформації.
Таку думку висловила голова Комітету НААУ з питань медіа та рекламного права Людмила Опришко під час круглому столі «Права людини в цифровому вимірі», організованому ГО «Платформа прав людини» за підтримки ініціативи з верховенства права Американської асоціації юристів (ABA ROLI).
Під час заходу був презентований підсумковий звіт «Війна у цифровому вимірі та права людини». Звіт охоплює інформацію про те, що відбувалося у цифровому вимірі в період з 24 лютого по 30 квітня 2022 року. Експерти аналізували, чи достатню увагу приділяла держава захисту прав людини, коли вводила обмеження на свободу вираження поглядів, збирала персональні дані, обмежувала доступ до публічної інформації та інтернету в цілому.
Л. Опришко зазначила, що найпоширеніша мотивація під час відмови у наданні публічної інформації пов’язана з тим, що не проводиться трискладовий тест або введений воєнний стан. На її думку, саме цей маркер є надзвичайно тривожним для суспільства.
«В умовах війни право на доступ до публічної інформації нерідко стає правом на життя. Це особливо гостро стоїть, коли відсутня інформація про евакуаційні коридори, робочі укриття тощо, - підкреслила голова Комітету НААУ. - Доступ до інформації має стати інструментом побудови довіри. Ми ніколи не зможемо встановити довіру між владою та суспільством, побудувати баланс між правом на доступ до інформації і правом на обмеження доступу до інформації, якщо органи влади не будуть мотивувати належним чином свої рішення. Суспільство не зрозуміє, чому саме є потреба в обмеженні доступу. А відмова від проведення трискладового тесту чи мотивування відмови наявністю воєнного стану – це свого роду відмова від пояснення своїх дій», - переконана адвокат.
Участь у заході взяла також член Ради Комітету НААУ з питань медіа та рекламного права Тетяна Олексіюк. Вона зауважила, що у забезпеченні цифрових прав громадян слід звернути увагу на оприлюднення публічної інформації на офіційних вебсайтах суб'єктів владних повноважень.
«Моніторинги стану забезпечення інформаційних прав у 2022 та 2023 роках виявили досить низький рівень оприлюднення такої інформації, хоча оцінювалися лише мінімальні вимоги до оприлюднення, а саме: наявність на офіційних вебсайтах текстів нормативно-правових актів, пов'язаних із правовим режимом воєнного стану, суспільно важливої інформації (про воєнні загрози, шляхи евакуації, пункти видання гуманітарної допомоги та укриття), а також навігаційної доступності та актуальності оприлюдненої публічної інформації», - розповіла Т. Олексіюк.
Адвокат додала, що саме ця сфера потребує докладання суттєвих зусиль, а прогрес у цій частині, безумовно, вплине на забезпечення цифрових прав громадян.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.