13:30 Вт 24.10.23 | |
Правила ефективного судочинства – це закон, а не внутрішні рекомендації (рішення РАУ) |
|
Під час розгляду справ суди можуть керуватися виключно положеннями Конституції та законами України. І під час вирішення процесуальних питань не можуть застосовуватися жодні регламенти судочинства, засновані навіть на найкращих рекомендаціях, адже вони не є джерелом права. Рада адвокатів України під час засідання 23 жовтня (яке цього разу проходило в режимі онлайн) розглянула напрацювання нідерландсько-українського проекту «Судова влада і суспільство в Україні» в рамках програми «МАТРА», які передбачають запровадження Правил ефективного судочинства у господарський судах, Рекомендацій здійснення ефективного адміністративного судочинства, Правил ефективного судочинства у Київському апеляційному суді. Документи готувалися з метою підвищення ефективності здійснення судочинства, сприяння розгляду справ у межах розумного строку, уникнення можливого зловживання процесуальними правами учасниками проваджень та запровадження єдиних підходів до вирішення процедурних питань під час розгляду справ. За задумом авторів рекомендації мають застосовуватися з усіх процедурних питань, які чітко не врегульовані в процесуальному законі. «Ці рекомендації розроблені для заповнення прогалин в процесуальному законодавстві. Тобто нам пропонують нові норми права, які мають замінити процесуальне законодавство при здійсненні всіх основних видів судочинства. Це неприйнятно, бо повністю перекреслює національну доктрину права, - наголосила член РАУ Оксана Каденко. - В межах проекту легалізується індивідуальна практика, яку називають рекомендаціями. По суті ж формуються обов’язкові до виконання правила судочинства, не закріплені жодним нормативно-правовим актом». Вона навела один з прикладів суперечливого регулювання. «У Рекомендаціях, які начебто покликані розширити права людини, пропонується виключити з переліку підстав для заявлення відводу судді реєстрацію заяви про вчинення ним кримінального правопорушення. Але це звужує права, - переконана член РАУ. - Автори беруть на себе відповідальність звужено тлумачити норми процесуального закону і давати імперативні вказівки, які ми не вправі розглядати як норми права». Крім усього іншого, переконана О.Каденко, коли рекомендації носять імперативний характер, то відбувається підміна понять, здійснення законотворчої діяльності суб’єктом, який на це не має права. На коло осуб’єктів, на яких можуть поширюватися подібні документи, звернула увагу член РАУ Ганна Лазарчук. «Хочу нагадати, що ми вже розглядали аналогічне питання, коли до нас надходили правила поведінки в судах. Якщо розглядати сьогоднішні проекти як певні правила поведінки в судах, то ці правила мають стосуватися лише суддів та працівників суду, - вважає член РАУ. - В жодному разі рекомендації не повинні замінювати процесуальні норми для осіб, які звертаються до суду, не кажучи вже про адвокатів та прокурорів». Г.Ларазчук також відзначила приклади невідповідності рекомендацій процесуальним нормам. «Судам пропонують приймати лише друковані документи, які виготовлені в текстовому редакторі. Письмові документи прийматися не повинні, бо є нечитабельними. Але кожен з нас стикався із ситуаціями, коли у судовому засіданні треба негайно написати якесь клопотання і подати його до суду, - говорить адвокат. – І після затвердження таких «правил» ми з вами позбавляємось такого права». Вона навела ще один приклад щодо порядку визначення дати судового засідання. Так, якщо суд вже встановив дату засідання, то просити змінити її відповідно до рекомендацій можна лише за 10 днів. «Виходить, якщо звернутися пізніше, то суд має відмовити в задоволенні такого клопотання, - коментує Г.Лазарчук. - Але ж ми не знаємо, що може відбутися за десять днів, два дні чи за три години до засідання. Можливо іншого клієнта адвоката затримають і він має в терміновому порядку працювати у саме у цій справі, адже там ітиметься про позбавлення волі людини. Чи не є це поважною причиною перенесення судового засідання в якійсь цивільній чи адміністративній справі? Звичайно є». У цьому контексті цікавою видається позиція голови ВС про те, що парламент працює над удосконаленням судочинства, але суддівська ланка може самостійно вирішити це питання шляхом затвердження таких типових правил поведінки в судах. «Не може, адже вони стосуються не лише суддівської ланки, а й нас з вами», - резюмувала член РАУ. Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова розповіла, що 12 жовтня цього року проект «Судова влада і суспільство в Україні» провів міжнародну конференцію «Процесуальні правила суду як методологія забезпечення передбачуваності та прозорості здійснення правосуддя». Зокрема, Голова ВС Станіслав Кравченко розповів, що правила здійснення ефективного судочинства, які розробляються в межах проекту, нині проходять апробацію у судах Києва, Вінниці, Одеси. Він висловив переконання що запровадження цих правил забезпечить прозорість, економію ресурсів і безпеку для учасників процесу». Також голова Ради суддів України зазначив, що робота над правилами практично завершена і вони стануть керівництвом для всіх, хто залучений до процесу здійснення правосуддя. Проект підтримали також Посол Нідерландів в Україні і Генпрокурор. «Отже участь у заході взяли і судді і прокурори. Але представників інституту адвокатури, яка знаходиться в розділі Конституції «Правосуддя», на конференцію вирішили не запрошувати, - звернула увагу Л.Ізовітова. – Очевидно організаторам, які не хотіли чути критики, був відомий зміст нашого попереднього висновку стосовно суду в Одесі». Очільниця НААУ нагадала, що проект, в рамках якого були підготовлені правила і рекомендації, був започаткований досить давно і апробація результатів вже здійснювалася на базі судів на Одещині. «Тоді НААУ розкритикувала проект. Ми не те що не підтримали його, а взагалі висловили позицію, що він не може існувати як модель українського судочинства. Відтоді пройшло багато років і сьогодні ідею намагаються реалізувати, проте вже без участі адвокатури. Вочевидь кулуарно кимось донесена наша давня позиція з цього питання», - наголосила вона. За підсумками обговорення члени Ради адвокатів України визнали неприйнятними правила та рекомендації, підготовлені в рамках проекту «Судова влада і суспільство в Україні». Правила, які визначаються подібними документами, можуть поширюватися лише на суддів і працівників судів, але не зачіпати при цьому інтересів інших учасників проваджень. Про такий висновок будуть поінформовані Голова Верховного Суду, Апеляційний суд міста Києва, Рада суддів України, Вища рада правосуддя, Комітет ВР з питань правової політики, Генеральний прокурор України, Уповноважений ВР з прав людини. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені |