Доцільність ГРД має бути оцінена в ході подальшої судової реформи з урахуванням рішень КСУ – Лідія Ізовітова

 В рамках Національної дискусії необхідно виокремити і обговорити питання доцільності існування Громадської ради доброчесності.

Таку пропозицію зробила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи». Захід організовано Вищою радою правосуддя.

Зокрема, Лідія Ізовітова звернула увагу на те, що повноваження Громадської ради доброчесності не відповідають вимогам Конституції і профільного законодавства.

«На мій погляд, необхідно виключити участь ГРД у роботі ВККСУ за наступних підстав. Зміст частини першої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» красномовно свідчить про те, що ГРД фактично бере участь у доборі суддів, їх оцінюванні. Вочевидь, що наведене суперечить вимогам Конституції (ст. 131)», - наголосила Голова НААУ. Зокрема, ідеться про те, що інші органи не вправі підміняти компетенцію ВККСУ, фактично перебираючи на себе повноваження державного колегіального органу суддівського врядування. 

Лідія Ізовітова нагадала про рішення КСУ від 11 березня 2020 року  № 4-р/2020. У цьому рішення зазначено, що для здійснення конституційних функцій добору та оцінювання суддів на підставі статті 92  Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що була чинною на час розгляду справи КСУ) утворено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, яка є державним колегіальним органом суддівського врядування та діє на постійній основі у системі правосуддя України.

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені в статті 93 Закону № 1402.

«КСУ зазначив: Аналіз статті 131 Конституції України, статей 92, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави стверджувати, що жоден інший орган чи установа не уповноважені здійснювати конституційні функції добору та оцінювання суддів, у тому числі Вища рада правосуддя, яка відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 131 Основного Закону України вносить подання про призначення судді на посаду, ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого (пункт 5 мотивувальноі частини рішення). А отже і ГРД тим паче не може бути наділена такими функціями», - аргументувала Лідія Ізовітова.

Вона також нагадала, що аналогічний підхід КСУ в наведеному рішенні застосував й до Комісії  з питань доброчесності та етики, яка так і не розпочала свою діяльність у зв’язку з визнанням неконституційними відповідних положень. Зокрема, позиція Конституційного суду полягає в тому, що «Комісія наділена повноваженнями щодо контролю за діяльністю членів Вищої ради правосуддя та суддів Верховного Суду, проте ці повноваження не мають конституційної основи».

Зазначені положення Закону № 1798 зі змінами та Закону № 193 не узгоджуються зі статтями 126, 131 Конституції України, оскільки виключними повноваженнями притягувати суддів Верховного Суду до відповідальності наділено Вищу раду правосуддя, і ці конституційні повноваження не можуть бути делеговані іншим органам або установам.
Конституційний Суд України також зазначає, що орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.