Серед адвокатів та науковців домінує думка про необхідність збереження Сімейного кодексу як окремого законодавчого акту

До такої думки дійшли учасники фахового обговорення, що відбулося 11 листопада 2020 року в НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права.

Модераторка заходу Голова комітету Ганна Гаро розповіла учасникам, що круглий стіл було організовано з метою узгодження позиції адвокатської спільноти, експертів законопроектної роботи та відомих в Україні науковців щодо можливого скасування Сімейного кодексу України (далі – СК України) шляхом перенесення його положень до окремої книги єдиного Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Відповідний пункт з'явився влітку в плані законодавчої роботи Верховної Ради України на 2020 рік. Це викликало активну дискусію в спільноті, а тому Комітет вирішив розібратися в цій темі й провести її публічне обговорення для з'ясування думки колег.

Учасники фахового обговорення мали на меті:

1. Згадати історію Кодексу про шлюб та сім’ю до появи СКУкраїни.

2. Дослідити правове регулювання сімейних відносин у зарубіжних країнах.

3. Розглянути вічну дискусію щодо самостійності сімейної галузі права.

4. Звернути увагу на специфіку сімейного права порівняно з цивільним.

Доповідачами були адвокати, члени Комітету з сімейного права НААУ та запрошені:

• доцент кафедри цивільного права та процесу Ужгородського національного університету, д.ю.н. Менджул Марія Василівна; 
• професор, завідувач кафедри цивільного права факультету цивільної та господарської юстиції, д.ю.н. Харитонов Євген Олегович; 
• Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва ім. академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, к.ю.н. Простибоженко Олег Сергійович; 
• доцент, старший науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, к.ю.н. Севрюкова Інна Феліксівна.

До участі у обговоренні долучилися: 

• професор кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка, д.ю.н. Ромовська Зорислава Василівна, 
• представники Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики: 

• член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат України Боблях Андрій Ростиславович; 
• експерт з прав дитини, секретар міжфракційного депутатського об’єднання «Захист прав дитини – пріоритет держави» Волинець Людмила Семенівна; 
• головний консультант секретаріату Комітету Мельничук Наталія Петрівна,

• представник Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту (Заступник керівника секретаріату Комітету Молоканов Юрій Анатолійович), 
• старший науковий співробітник Інституту права КНУ імені Тараса Шевченка (керівник наукової теми НДР № 20БФ042-01), професор кафедри державно-правових та галузевих дисциплін Київського університету права Національної академії наук України, д.ю.н. Мельник Ярослав Ярославович.

Організатори заходу сподівалися, що за результатами акредитованої дискусії кожен з учасників не лише збагатиться знаннями, а й сам для себе визначиться, чи підтримує він думку щодо можливого скасування СК України.

Вітальне слово було надано Ромовській Зориславі Василівні, яка привітала колег та розповіла про шлях ініціативи започаткування сучасного СК України.

У своїй доповіді Ірина Гроза розповіла про створення першого радянського законодавства про шлюб, його історичну трансформацію в Кодекс законів про шлюб та сім’ю УРСР 1969 року та СК України 2002 року. Тетяна Водоп’ян звернула увагу учасників на те, що дискусія про співвідношення цивільного та сімейного права не є новою і триває серед правників ще з ХІХ століття. Доповідачка сфокусувала увагу на необхідності створення в Україні самостійного унікального шляху регулювання сімейних відносин, спираючись на моральні постулати українського суспільства.

Марія Менджул, Ірина Попіка й Ірина Шаповалова ознайомили присутніх із зарубіжним досвідом правового регулювання сімейних відносин, у тому числі цивільними кодексами, сімейними кодексами та спеціальними сімейними законами. Зокрема, Марія Менджул зауважила, що модернізація СК України має відбутися із врахуванням Регламентів Ради ЄС, правових позицій ЄСПЛ, а також принципів, розроблених Комісією з європейського сімейного права. Рекодифікація ЦК України не має призвести до декодифікації СК України. Водночас Ірина Попіка розповіла учасникам про засади правового регулювання сімейних відносин у деяких європейських країнах (Польщі, Словацькій Республіці, Данії, Фінляндії, Молдові, Республіці Білорусь) та зазначила, що сучасне європейське сімейне право характеризується спільними принципами. Ірина Шаповалова зосередила увагу учасників на успішних прикладах існування  сімейного права як самостійної галузі у Великобританії, США, Австралії. Це зроблено для того, щоб спеціалізовані суди завжди приділяли першочергову увагу найкращим інтересам інституту сім’ї.

Адвокат Олег Простибоженко висловив власне бачення закордонного досвіду функціювання сімейного права та навів результати досліджень, відповідно до яких для західноєвропейських держав характерним є уявлення про ЦК як про кодекс приватного права, що регламентує всі приватноправові відносини. Натомість для радянської традиції права, на думку доповідача, притаманне існування окремого СК, що історично було зумовлено швидким практичним утіленням поглядів більшовиків на шлюб і сім'ю (без потреби розробляти увесь ЦК). Підсумовуючи, Олег Простибоженко, зазначив, що насправді ключовим є не питання паралельного існування ЦК і СК, а якість закону, який регламентує сімейні відносини. Тому, якщо рекодифікація ЦК передбачатиме якісне оновлення підходів до регулювання сімейних відносин, то вона заслуговуватиме на підтримку.

Експерт із прав дитини Людмила Волинець наголосила на важливості обговорення зміни не форми, а змісту норм сімейного законодавства. Також, запрошена вказала, що у період з 2004 року у СК України було внесено 51 зміни, а у ЦК України – понад 200 змін. Це свідчить про це, що правовідносини змінюються, і відповідно потрібно вносити такі зміни у нормативну акти. Ідея сьогоднішніх змін буде мати серйозну політичну складову.

Ярослав Мельник зауважив, що з антрополого-правової точки зору зміни, які відбуваються в галузі права, є цілком природними, оскільки відстежується зміна самої кон'юнктури суспільних відносин, що мають дотичність у цілому до соціально-правових відносин, впливають, відповідно, і на сімейні правовідносини. Останні все частіше постають у площині свободи чи несвободи, соціального чи асоціального, конфлікту чи кооперації. Крім того, сімейно право починає межувати із соціальним та медичним правом (у частині репродуктивних технологій), ІТ-правом, правом біобезпеки. Убачаються й питання впливів глобального та глокального, а також локального характеру, що і впливають суттєвим чином можливість регулювання СК України сімейних відносин. Науковець процитував статтю 150 СК України, де зазначено, що саме в сім’ї формується любов до суспільства та держави. На думку доповідача, із цієї статті випливають вихідні принципи основ буття людини, інституту сім'ї, ролі державі в цьому, постає можливою формування суспільної думки. А це вже питання безпеки, соціальної зокрема.

В продовження дискусії Наталія Савонік та Ольга Сєришева ознайомили з предметом, методами та способами правового регулювання, принципів і джерел сімейного права, а також особливостями сімейно правових відносин. Зокрема, доповідачі закцентували на тому, що існування СК України дасть змогу зберегти цінності сім’ї та вчасно реагувати на розвиток сімейних відносин шляхом унесення відповідних змін.

Доповнив обговорення власними міркуваннями щодо вказаної проблеми професор Євген Харитонов, який вважає, що створення сучасного сімейного кодексу є феноменом, адже не всі були згодні виокремленню сімейного кодифікованого закону як такому. «Сімейний кодекс потрібен. Наразі в процесі рекодифікації цивільного законодавства найменш актуальним є питання декодифікації СК України. Система, яка існує, виправдовує себе. Варто лише зосереджувати увагу на можливому вдосконаленні норм, бо життя нам надає нові питання. На це все існує армія правознавців, науковців та практиків, які мають відповідати на такі виклики», – зазначив науковець насамкінець.

Інна Севрюкова підтримала думку колег щодо необхідності вдосконалення та співвідношення сімейних норм із цивільним, а не об’єднання їхніх положень. На її думку, не існує підстав включати сімейні норми до цивільного кодексу лише заради того, щоб пристосувати це до одного предмету, варто лише узгодити норми двох галузей у сфері майнових, зокрема речових прав.

Наприкінці заходу Ганна Гаро та Лариса Гретченко представили спільну презентацію, у якій було закцентовано увагу на окремих специфічних рисах сімейних правовідносин порівняно  з цивільними, а саме: особливий суб’єктний склад, способи набуття прав і обов’язків, характер відносин, процесуально-правовий аспект захисту прав та їхня тривалість, існування на законодавчому рівні спеціалізації суддів у спорах, що виникають  із сімейних відносин. Міжнародний досвід демонструє, що в багатьох країнах розмежування сімейного та цивільного законодавства має позитивні наслідки. В Україні ці два види відносин розмежовано не тільки у внутрішньому законодавстві, а й на рівні міжнародних договорів.

Юрій Молоканов зауважив, що при прийнятті великого цивільного кодексу є ризик відсторонення на другий план питань дітей та сім’ї, які є актуальними на сьогодні та потребують законодавчого уточнення. Невирішених питань є багато, але їхнє законодавче вирішення можливе при прицільному дослідженні відносин, а не переміщенні їх в інші акти.

Наприкінці експертного обговорення учасники заходу висловили глибоку вдячність Ромовській Зориславі Василівні за особистий вклад у появу Сімейного кодексу України.

Зорислава Василівна у заключному слові та відгуку про захід зазначила: «З цікавих виступів учасників дискусії можна було зробити однозначний висновок: Україна - не єдина держава, в якій, поряд Цивільним кодексом, успішно функціонує Сімейний кодекс. До прикладу, Болгарія, Польща. Сімейні відносини  мають цілий ряд особливостей, які роблять небажаним включення  їх в структуру Цивільного кодексу. Про це дуже переконливо говорив професор Є. О. Харитонов. Проведена дискусія засвідчила, що серед науковців різних поколінь, представників різних наукових закладів домінує думка про необхідність збереження Сімейного кодексу України як окремого законодавчого акту, який витримав перевірку часом, показавши свою ефективність. Сімейний кодекс України - це, звісно, не священна корова. Життя не стоїть на  місці,  а це вимагати внесення до нього змін та доповнень. Дискусія була гарно організована. Вона засвідчила, що в сучасних умовах жодні катаклізми не можуть стати перешкодою для  наукового спілкування»

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.