Законодавство України потребує врегулювання процесуального порядку з’ясування судом думки дитини

Фахове обговорення на тему: «З’ясування судом думки дитини: нормативне врегулювання, судова практика та психологічний аспект» відбулося 5 жовтня 2020 року в НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права.

В експертному обговоренні взяли участь члени вказаного вище Комітету: Тетяна Водоп’ян, Лариса Гретченко, Ольга Сєришева, Людмила Гриценко, правозахисник Олександр Малик, психолог Тетяна Попко, а також запрошені колеги з Комітету з цивільного права та процесу: Світлана Савицька, Олег Простибоженко, адвокат Дмитро Незвіський.

На початку заходу його модератор,  Голова Комітету з сімейного права НААУ Ганна Гаро зазначила:

«Сьогоднішня тема обрана не випадково, ще 4 роки тому про те, що дитина – суб’єкт, а не об’єкт права, говорили одиниці. Завдяки нашим зусиллям судова практика все більше оперує поняттями «найкращі інтереси дитини», а судові рішення скасовує Верховний Суд та направляє на новий розгляд, оскільки не було з’ясовано думку дитини. Чинне законодавство передбачає таку процесуальну дію, проте чіткого порядку, на противагу допиту дитини як свідка, не має. Також близьким є поняття опитування дитини, що приносить тільки додаткові питання».

Тетяна Водоп’ян розповіла про нормативне регулювання права дитини бути заслуханою та закцентувала увагу на тому, що реалізація цього права має позитивний вплив на формування в дитини почуття власної гідності,  відповідальності та усвідомлення себе  як повноцінного члена суспільства. Крім того,  доповідачка проаналізувала норми національних та міжнародних актів, що стосуються права дитини бути заслуханою.

Лариса Гретченко у своєму тематичному виступі фокус уваги зосередила на важливості врахування найкращих інтересів та думки дитини під час прийняття рішень, які стосуються її життя. Здійснюючи системний огляд міжнародного права та національного законодавства, спікерка схарактеризувала основні принципи правосуддя, дружнього до дитини, а також урядові стратегії реформування системи юстиції стосовно дітей, ключовим елементом якої є спеціалізація фахівців у всіх видах проваджень за участі неповнолітніх.

У своїй доповіді Ольга Сєришева здійснила аналіз судової практики щодо з’ясування судом думки дитини у справах про визначення місця проживання, про позбавлення батьківських прав, про виховання дитини та у справі про зміну її прізвища.  

Олександр Малик окреслив проблему, пов’язану із  визначенням віку дитини, із якого може бути врахована її думка. Спікер зазначив, що потрібно на законодавчому рівні запровадити обов'язковий висновок психологічного дослідження, де буде обґрунтовано особливості психо-емоційного стану дитини та визначено  її спроможність ухвалювати усвідомлене рішення. Зокрема, такий висновок має містити інформацію про те, чи спроможна малолітня дитина з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку й умов мікросоціального середовища надавати оцінку ставленню кожного з батьків до неї, виявляти прихильність до когось із батьків тощо?

Людмила Гриценко виступила перед присутніми з доповіддю про психологічні та емоційні особливості дитини, які мають бути враховані під час комунікації з нею. Доповідач, зокрема, розповіла про стереотипи та бар’єри сприйняття інформації під час комунікації дорослих з дитиною, про навички, які необхідно розвивати, щоб сам дорослий міг комфортно себе почувати під час цього спілкування, щоб дитина відчувала себе в цій комунікації спокійно та безпечно.

Аналіз цих психологічно-емоційних властивостей дітей було здійснено крізь призму теорію триєдиного мозку, яку започаткував Пол Маклін. Відповідно до неї вплив відповідних процесів на поведінку та на комунікацію з дитиною є очевидним.

Найбільшу дискусію та  багато запитань колег викликала доповідь психолога-практика Тетяни Попко, у якій авторка ознайомила учасників з практичними аспектами проведення психологічної експертизи для з’ясування думки дитини, зокрема розповіла докладно, як відбувається цей процес. Крім того, психолог продемонструвала реальні діагностичні матеріали дітей, схарактеризувала особливості методики визначення справжньої, а не нав’язаної одним із батьків думки дитини тощо.

Член Комітету з цивільного права та процесу Світлана Савицька в ході  обговорення наголосила на позитивних суспільних тенденціях щодо вказаної проблеми (сучасне суспільство вже готове прийняти дитину як суб’єкта) та вказала на недоцільність запропонованого колегами встановлення обов’язку суду з’ясовувати думку дитини у всіх справах, що стосується її життя, ураховуючи сучасний стан законодавства. На думку адвоката, те, що суди цього не здійснюють, свідчить не про відсутність заборон або зобов’язань, а насамперед про відсутність бажання дорослих чути таку думку. Найбільшою проблемою, на думку  Світлани Савицької, є реалізація указаного права, адже суд не бажає витрачати час на це, не володіючи спеціальними знаннями щодо порядку здійснення указаної процесуальної дії.

Олег Простибоженко піддав сумніву обов’язок суду з’ясовувати думку дитини у всіх справах, особливо у тих випадках, коли дитина перебуває  на окупованій території, а спір на підконтрольній. Утім, модератор заходу Ганна Гаро  розповіла про останню практику суддів враховувати думки дітей через використання системи відеозв’язку EASYCON.

Дмитро Незвіський у своїй позиції вказав, що усі учасники процесу повинні використовувати інститут з’ясування думки дитини, як сторона позивача, так і сторона відповідача. "Якщо говорити про цивільне процесуальне законодавство в контексті вирішення сімейних спорів, судовий процес базується на принципі змагальності. Якщо сторона у справі професійно підійде до питання змагальності формування доказів - це забезпечує якісне вирішення спору. Тому не варто відходити від думки про недоцільність врахування думки дитини як доказ, адже правильні питання та залучення спеціалістів дають змогу зрозуміти чи перебуває дитина під впливом сторін.” - вказав Дмитро.

Наприкінці заходу модератор Ганна Гаро наголосила про необхідності  й надалі організовувати відповідні заходи підвищення кваліфікації та анонсувала проведення фахових дискусій щодо особливостей підготовки висновку психолога порівняно з висновком судово-психологічної експертизи.

Із текстом Резолюції можна ознайомитись за посиланням.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.