9:23 Вт 17.11.26

Що допоможе захистити цифрові докази на обшуку та під час ознайомлення з НСРД

print version

Під час обшуку адвокат може простежити, чи зафіксували правоохоронці незмінність вилучених даних, а під час ознайомлення з матеріалами – вимагати повного доступу до записів НСРД. Від цього залежить допустимість цифрових доказів.

На цьому наголосив голова Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів Андрій Галич під час вебінару «Кіберкрайм у кримінальному провадженні: цифрові докази, прослуховування та тактика захисту». Захід відбувся 13 листопада з ініціативи Молодіжного комітету НААУ UNBA NextGen у Луганській області. Модерував зустріч регіональний представник комітету Максим Сібілєв.

Спікер пояснив, що хеш-сума – це своєрідний відбиток файлу: якщо дані змінити, зміниться і вона. За його словами, коли хеш-суму фіксують на початку обшуку, усі присутні – підозрюваний, поняті, адвокат, правоохоронці – можуть переконатися, що вилучені дані згодом не змінять і не доповнять. А.Галич навів приклад зарубіжних правоохоронців. Під час обшуку вони не працюють із технікою: від’єднують жорсткі диски, за допомогою блокатора запису роблять посекторну копію та одразу фіксують хеш-суму під відеозапис.

На думку спікера, таку практику можна застосовувати й в Україні. Кілька років він ходив на обшуки як технічний спеціаліст відповідно до ст. 71 КПК, робив посекторне копіювання та долучав результати до матеріалів справи. На його думку, участь спеціаліста корисна, адже згодом він як третя особа може підтвердити або спростувати обставини вилучення.

Захисникам А.Галич порадив щоразу, коли під час обшуку вилучають телефони, флешки чи ноутбуки, дописувати до протоколу зауваження, що інформацію вилучено неправильно і хеш-суму не зафіксовано. Він звернув увагу, що кожне натискання клавіші чи рух мишкою, коли слідчий переглядає техніку, змінює дані в системі.

Також спікер рекомендував клопотати, щоб із системного блока зняли кришку, і фотографувати його вміст. Інакше техніку можуть описати як «чорну коробку», і згодом буде важко довести, якою була її комплектація.

Відповідаючи на запитання учасників, А.Галич розглянув таку ситуацію: під час ознайомлення з матеріалами в порядку ст. 290 КПК сторона обвинувачення не відкриває аудіо- та відеозаписи НСРД, бо на них стоїть захист і для огляду нібито потрібен експерт. Спікер пояснив, що запис із шифруванням – звичайна практика. Проте стороні захисту матеріали мають надати розшифрованими, а ключ розшифрування не становить секрету. «Це все одно, що написати заяву в поліцію мовою, якої там не розуміють, і сказати: «Читайте самі», – порівняв він. У такій ситуації А.Галич вбачає порушення права захисту на належне ознайомлення з матеріалами. Для розшифрування, за словами адвоката, достатньо технічного спеціаліста, якому нададуть код, а хеш-суму можна звірити у властивостях файлу.

Раніше на круглому столі НААУ обговорювали, як експерти перевіряють автентичність цифрових записів і відповідність копій оригіналам. Про напрями роботи Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів розповіли на його першому засіданні. Правила цифрової гігієни для адвокатів окреслили під час воркшопу UNBA NextGen.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.