|
11:13 Пн 16.11.26 |
В Одесі радили як захищати інтелектуальну власність і готувати докази для суду |
|
Результат спору щодо інтелектуальної власності часто вирішується ще до позову. Важливо, чи встиг правовласник зафіксувати порушення, чи подав докази під час підготовчого провадження і чи зможе пояснити суду, чому один висновок експерта переконливіший за інший. Про це йшлося під час першої панельної дискусії «IP Friday», яка відбулася 6 листопада в Одесі. Захід організувала Рада адвокатів Одеської області за ініціативи її Комітету підвищення кваліфікації адвокатів та Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності за сприяння Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс). Відкриваючи захід, в.о. голови Ради адвокатів Одеської області Олена Джабурія зауважила, що питання інтелектуальної власності, зокрема пов’язані з генеративним штучним інтелектом, напряму стосуються професійної діяльності адвоката, адже з ними вже звертаються клієнти. Вона подякувала за співорганізацію голові Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, начальнику Департаменту захисту прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ Юрію Романюку та IP офісу в цілому. Упродовж трьох сесій адвокати, судді, представники IP офісу та судові експерти обговорили охорону результатів роботи з ШІ, міжнародну судову практику, стратегії захисту бізнесу, медіацію та доказування. Від створення об’єкта й оформлення прав дискусія перейшла до вибору способу захисту та помилок, через які можна програти спір. Де закінчується робота ШІ і починається авторство Заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик розповіла, які результати роботи з генеративним штучним інтелектом можуть отримати авторсько-правову охорону. Визначальним є творчий внесок людини: використання ШІ саме по собі охорони не виключає, але повністю згенерований без людського творчого контролю результат не стає авторським твором. На практиці це змушує розділяти внесок автора і роботу системи. Для музики, створеної за допомогою ШІ, можлива охорона людського внеску, наприклад тексту пісні. Оригінальний промпт може охоронятися як літературний твір. Як пояснила спікерка, офіс відмовив у його реєстрації як комп’ютерної програми, але зареєстрував як літературний твір. Водночас не будь-яка інструкція є оригінальною. Окремо йшлося про право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. Права на дані, завантажені в систему ШІ, визначають умови використання сервісу. Тому Л.Майданик порадила читати їх хоча б у частині інтелектуальної власності та дбати про конфіденційність. У договорах на розробку програмного забезпечення вона рекомендувала детальніше прописувати гарантії автора та етапи перевірки результату, зокрема коли під час роботи використовували ШІ. Один продукт може мати кілька рівнів охорони Суддя Верховного Суду Тетяна Малашенкова представила міжнародну судову практику у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності. На прикладах європейських рішень вона розглянула охорону торговельних марок, промислових зразків, об’єктів авторського права та нетрадиційних засобів індивідуалізації. Йшлося про розрізняльну здатність позначень, співвідношення різних режимів охорони та підходи до оцінки порушень. Один комерційний продукт може одночасно охоронятися кількома інститутами інтелектуальної власності. Для адвоката це означає необхідність з’ясувати, які саме права належать клієнту і на якій із цих підстав будувати вимоги. Стратегія починається до порушення Начальник Департаменту захисту прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ, голова Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності Юрій Романюк розмежував охорону інтелектуальної власності та її захист. Охорона охоплює весь життєвий цикл об’єкта, від створення до комерціалізації та IP-аудиту. Захист починається, коли право вже порушене або існує реальна загроза порушення. Вибір між судом, адміністративним оскарженням і медіацією залежить від характеру порушення, доказів, витрат та результату, якого прагне клієнт. Адміністративне оскарження в Апеляційній палаті, за словами спікера, може бути швидшим і дешевшим за суд. Медіація дає можливість узгодити рішення самим сторонам. Взаємодію авторського права і прав на торговельну марку Ю.Романюк показав на прикладі одного з одеських спорів щодо торговельної марки. За поясненням спікера, суд кваліфікував торговельну марку однієї зі сторін як переробку твору образотворчого мистецтва, майнові права на який автор за договором передав іншій стороні. Тож у спорі значення мала не лише реєстрація позначень, а й походження зображення та документи про передання прав на нього. Спір завершився мировою угодою в апеляції. Цей приклад спікер використав, щоб пояснити, чому під час захисту бренду варто перевіряти весь ланцюг прав: від автора графічного твору до компанії, яка його використовує. Ю.Романюк порадив оформлювати перехід майнових прав договором, а не лише актом приймання-передачі, та розглядати реєстрацію графічних елементів бренду як творів. Належне оформлення авторських прав може стати додатковою підставою захисту, коли конфлікт зовні виглядає лише як спір між власниками торговельних марок. Бренд засновника і права компанії Адвокатка Олександра Морозова розглянула інтелектуальну власність як актив бізнесу. Компанія може роками використовувати бренд, але права на нього залишатимуться у засновника. Якщо відносини не оформлено, такий актив стає джерелом ризику для самого бізнесу. З’ясувати, кому належать об’єкти і на яких підставах компанія їх використовує, допомагає IP-аудит. Спікерка звернула увагу на реєстрацію прав, договори з працівниками та підрядниками, режим комерційної таємниці й моніторинг інтелектуальних активів. Правові заходи мають поєднуватися з організаційними й технічними: самого свідоцтва для захисту бізнесу недостатньо. Домовитися можна і до суду Керівниця Центру медіації та посередництва УКРНОІВІ Ауріка Грибовська розповіла, що центр створили у 2023 році. Офіс не є стороною медіації і не бере участі в процедурі, а лише забезпечує її організацію. До реєстру центру включено 27 IP-медіаторів, серед них багато адвокатів. Спікерка зауважила, що медіація можлива як до, так і під час судового провадження: вона є підставою для його зупинення, а в разі врегулювання спору повертається 60% судового збору. Запобігти конфліктам, за словами А.Грибовської, допомагає медіаційне застереження в договорі. Воно особливо корисне, коли бізнес ведуть партнери, друзі чи родичі: щойно виникне суперечність, сторони звертаються до медіатора, а якщо домовитися не вдасться, можуть піти до суду. Інший інструмент – превентивна медіація. Ще на етапі організації бізнесу чи створення об’єкта сторони можуть домовитися, що кому належатиме, особливо коли одна вкладає гроші, а інша - ім’я. Томи без пояснень не працюють Заступник директора УКРНОІВІ, голова Апеляційної палати Владислав Білоцький повідомив, що після перезапуску у 2024 році палата розглянула 256 справ, а в суді оскаржено 17 рішень. Колегія оцінює докази за тими самими критеріями, що й суд: належність, допустимість, достовірність і достатність. Вона може і сама збирати інформацію, зокрема оглядати вебсторінки, тож мають значення повнота доказів і фіксація цифрових джерел. Серед типових помилок сторін спікер назвав великий обсяг матеріалів без пояснення, як вони пов’язані з підставами оскарження, та скріншоти без адреси й дати. «Деякі сторони вважають, що треба просто набрати п’ять – сім томів документів, кинути нам, а ми маємо зрозуміти, про що тут взагалі йдеться», – поскаржився голова Апеляційної палати. Також, за його словами, сторони підміняють первинні документи (договори, рахунки, рекламні матеріали) експертним висновком і ігнорують аргументи опонента. Матеріали він порадив групувати за окремими обставинами і пояснювати, який аргумент підтверджує кожен документ. Зафіксувати потім писати Керівниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ Олександра Білоцька звернула увагу, що один продаж контрафакту може проходити через кілька сервісів і кількох осіб. Реклама з’являється в соцмережі, замовлення приймає менеджер у месенджері, оплату отримує ФОП, а посилку відправляють з іншого міста. Тому власник акаунта, його фактичний адміністратор і автор конкретного оголошення можуть бути різними особами. Питання належного відповідача варто вирішувати ще до претензії. Претензія, надіслана до фіксації, часто стає сигналом для порушника. Оголошення видаляють, магазин перейменовують, сайт переїжджає, і довести порушення вже немає чим. «Тому правило просте: спочатку зафіксуйте, потім пишіть», - наголосила О.Білоцька. Замість окремого скріншота спікерка порадила безперервний відеозапис екрана від введення адреси чи пошукового запиту до потрібної сторінки. Одразу після запису варто обчислити хеш-суму файлу і внести її до акта, зберегти адресу, дату й метадані. Реквізити продавця і сам товар для експертизи дає тестова купівля; розпакування посилки варто знімати одним дублем без монтажу, з трек-номером у кадрі. Разом із доказами порушення потрібно збирати докази права: ланцюг договорів або свідоцтва з переліком товарів і послуг. Реагувати на порушення О.Білоцька запропонувала сходинками, від швидкого й дешевого до тривалого: скарга платформі, звернення до власника сайту й хостинг-провайдера, а за потреби – суд. Вона розглянула процедуру за ст. 56 Закону «Про авторське право і суміжні права», яка стосується саме авторського та суміжних прав, а також внесення сайтів до національного переліку в межах WIPO ALERT. Вибір інструмента має спиратися на вже зафіксоване порушення. Пізній доказ не рятує Начальниця відділу забезпечення судового захисту прав ІВ УКРНОІВІ Владлена Фінагіна зосередилася на принципі повного розкриття доказів, закріпленому в ст. 80 ГПК і ст. 83 ЦПК. Докази подають разом із заявами по суті на стадії підготовчого провадження, а в апеляції їх подання суворо обмежене. На прикладах судових справ В.Фінагіна показала, як несвоєчасне подання висновку експерта або звіту про фіксацію вебсторінки ускладнює захист позиції. В одній зі справ апеляційний суд не прийняв висновок, датований після ухвалення рішення, і звіт про фіксацію вебсторінки, яких не існувало на час підготовчого провадження. Стандарт вірогідності доказів, запроваджений у 2019 в ст. 79 ГПК, зобов’язує суд зіставляти докази сторін і мотивувати їх оцінку. Проте суперечливі експертні висновки не можна оцінювати за кількістю: більше висновків у позивача ще не означає переконливішої позиції. Кожен потрібно перевірити на відповідність процесуальним вимогам і лише потім оцінювати разом з іншими доказами. За словами спікерки, із 144 спорів за участю УКРНОІВІ 69 стосуються визнання охоронних документів недійсними. Найбільше, що вона бачила в одній справі дев’ять висновків. Водночас суд може прийняти один і відхилити інший без призначення ще однієї експертизи, якщо належно мотивує свій вибір. Кого обрати експертом Судовий експерт у сфері ІВ, радник директора УКРНОІВІ Олександр Дорошенко порадив ретельно перевіряти підготовку експерта. За його даними, у реєстрі атестованих судових експертів зі спеціальності щодо винаходів і корисних моделей 23 особи, але реально працюють не більше десяти. Самої технічної освіти недостатньо, бо патентна класифікація охоплює десятки тисяч рубрик. У спорах щодо торговельних марок судовий експерт, на відміну від експерта відомства, має оцінювати реальне сприйняття позначення споживачем. Тому, на думку О.Дорошенка, йому потрібні знання з психології. Відповідаючи на запитання, експерт розмежував два типи питань. Чи схожі позначення настільки, що їх можна сплутати – питання експертне. Чи поширюються на позначення встановлені законом підстави для відмови в реєстрації – правове. Що висновок треба читати критично, спікер показав на спорі щодо промислового зразка стаканчика для морозива. У кількох висновках форму, яка насправді є зрізаним овальним конусом, назвали «прямокутноподібною призмою». Як з’ясувалося, експерти перенесли це формулювання з опису, який подав заявник. Дискусія повернула учасників до питання, з якого починається робота адвоката в IP-спорі: які права має клієнт, що саме порушено і чим це можна довести. Належно оформлений перехід прав, своєчасно збережена вебсторінка та обґрунтований висновок експерта формують позицію ще до звернення до суду. А вибір між судовим, адміністративним і позасудовим механізмами залежить від того, якого результату потребує правовласник. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені |
|