|
9:19 Вт 20.10.26 |
Що може знівелювати задум відкрити угоди про визнання винуватості, пояснили в НААУ |
|
Інформація про те, хто, кому, скільки й на якій підставі платить за угодою про визнання винуватості, має бути відкритою. Та поки ці відомості можна віднести до державної таємниці чи персональних даних, суд і надалі зможе закривати засідання й обмежувати доступ до вироків. У Національній асоціації адвокатів України на запит Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності проаналізували проєкт Закону № 15563 від 27.08.2026 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо прозорості та публічності угод про визнання винуватості». За задумом авторів законодавчої ініціативи, документ має забезпечити прозорість і публічність угод про визнання винуватості, посилити судовий і суспільний контроль за їх змістом та унеможливити приховані майнові домовленості і платежі на користь третіх осіб. Необхідність змін автори пов'язують, зокрема, з масштабом застосування угод: у 2025 році ВАКС ухвалив 109 вироків, з яких 72 — на підставі угод. Тому законопроєктом передбачається:
На думку НААУ, законопроєкт є актуальним, своєчасним, спрямованим на вирішення важливих поточних проблем правозастосування. Водночас, документ містить недоліки, які потенційно здатні нівелювати очікуваний ефект, якщо його ухвалять у запропонованій редакції. Ключове застереження стосується доповнення ст. 27 (Гласність і відкритість судового провадження) Кримінального процесуального кодексу новою частиною восьмою, згідно з якою інформація про розмір, підставу, спосіб та одержувача платежів за угодою не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, «крім відомостей, що становлять державну таємницю відповідно до закону, та інформації, що містить персональні дані». Якщо цю фразу збережуть, одне це положення знівелює ідею і результат впровадження законопроєкту, переконані в НААУ. Адвокати пояснюють механізм. Керівник органу досудового розслідування, наприклад підрозділу НАБУ, має дискреційне право застосувати постановою до особи, яка уклала угоду з прокурором, заходи безпеки. Така постанова надасть відомостям про особу й умови угоди статусу державної таємниці. Далі, «за принципом ланцюгової реакції», суд буде змушений провести закрите судове провадження з подальшим обмеженням доступу до вироку в ЄДРСР. У НААУ звернули увагу і на те, що заборона суду закривати засідання чи обмежувати доступ до відомостей про майнові зобов'язання не спрацює. Причина в тому, що виняток, наведений вище, дає суду дискрецію застосовувати його до всіх ситуацій, які розглядатимуть під час затвердження угоди. Тобто ситуація залишиться в тому самому стані, що й сьогодні. Спірною адвокати вважають і пропозицію вносити до ЄДРСР тексти самих угод. За результатами затвердження угоди ухвалюється обвинувальний вирок, у якому викладаються її положення, тож у реєстрі публікується лише вирок. На думку НААУ, можна обмежитися внесенням до реєстру повного тексту вироку, в якому міститься вся інформація про умови угоди. Крім цього, НААУ запропонувала доповнити нову частину шосту ст. 476 (Наслідки невиконання угоди) КПК конкретними строками, протягом яких прокурор має вжити заходів для встановлення факту невиконання майнового зобов'язання та звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Повний текст зауважень і пропозицій можна переглянути за посиланням. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
|
© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені |
|