Винятки для представництва прокурором держави в суді слід узгодити з рішенням КС

Аби положення ст. 23 Закону «Про прокуратуру» повторно не визнавалися неконституційними, пропозиції щодо змін, які містить урядовий законопроєкт, варто уточнити.

Такого висновку дійшли у Національній асоціації адвокатів України за підсумками аналізу проєкту Закону №16026 від 04.09.2026 «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо приведення у відповідність з Конституцією України функцій прокуратури в частині здійснення представництва інтересів держави в суді».

Нагадаємо, рішенням Конституційного Суду від 03 грудня 2025 р. № 6-р(ІІ)/2025  визнано такими, що не відповідають Конституції приписи Закону, які надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Адже п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції уповноважує прокуратуру тільки у виключних випадках.

Ці виключні випадки і пропонується запровадити законопроєктом. Серед них:

• порушення інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншою юридичною особою публічного права, до повноважень яких віднесено судовий захист таких інтересів держави
• наявність колізії повноважень між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами публічного права щодо здійснення ними захисту інтересів держави у межах їх компетенції.

У звʼязку із цим в НААУ відзначили, що поняття «порушення інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншою юридичною особою публічного права» є оціночним. Факт такого порушення має бути встановлений у порядку, передбаченому законом. Оцінку діям зазначених органів повинен надати суд, у тому числі в межах судового розгляду справи, у якій може вбачатися порушення інтересів держави. Суд не позбавлений права відмовити в задоволенні позову, якщо обрано неефективний спосіб захисту, після чого можливе повторне звернення до суду з іншим предметом позову.

Окрім того, широке застосування цієї підстави може порушувати принцип змагальності сторін і право на справедливий суд, на що звертав увагу КС у своєму рішенні.

«Колізія повноважень» так само є оціночним поняттям і може створювати ризик порушення права на справедливий суд. Учасники судового процесу реалізують свої процесуальні права на власний розсуд. Надання прокурору повноважень представляти інтереси держави у справах, у яких позиція органу, уповноваженого діяти від імені держави, суперечить позиції органів прокуратури, може призвести до порушення принципу правової визначеності. Цю проблему, на думку адвокатів, недоцільно вирішувати наданням прокуратурі додаткових повноважень.

Це фактично означало б повернення до функції нагляду. Натомість слід привести повноваження відповідних суб’єктів владних повноважень у відповідність зі статтею 8 Конституції.

Повний текст зауважень і пропозицій можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.