Діти під тимчасовим захистом: юрисдикція, докази і місцевий адвокат

У транскордонному спорі щодо дитини статус тимчасового захисту сам по собі не визначає юрисдикцію і не гарантує результату. Адвокату потрібні узгоджені дії в Україні та країні перебування, своєчасний правовий висновок, місцевий колега і професійний переклад.

Про це говорили на круглому столі «Транскордонні сімейні конфлікти воєнного часу: інструменти захисту дітей зі статусом тимчасового захисту у Європі», який провів Комітет НААУ з питань міжнародних зв’язків. Захід модерували представники НААУ за кордоном Олександр Черних (Велика Британія) і Марина Семенова (Франція).

Одним із центральних став кейс українки, яка після початку повномасштабної війни виїхала з донькою та чоловіком до Данії. Після сімейного конфлікту данські органи почали розглядати питання проживання дитини, хоча мати наполягала, що спір має вирішуватися в Україні. Повернувшись додому, вона подала позови про розірвання шлюбу, аліменти і визначення місця проживання доньки. Водночас провадження у Данії тривало, а місцевий суд тимчасово передав повну опіку батькові.

До справи долучилися українські адвокати, данська адвокатка, Міністерство юстиції та Міністерство закордонних справ України. Було підготовлено висновок експерта в галузі права про тимчасовий характер захисту та правовий зв’язок дитини з Україною. Зрештою данський суд закрив провадження, виходячи з того, що справою має займатися Україна.

М.Семенова пояснила, що результат забезпечила послідовна стратегія. Одночасне звернення з позовами в Україні дозволило показати данському суду, що тут уже розглядається сімейна справа. Позицію також доводили через звернення до державних органів.

Ще однією умовою М.Семенова назвала співпрацю українського адвоката з колегою у країні перебування. Перший пояснює українське право і формує позицію, другий подає документи за місцевими процедурами та доносить аргументи іноземному суду. У данському кейсі прямий контакт між адвокатами дозволив представити позицію в обох правових системах.

Додатковим інструментом може бути висновок експерта у галузі права. Доцентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анастасія Матвєєва зауважила, що такий документ є аналітичним дослідженням, яке пояснює зміст правового поняття, норми або інституту. Для суду іншої держави українське право є іноземним, тому висновок українського фахівця може допомогти з’ясувати зміст відповідних норм та правових інститутів.

У висновку для данської справи пояснювалася різниця між тимчасовим захистом і постійним проживанням. Тимчасовий режим обмежений у часі, тоді як постійним правовим зв’язком матері й дитини з Україною залишалося громадянство. Це використовували для обґрунтування застосування українського права.

Замовляти та подавати документ потрібно на початку формування стратегії. М.Семенова навела іншу справу, в якій висновок подали вже після переходу суду до ухвалення рішення, тому повноцінно дослідити його суд не міг. А.Матвєєва додала, що навіть у відносно типовій справі підготовка потребує щонайменше двох тижнів, консультацій із заявником та адвокатом і точного формулювання питань.

Психолого-правові аспекти висвітлила адвокатка Анна Бєжанова. Вона зауважила, що використання дитини як інструменту в конфлікті між батьками може набувати форми психологічного насильства. Його проявами є налаштування дитини проти одного з батьків, обмеження спілкування, приховування інформації про здоров’я, навчання чи місце проживання, а також матеріальний шантаж.

У транскордонному спорі отримати об’єктивну оцінку ситуації складніше. Якщо дитина проживає за кордоном, українські органи опіки та піклування не мають можливості й повноважень обстежити умови її проживання та підготувати відповідний висновок. Водночас думку дитини потрібно оцінювати з урахуванням її віку, розвитку та вразливості до навіювання. Повторення сформульованих дорослими фраз або безпідставна агресія до одного з батьків можуть свідчити про маніпулятивний вплив, установити який допомагає психологічна експертиза.

Голова Комітету адвокатської практики та підвищення кваліфікації Ради адвокатів Запорізької області Володимир Віхляєв звернув увагу на розбіжності між українськими правилами виїзду дітей і вимогами країн ЄС до їх представництва. Дитину може законно супроводжувати бабуся чи інший близький родич, однак у державі перебування таку особу можуть не визнати законним представником без окремого рішення. Тоді соціальні служби можуть ініціювати призначення місцевого опікуна.

При загрозі вилучення дитини В.Віхляєв навів рекомендований Офісом омбудсмана алгоритм: повідомити консульську установу України та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, залучити місцевого адвоката і перекладача. Не слід чинити фізичний опір представникам влади або намагатися таємно вивезти дитину: це може створити ризик кримінального переслідування за її викрадення.

Про значення правильно сформульованої вимоги розповіла адвокатка Яна Речицька, яка працює з українцями у Польщі. В одному з проваджень батько вимагав повернути дитину до регіону України, де тривали активні бойові дії. Під час розгляду з’ясувалося, що його фактичним запитом було відновлення спілкування. Після перевірки умов проживання дитини у Польщі він змінив вимоги і попросив установити час для контактів, який мала забезпечувати мати.

Не менш важливим є переклад. В іншій польській справі слова дитини спочатку зрозуміли так, ніби вона взимку спала на матраці на балконі. Лише перекладачка уточнила, що дитина спала на матраці у квартирі, називаючи ним ліжко. Без такого уточнення помилка могла вплинути на оцінку умов проживання і поведінки матері.

Я.Речицька також пояснила, що встановлення у Польщі тимчасової опіки над дитиною, яка проживає з родичем, не означає позбавлення матері батьківських прав. Такий механізм дає дорослому повноваження підписувати документи, звертатися з дитиною до лікаря та представляти її перед школою й установами.

У транскордонних сімейних спорах час стає окремим фактором. Зволікання сприяє адаптації дитини у країні перебування та формуванню фактичного становища, яке надалі враховуватиметься під час оцінки її найкращих інтересів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.