Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці

Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.

Виклики сьогодення під час фахової дискусії, організованої Комітетом НААУ з питань сімейного права, обговорили адвокати, представники органів опіки та піклування, науковці й експерти у сфері захисту прав дітей.

Відкриваючи захід, голова Комітету Лариса Гретченко звернула увагу, що в умовах воєнного стану практика у сфері усиновлення не може залишатися незмінною. Війна впливає як на практичні аспекти прийняття рішень про усиновлення, так і на процесуальні питання. Вона навела судову статистику за 2025 рік: упродовж року на розгляді перебували близько 5 тис. справ про усиновлення громадянами України, які проживають на території України; ухвалено 4371 рішення, задоволено 4276 заяв, а близько 900 справ залишилися нерозглянутими на кінець звітного періоду.

Формула про усиновлення як найпріоритетнішу форму влаштування дитини у сім’ю має і зворотний бік, переконана заступниця голови Комітету Світлана Савицька. За її словами, дитина не завжди отримує саме те, що їй потрібно, а мотивація кандидатів в усиновлювачі змінювалася залежно від суспільних обставин. При цьому фінансове забезпечення саме по собі не означає готовності до усиновлення, оскільки в багатьох випадках визначальним є психоемоційний ресурс дорослих.

Говорячи про статистику Києва, начальниця відділу усиновлення і сімейних форм виховання Служби у справах дітей та сім’ї КМДА Валентина Березіна назвала евакуацію і переміщення дітей одним із основних викликів для служб у справах дітей після початку повномасштабного вторгнення. За її словами, з Києва було евакуйовано понад 1500 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, частину з них — за кордон. Також вона звернула увагу на часті зміни законодавства, неузгодженість нормативних документів, різне трактування міжнародних документів, дефіцит кадрів, вигорання спеціалістів і проблеми координації між органами.

Кількість дітей, які мають правові підстави для усиновлення і перебувають на місцевому обліку, зменшується, – звернула увагу В.Березіна. Натомість кількість кандидатів після початку повномасштабного вторгнення зростала, а піковим був 2024 рік. Серед мотивів звернень вона назвала бажання прийняти дитину, яка могла залишитися сиротою внаслідок обстрілів, прагнення врятувати дитину, а також вплив викликів мобілізації.

Окрему увагу приділили категоріям дітей, які залишаються поза увагою кандидатів. За словами спікерки, серед дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, значну частину становлять діти старше 11 років. Також є сімейні групи дітей, які не можуть бути роз’єднані, та діти з інвалідністю. Натомість кандидати найчастіше орієнтуються на дітей молодшого віку, а усиновлення дітей з інвалідністю чи сімейних груп залишається поодиноким.

Також ішлося про тимчасову опіку до набрання рішенням суду законної сили. В.Березіна пояснила, що після подання заяви про усиновлення до суду кандидати можуть звернутися до органу опіки та піклування за місцем перебування дитини і тимчасово взяти її під опіку. За її словами, за останній рік були випадки повернення дітей саме на цьому етапі. Такі ситуації фіксуються не як скасування усиновлення, а як припинення опіки.

На темі усвідомленого усиновлення зосередилася секретар Комітету НААУ Ірина Попіка. Швидке усиновлення не завжди є позитивним, оскільки кандидатам потрібна повна інформація про дитину, її стан здоров’я, обставини попереднього життя, братів і сестер, родичів та причини вилучення із сім’ї. Вона навела приклад справи, у якій після спільного проживання з дітьми кандидати виявили обставини щодо стану здоров’я дитини, яких не було у наданій їм інформації, і відкликали заяву про усиновлення до набрання рішенням суду законної сили.

Членкиня Ради Комітету НААУ Марта Змисла звернула увагу на віковий критерій для усиновлювачів. Вона нагадала, що відповідно до статті 211 Сімейного кодексу ними може бути дієздатна особа віком не молодше 21 року, крім випадків з родичами. Водночас різниця у віці між особою, яка бажає усиновити дитину, і дитиною має бути не менш як 15 років. На її думку, імперативність цієї вимоги може створювати перешкоди навіть тоді, коли дитина фактично проживає з потенційним усиновлювачем і має з ним сталі сімейні зв’язки.

Про трансформацію судової практики говорила членкиня Ради Комітету НААУ Анастасія Бєлікова. За її словами, справи про усиновлення залишаються справами окремого провадження, але війна надала їм додаткового правового виміру, оскільки рішення про усиновлення за певних обставин може впливати на відстрочку або звільнення з військової служби. Тому суди відходять від формальної перевірки документів і ретельніше досліджують сімейні зв’язки, мотиви, добросовісність і наміри.

Серед тенденцій А.Бєлікова назвала залучення до справ органів військового управління, зокрема ТЦК та СП, військових частин і Міністерства оборони. Також суди з’ясовують військово-обліковий статус заявника, наявність підстав для відстрочки або звільнення з військової служби, стан здоров’я та висновки ВЛК. Найбільше питань, за її словами, виникає у справах про внутрішньосімейне усиновлення, коли відчим прагне усиновити дитину дружини і може набути статусу батька трьох дітей.

Членкиня Ради Комітету НААУ Леся Дубчак розповіла про скасування усиновлення. Вона нагадала про підстави, передбачені статтею 238 Сімейного кодексу, зокрема випадки, коли між усиновлювачем і дитиною склалися стосунки, які роблять неможливими спільне проживання і виконання батьківських обов’язків, або коли дитина страждає на психічну чи іншу тяжку хворобу, про яку усиновлювач не знав на момент усиновлення. Адвокатка звернула увагу, що на відміну від справ про усиновлення, законодавство не визначає чітко підсудність справ про скасування усиновлення і склад відповідачів.

Тему скасування усиновлення у контексті застосування статті 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод продовжила членкиня Ради Комітету НААУ Ольга Семенюк. Таким спорам, за її словами, приділяють менше уваги, ніж справам про усиновлення, хоча суди мають враховувати не лише національне законодавство і практику Верховного Суду, а й Конвенцію та практику ЄСПЛ. Тут важливо оцінювати, який саме інтерес дитини буде захищений, чи є нагальна суспільна потреба у такому рішенні, чи дотримано пропорційності та чи існують менш радикальні альтернативи, які дали б змогу зберегти сімейні зв’язки.

Психологічний аспект прив’язаності пояснила психологиня-експертка Анна Козлова, зазначивши, що у документах часто використовується слово «прихильність», але в психологічній площині коректніше говорити про прив’язаність. За її словами, діти-сироти можуть взагалі не мати досвіду взаємодії з батьками, а діти, позбавлені батьківського піклування, можуть мати порушений досвід прив’язаності. Тому при усиновленні і скасуванні усиновлення важливо досліджувати не лише поведінку батьків, а й те, як дитина здатна формувати безпечний зв’язок у сім’ї.

Членкиня Ради Комітету, представниця НААУ у Чеській Республіці Олена Максименко представила чеський досвід, де питання усиновлення регулюються не сімейним кодексом, а цивільним законодавством. Соціальна служба і суд виходять із найкращих інтересів дитини та підбирають для неї батьків, а не навпаки. Також усиновленню передує тривалий період підготовки, перевірок і контакту з дитиною.

Підсумовуючи дискусію, С.Савицька зазначила, що порушені теми потребують подальшого обговорення, зокрема з огляду на практику надання правничої допомоги та питання, які можуть залишатися поза увагою державних органів. Л.Гретченко підтримала необхідність продовження дискусії у ширшому колі, зокрема за участі суддів та усиновлювачів, щоб поєднати правничий і психологічний погляди на рішення про усиновлення та його скасування.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.