Гарантії захисту прав громадян на досудовому розслідуванні обговорили у НААУ

Захист прав громадян на досудовому розслідуванні потребує передусім належного судового контролю, зрозумілих правил для сторін кримінального провадження та практичних механізмів реагування на порушення.

Спільна робота

Про це говорили учасники круглого столу «Захист конституційних прав громадян України у досудовому розслідуванні», який 1 червня відбувся у Національній асоціації адвокатів України. Захід ініціював Комітет НААУ з питань верховенства права у співпраці з Комітетом НААУ з питань адвокатської практики.

Відкриваючи дискусію, голова Комітету з питань верховенства права Марина Ставнійчук, яка виступила модератором, зазначила, що метою заходу є визначення питань для подальшої роботи щодо формування правозастосовчої практики, яка грунтується на верховенстві права, повазі до гідності, прав і свобод людини, гарантій їх реалізації.

За її словами, проблема якості кримінального процесуального законодавства залишається актуальною, зокрема з огляду на кількість змін до чинного Кримінального процесуального кодексу. Вона також повідомила, що цим круглим столом два комітети НААУ розпочинають серію спільних обговорень, до яких можуть долучитися й інші комітети. Метою такої роботи є підготовка системних і збалансованих змін.

Співмодератор, заступник голови Комітету з питань адвокатської практики Володимир Мартиненко наголосив, що захід об’єднує міжкомітетську роботу в НААУ та має допомогти напрацювати практичні зміни для етапу досудового розслідування. За його словами, ці напрацювання мають стати частиною загальної роботи над оновленням кримінального процесуального закону, щоб захист прав і законних інтересів громадян був забезпечений зрозумілими правилами для всіх сторін кримінального процесу.

Статистика як сигнал

Аналіз статистики щодо досудового розслідування та судового контролю представив адвокат, колишній заступник Генпрокурора Олексій Баганець. За наведеними ним даними, у 2024 році до ЄРДР було внесено 492 тис. кримінальних проваджень, але реальна кількість заяв і повідомлень про злочини, які надходили до органів правопорядку та прокуратури, була значно більшою. Однак правоохоронні органи та прокуратура не забезпечили їх повного обліку, як того вимагає закон. У звʼязку із цим він звернув увагу на скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР: у 2024 році слідчі судді розглянули 36 тис. таких скарг, із яких 20 тис., або 57%, були задоволені.

Ще один блок статистики стосувався гарантій недоторканості житла. За словами доповідача, у 2024 році слідчі та прокурори подали 93 тис. клопотань про дозвіл на обшук, а частка їх задоволення слідчими суддями становила майже 84%. При цьому цей відсоток щороку зростав. Окремо він навів дані щодо проникнення до житла без присутності власника: у 2024 році було подано 659 таких клопотань, із яких було задоволено 90%.

У частині арешту майна О.Баганець зазначив, що у 2024 році такі арешти накладалися у 112 тис. випадків, а відсоток відмов у задоволенні відповідних клопотань знизився до 6%. За його словами, на кінець 2024 року 78% чинних арештів майна були накладені у провадженнях, які або були закриті, або ще тривалий час розслідувалися.

Говорячи про тримання під вартою, доповідач навів дані про 18 тис. задоволених у 2024 році клопотань і 91% їх задоволення слідчими суддями.

Також увагу О.Баганець приділив негласним слідчим розшуковим діям. За його словами, у 2024 році до слідчих суддів було подано 12 тис. скарг на неправомірне застосування НСРД, а 42% таких скарг були задоволені.

Наведені цифри експерт повʼязав з проблемою ефективності прокурорського нагляду, якості судового контролю та реального дотримання прав людини на досудовому розслідуванні (повний текст виступу О.Баганця на круглому столі можна завантажити за посиланням).

Механізми не спрацьовують

Учасники дискусії обговорили практичні проблеми, з якими адвокати стикаються під час досудового розслідування. Член Ради Комітету НААУ з питань адвокатської практики Андрій Ізовіта звернув увагу на ст. 303 КПК, яка визначає перелік рішень, дій чи бездіяльності, що можуть бути оскаржені на цій стадії. За його словами, на практиці є питання, які не підлягають оскарженню під час досудового розслідування, але реально впливають на права громадян, зокрема право власності, свободу пересування та обмеження волі. Тому такий перелік, на його думку, потребує перегляду.

Серед проблем судового контролю він також назвав формальний характер розгляду скарг і клопотань. За словами А.Ізовіти, розгляд таких скарг нерідко має формальний характер: слідчі судді не завжди заглиблюються в обставини, посилаючись на межі судового контролю на стадії досудового розслідування, а тексти рішень часто мають однотипний характер.

Окремо він зупинився на строках розгляду скарг. Хоча КПК передбачає строки, на практиці три дні можуть перетворюватися на три місяці або більше, що нівелює саму потребу звернення сторони захисту до слідчого судді.

Ще однією проблемою було названо доступ сторони захисту до інформації, необхідної для обґрунтування скарг. Йшлося, зокрема, про неможливість отримати дані щодо руху кримінального провадження, складу групи слідчих і прокурорів та належності конкретних процесуальних осіб до провадження.

В. Мартиненко підтримав цю тезу, навівши приклад картки руху ЄРДР. Він зазначив, що навіть на етапі судового розгляду захисту буває складно з’ясувати, чи входив конкретний слідчий або прокурор до відповідної групи та чи мав він повноваження вчиняти процесуальні дії у провадженні.

Адвокат Тетяна Лежух серед практичних проблем назвала невиконання або несвоєчасне виконання ухвал слідчих суддів, зловживання статусом секретності, формальний розгляд клопотань сторони захисту, нерівність процесуальних можливостей сторін у збиранні доказів та відсутність ефективного механізму контролю за бездіяльністю слідчого після отримання ухвали.

Практичний приклад щодо вилучення техніки навів адвокат Олександр Левицький. За його словами, під час обшуків правоохоронці часто вилучають мобільні телефони та ноутбуки, хоча їх цікавить не сам пристрій, а інформація, яка на ньому міститься. Водночас на пропозицію скопіювати потрібні дані слідчі посилаються на відсутність технічної можливості або спеціалістів. У зв’язку з цим він запропонував передбачати в ухвалі про дозвіл на обшук обов’язок залучити спеціаліста, який міг би працювати з технічними носіями без вилучення самого пристрою, якщо для цього є можливість.

Окремо О.Левицький звернув увагу на проблему виконання ухвал про скасування арешту майна. За його словами, навіть після задоволення відповідного клопотання правоохоронні органи можуть не повертати майно, посилаючись на відсутність матеріалів, неотримання ухвали або невизначеність особи, яка має її виконувати.

Запобіжники відповідальності

Захист конституційних прав у кримінальному провадженні з точки зору кримінального права розглянув член Ради Комітету НААУ з питань адвокатської практики Олег Шрам.

Він нагадав, що стадія досудового розслідування найбільше впливає на такі права, як особиста свобода і недоторканність, право власності, право на підприємницьку діяльність, право на захист і таємницю приватного спілкування.

І на його думку, окремі законодавчі зміни послабили запобіжники відповідальності правоохоронців за порушення прав у кримінальному провадженні. Зокрема, він згадав зміни до ст. 364 КК у лютому та травні 2014 року, а також визнання неконституційною ст. 375 КК, яка передбачала відповідальність суддів за ухвалення завідомо неправосудних рішень. За словами О.Шрама, ці зміни призвели до того, що значна частина протиправних дій у кримінальному провадженні, які не спричинили прямих матеріальних збитків, фактично залишилися безкарними.

Він також звернув увагу на статті КК, які передбачають відповідальність за завідомо незаконне затримання, порушення права на захист, примушування до давання показань, перешкоджання законній господарській діяльності та інші посягання на права у кримінальному провадженні. Водночас, за його словами, результати розслідування таких злочинів є фактично нульовими. Як приклад спікер навів дані, за якими за минулий рік до суду було скеровано лише одне кримінальне провадження за ст. 372 КК щодо притягнення завідомо невинуватої особи до кримінальної відповідальності, а провадження щодо завідомо незаконних затримань до суду не скеровувалися.

Окремо О.Шрам зупинився на дисциплінарній відповідальності прокурорів. За його словами, у відповідь на дисциплінарні скарги щодо процесуальної діяльності прокурорів заявники часто отримують формальні відмови з посиланням на незалежність прокурора у кримінальному провадженні.

У контексті втручання у підприємницьку діяльність він навів дані, за якими з червня минулого року до 30.03.2026 із 23 тис. кримінальних проваджень щодо бізнесу після перевірки було закрито 9 тис. проваджень. На його думку, це ставить питання про відповідальність слідчих і прокурорів за безпідставне кримінальне переслідування та пов’язані з ним обмеження прав.

Підсумовуючи, О.Шрам зазначив, що без відновлення запобіжників і забезпечення невідворотності відповідальності за умисні порушення конституційних прав неможливо вийти на інший рівень захисту прав людини у досудовому розслідуванні.

Продовження на ширшому майданчику

Під час обговорення В.Мартиненко звернувся до голови підкомітету з питань організації охорони громадської безпеки і порядку Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Дануци з пропозицією розглянути можливість проведення окремого заходу на майданчику парламентського комітету або в іншому форматі за участі органів правопорядку та прокуратури. Народний депутат запропонував направити йому відповідне звернення і заявив, що готовий ініціювати обговорення цього питання в комітеті.

Наприкінці заходу В.Мартиненко зазначив, що обговорені питання не можуть бути вичерпані одним круглим столом. За його словами, НААУ використовуватиме різні майданчики, щоб вийти на практичний результат і змінювати механізми, які впливають на дотримання прав громадян у кримінальному провадженні.

М.Ставнійчук підсумувала, що під час дискусії вже виокремилися кілька практичних завдань: узгодження понятійного апарату кримінального процесуального законодавства з іншими законами для однакового розуміння всіма учасниками проваджень, напрацювання нової методології уніфікованої статистики у досудовому розслідуванні та її узгодження із судовою статистикою та відновлення превентивних запобіжників відповідальності за порушення процедур досудового розслідування.

Вона також повідомила, що НААУ планує продовжити роботу у ширшому форматі із залученням суддів, працівників прокуратури, поліції та інших учасників кримінального провадження, щоб виходити на спільні варіанти рішень.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.