Межі експертизи: що встановлює експерт, а що доводить сторона

Експертний висновок може бути дієвим інструментом доказування лише тоді, коли адвокат правильно формулює питання, надає належні матеріали і розуміє межі компетенції експерта.

Про особливості призначення і проведення судової експертизи говорили у Національній асоціації адвокатів України 15 травня під час батл-руму «Експертне забезпечення адвокатської діяльності», що проходив у межах Міжнародного форуму адвокатів «Kharkiv Unbreakable 2026».

Модерували дискусію заступниця директора з наукової роботи Київського НДІ судових експертиз Олена Агапова та голова Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності Віоллета Федчишина. За словами О.Агапової, під час підготовки батл-руму вони опрацювали низку питань, пов’язаних з експертним забезпеченням правосуддя, і запропонували винести на обговорення найбільш гострі питання, які цікавлять адвокатську спільноту.

Голова підкомітету Верховної Ради з питань організації та діяльності адвокатури Володимир Ватрас нагадав, що чинна редакція ст. 243 КПК дала стороні захисту право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, зокрема обов’язкової. За його словами, захист перестав бути пасивним спостерігачем експертних досліджень обвинувачення і став повноправним суб’єктом доказування.

Одним із центральних питань стала економічна експертиза. Голова Комітету НААУ з питань незалежності правосуддя та судової влади Андрій Циганков порушив питання, чи може експерт, отримавши висновки спеціаліста, погодитися з ними без власного дослідження, чи все ж має досліджувати первинні документи. За його словами, це питання виникає у кримінальних провадженнях. І для захисту важливо розуміти, що саме було об’єктом і предметом дослідження.

Завідувачка лабораторії економічних досліджень Київського НДІ судових експертиз Ольга Лукова пояснила, що експерт насамперед виходить із поставленого завдання. Якщо йдеться про підтвердження висновку акта перевірки органів Державної податкової служби або акта ревізії Державної аудиторської служби, експерт досліджує ті документи, які були покладені в основу відповідного висновку і які йому надали слідство, суд або адвокат. Самостійно збирати документи експерт не може: він працює з наданими матеріалами і документально підтверджує господарську операцію, донарахування податків або збитки.

Заступниця завідувачки лабораторії Оксана Маркіна уточнила, що кожна економічна експертиза проводиться за відповідним алгоритмом. Залежно від поставленого питання експерт перевіряє первинні документи, дані бухгалтерського чи податкового обліку або інші матеріали. Наприклад, для оцінки фінансового стану може бути потрібна фінансова звітність за три роки, а для перевірки ознак доведення до банкрутства — також договори, первинні документи і матеріали щодо конкретних операцій.

Окремо учасники обговорили ситуації, коли слідство пов’язує шкоду з тим, що підприємство могло б отримати більший дохід за іншої господарської поведінки. О.Маркіна звернула увагу, що для економічної експертизи має значення, про яку саме категорію йдеться: втрату активу, недоотриманий прибуток чи іншу форму шкоди. Фактично здійснена господарська операція підтверджується документами, тоді як упущена вигода є розрахунковим показником і передбачає моделювання ситуації, яка фактично не відбулася.

Інший блок дискусії стосувався цифрових доказів. Голова Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Анжеліка Моісєєва зазначила, що у комп’ютерно-технічних експертизах адвокати часто стикаються з висновками, зміст яких складно зрозуміти без спеціальних знань. На це завідувач лабораторії комп’ютерно-технічних досліджень КНДІСЕ Євген Тимко пояснив, що висновки мають бути написані зрозумілою мовою, адже судова експертиза є інструментом, який має давати результат, необхідний для судочинства.

На прикладі криптогаманців експерт показав межу між технічним дослідженням і предметом доказування. Питання про те, кому належить криптогаманець, номер телефону або хто саме користувався пристроєм у певний момент, не є предметом експертизи у чистому вигляді. Експерт може дослідити технічні аспекти, носій цифрової інформації та способи її отримання чи відновлення. Належність конкретній особі має доводитися сукупністю доказів.

Є.Тимко також зазначив, що питання для експерта мають бути сформульовані так, щоб він розумів, які факти необхідно встановити. Якщо питання поставлене некоректно, але зрозуміле експерту, він може викласти його у правильнішій редакції. Коли ж завдання потребує уточнення, експерт може звернутися до ініціатора експертизи з клопотанням і запропонувати редакцію питання для погодження. Такий письмовий діалог дає змогу погодити завдання.

Про межі лінгвістичної експертизи розповіла завідувачка лабораторії лінгвістичних та психолого-лінгвістичних досліджень КНДІСЕ Світлана Долинківська. Вона пояснила, що межа проходить там, де завершується лінгвістичний аналіз і починається правова кваліфікація встановленої мовленнєвої дії.

За її словами, судова лінгвістична експертиза відрізняється від класичного філологічного аналізу, оскільки здійснюється у правовому полі. Її мета — встановлення мовних фактів, які можуть мати значення для справи. Експерт аналізує семантичний зміст повідомлення, його прагматичну спрямованість і мовленнєві акти, зокрема погрози, заклики, вимагання чи пропозиції. Водночас правова кваліфікація висловлювання не входить до компетенції експерта. Тому, за її словами, питання до лінгвістичної експертизи варто формулювати конкретно — залежно від того, який саме мовний факт потрібно встановит.

«Цей батл-рум довів, що експертне забезпечення адвокатської діяльності потребує постійного діалогу між адвокатами й експертами. Для захисту важливо не лише отримати висновок експерта, а й правильно сформулювати питання, надати належні матеріали і розуміти межі спеціальних знань, – прокоментувала захід В.Федчишина. – Саме тому ми говорили про конкретні практичні ситуації — від економічних і будівельно-технічних експертиз до цифрових доказів, лінгвістичних та психологічних досліджень. Такий формат дозволяє краще побачити проблеми, які виникають у процесі, і шукати професійні рішення разом».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2026 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.