Лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України спільно з кафедрою медичного права ФПДО ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» організували та провели науково-практичний лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на тему «Повага до прав людини як категоричний імператив Європейської конвенції з прав людини».

Метою заходу було обговорення викликів для прав людини в умовах війни, зокрема прав у сфері охорони здоров’я, крізь призму Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини.

До участі долучились медики та правники, сферою інтересу яких є медичне право та права людини.

Захід модерувала голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта.

Лекторки заходу розкрили окремі питання захисту прав людини через оптику практики Європейського суду з прав людини.

Доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка Тамара Дудаш  виступила з доповіддю «Виклики для прав людини в умовах війни: деякі проблемні питання», присвяченої ключовим проблемам прав людини, що виникли під час російсько-української війни. Розглянуто питання відступів від зобов’язань згідно зі статтею 15 Європейської конвенції з прав людини, юрисдикції держави за ст. 1 та впливу міждержавних справ на вирішення індивідуальних заяв. Детально висвітлено критерії оцінювання правомірності відступу від конвенційних зобов’язань, наголошуючи, що агресія РФ є «війною» у розумінні ст. 15, а «гострота становища» залежить від обставин у різних ситуаціях та на різних територіях. Лекторка зазначила, що важливим аспектом є аналіз міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії», яка остаточно затвердила співіснування міжнародного права прав людини (ППЛ) і міжнародного гуманітарного права (МГП) та визнала відповідальність Росії за адміністративну практику, що призвела до порушення численних конвенційних прав (зокрема, статей 2, 3, 5, 8, 9, 10, 11).

Доктор філософії в галузі права, суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, лектор Національної школи суддів України та Вищої школи адвокатури Вікторія Бучківська, яка в доповіді на тему «Судова практика ЄСПЛ щодо статті 6 ЄКПЛ: основні тенденції та ключові рішення» зосередила увагу на численних аспектах, які підпадають під «парасолю» окресленої статті. Зокрема лекторка зазначила, що право на публічний розгляд включає чотири складових, а саме: право сторін постати перед судом; право брати ефективну участь у слуханні; право на відкритий публічний характер слухань; обов’язок суду зробити рішення публічним. Розкрила принцип рівності можливостей крізь призму рішення ЄСПЛ «Ноймайстер проти Австрії» (кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості, і жодна з сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом), принцип змагальності, зазначивши, що «змагальний» по-суті означає, що відповідний матеріал або докази доступні для обох сторін («Руїз-Матеос проти Іспанії»), а також, що необхідно надавати доступ до матеріалів, що мають «життєво важливе» значення для результату справи («МакМайкл проти Сполученого Королівства»); доступ до менш важливих доказів може бути обмежено.

Член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Яна Бабенко у доповіді на тему «Захист права на медичну допомогу в умовах обмеження свободи (аналіз порушень ст. 3 і ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у практиці ЄСПЛ)» відзначила, що держава гарантує особам, які знаходяться в умовах обмеження свободи право на медичну допомогу. Неналежне надання медичної допомоги таким особам відповідно до практики ЄСПЛ є порушенням ст. 3 Європейської конвенції (заборона катування). Також, наголосила, що найчастішим порушенням ст. 5 Європейської конвенції (право на свободу та особисту недоторканість), яке торкається сфери охорони здоров’я, є незаконне поміщення або тримання у психіатричному закладі. Проаналізувала на прикладі конкретних рішень ЄСПЛ приклади порушень ст. ст. 3 і 5 Європейської конвенції: справи «Кучерук проти України», «Співак проти України», «Кагановський проти України», «Барило проти України».

Регіональний представник Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ у Запорізькій області Олена Шевельова, виступила з темою «Конфіденційність інформації про стан здоров'я як складова права на приватне життя». Доповідачка висвітлила важливість захисту персональних даних у сучасних реаліях: цифровізація медицини, телемедицина, електронні медичні карти, наголосила, що медичні дані є частина особистого життя. Навела приклади порушення ст. 8 Європейської конвенції, а саме передання інформації без згоди пацієнта, розкриття третім особам інформації без законних підстав на прикладах з практики ЄСПЛ. Наголосила на обов’язку держави захищати право на приватність, включно з медичною інформацією.

Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, завідувач кафедри медичного права ФПДО Ірина Сенюта, окреслила практику ЄСПЛ у сфері охорони здоров’я за 2025 рік у доповіді на тему «Практика ЄСПЛ у сфері охорони здоров’я: новельне попурі». Промовиця, зокрема висвітлила рішення у справі «S. O. проти Іспанії», в якому ЄСПЛ вкотре наголосив, якщо згідно з національним законодавством потрібна письмова згода, форма згоди повинна містити достатньо інформації щодо процедури та її ризиків, щоб пацієнт міг прийняти обґрунтоване рішення. Лікарі зобов'язані надавати інформацію про очікувані наслідки, ризики, які ймовірно виникнуть за звичайних умов, безпосередньо пов'язані із запропонованим втручанням, та ризики, пов'язані з обставинами пацієнта. Розкрито також рішення у справі «Бенюх проти України», в якому ЄСПЛ одноголосно визнав порушення ст. 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) та ст. 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Європейської конвенції. ЄСПЛ відзначив, що дев'ятнадцятимісячна затримка у наданні необхідного лікування була значною. Враховуючи страждання заявника — біль, труднощі з харчуванням, зміни у зовнішності та мовленні, які посилювалися його загальним станом здоров'я, — ЄСПЛ дійшов висновку, що ситуація перевищила поріг жорстокості, необхідний для визнання порушення ст. 3 Європейської конвенції.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.