15:27 Вт 30.09.25

Адвокати назвали наслідки скасування норми щодо СЗЧ і дезертирства

print version

Скасування спеціальної процедури звільнення від кримінальної відповідальності для військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військову частину чи вчинили дезертирство, може негативно позначитися як на обороноздатності країни, так і на її правовій системі.

Такого висновку дійшли у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону №13260 від 05.05.2025 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням в умовах воєнного стану військової частини або місця служби».

Нині військовослужбовець, який уперше під час дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби) чи 408 (дезертирство) Кримінального кодексу, може бути звільнений від кримінальної відповідальності за двох умов:

  • добровільне звернення із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби;
  • письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Законопроєкт фактично пропонує скасувати порядок, запроваджений наприкінці 2024 року. Водночас, за даними Державного бюро розслідувань, завдяки цій процедурі на службу вже повернулися понад 29 тисяч військовослужбовців — кількість, співставна із загальною чисельністю ув’язнених в Україні.

У НААУ наголошують: скасування чинної норми матиме низку серйозних наслідків. З урахуванням положень частини першої статті 75 КК, яка прямо забороняє застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням за СЗЧ та дезертирство, кількість вироків із реальним позбавленням волі суттєво зросте.

Адвокати звертають увагу й на психологічний ефект від такого нововведення. Загроза неминучого ув’язнення може деморалізувати особовий склад Сил оборони України, який і без того перебуває під потужним тиском – як від противника, так і через ризики кримінальної відповідальності.

Крім того, очікується значне навантаження на пенітенціарну систему держави, зважаючи на експоненційне зростання кількості випадків СЗЧ.

Про масштаб проблеми свідчать дані Офісу Генерального прокурора. З 2022 року по липень 2025 року було відкрито понад 200 тисяч кримінальних проваджень за самовільне залишення частини та понад 50 тисяч проваджень за дезертирство. При цьому повідомлення про підозру отримали лише близько 15 тис. осіб у першому випадку та 1,2 тис. – у другому. Така диспропорція, підкреслюють у комітеті, наочно свідчить про неможливість правоохоронних органів і судів ефективно розслідувати й розглядати таку масу справ.

Відтак, роблять висновок у НААУ, норма ч.5 ст. 401 Кримінального кодексу та пов’язані з нею процесуальні положення залишаються необхідними й виправданими в умовах воєнного стану.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.