![]() |
14:18 Пн 29.09.25 |
Рівень захисту IP в Україні: закони є, але бракує правозастосування |
|
![]() Система захисту прав інтелектуальної власності в Україні перебуває у фазі активної трансформації. Держава вже зробила серйозні кроки для гармонізації з європейським правом, однак головна проблема залишається у сфері правозастосування. Таку думку в подкасті «Розмови в комітетах» висловив голова Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності Юрій Романюк, відповідаючи на запитання про рівень захисту прав у порівнянні з країнами Європейського Союзу. «Україна проголосила курс на інтеграцію до Європейського Союзу і взяла на себе певні зобов’язання. Усе законодавство, що стосується інтелектуальної власності, приводиться у відповідність до законодавства ЄС, до стандартів розвинених країн. Десь ми маємо кращі рішення, десь гірші, - зазначив він. - Але система захисту прав інтелектуальної власності перебуває у фазі активної трансформації: багато законів змінено, прийнято нові, є багато законодавчих ініціатив. Закон про авторське право і суміжні права — фактично новий. Тобто Україна зробила серйозні кроки для гармонізації з європейським правом». Водночас, за словами Ю.Романюка, є і проблеми, головна з яких — правозастосування. «У ЄС є прогнозованість рішень суду, тому бізнес захищений. Правовласники розуміють очікуваний результат у разі порушення їхніх прав. В Україні ситуація інша», - пояснив він. Очільник профільного комітету НААУ нагадав, що в ЄС діють спеціалізовані суди з питань інтелектуальної власності. В Україні ж у межах судової реформи 2017 року також було створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності, однак він досі не розпочав роботу. Чи буде цей суд запущений, залишається відкритим питанням і водночас однією з ключових проблем для юристів. Ю.Романюк переконаний, що робота спеціалізованого суду зняла б конфлікт юрисдикцій.«Зараз багато позовів подають до місцевих загальних, господарських та адміністративних судів, які й без того перевантажені. Через це справи розглядаються довго, іноді кілька разів повертаються з Верховного Суду на новий розгляд до першої інстанції», - пояснив він. Як приклад, голова комітету навів справу, яка розглядається понад п’ять років і ускладнена суперечливими висновками експертів та судовими експертизами. На його думку, створення спеціалізованого суду дозволило б пришвидшити розгляд таких справ і зменшити витрати часу та коштів як на адвокатів, так і на експертизи. Підсумовуючи, спікер охарактеризував ситуацію так: «На папері ми майже Євросоюз, але правозастосування кульгає». При цьому проблема стосується не лише судового захисту, а й адміністративного рівня — боротьби з контрафактом, роботи Бюро економічної безпеки, Національної поліції, митниці та ведення митного реєстру правовласників. Важливу роль відіграють апеляційна палата національного органу інтелектуальної власності, апеляційна комісія, а також медіація як альтернативний спосіб вирішення спорів. При українському IP-офісі вже працює центр медіації та посередництва, який демонструє успішні кейси. Такий підхід дозволяє сторонам швидко й ефективно знаходити взаємовигідні рішення та продовжувати бізнес, замість роками сперечатися у судах. Під час подкасту також ішлося про вплив цифровізації та штучного інтелекту на сферу інтелектуальної власності, виклики, що виникають у зв’язку з цифровим піратством, а також про нові розробки у військовій галузі та необхідність їх правового захисту. Окрему увагу Ю.Романюк приділив ролі адвокатів у формуванні законодавчих ініціатив і популяризації практик захисту інтелектуальної власності серед колег по всій Україні. Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram. |
|
© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені |