Війна за врожай: чому агросектор потребує захисту пояснив голова комітету НААУ

Аграрний сектор — ключовий драйвер української економіки в умовах воєнного стану. Проте саме він сьогодні стикається з найбільшими юридичними й фактичними загрозами. Через складну нормативну базу, доступ до реєстрів і зловживання повноваженнями агросфера перетворюється на поле рейдерських атак.

Чому інвестор втрачає землю навіть з документами на руках і як цьому протидіяти, - відповіді на ці питання в ефірі InterVizor дав голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.

Одна із поширених рейдерських схем заснована на маніпуляції із земельними ділянками, що перебувають у спадкових правовідносинах. Договори оренди укладаються новими власниками без відома діючого орендаря землі. У період збору врожаю з’являються сторонні комбайни, охорона, які фізично захоплюють урожай. Юридично все оформлено належним чином, хоча фактично фермер несе прямі збитки.

Ключовою фігурою в таких схемах є державний реєстратор. Саме він вносить зміни до Державного реєстру речових прав, які й відкривають шлях до рейдерського захоплення.

На тлі гострої проблеми з незаконними захопленнями держава запровадила новий інструмент — позасудове анулювання реєстраційних дій через антирейдерську комісію при Міністерстві юстиції. Подання скарги до цієї комісії дозволяє у стислі терміни відновити права законного власника або орендаря без необхідності тривалого судового розгляду.

Додатковим деструктивним фактором виступає війна. Агровиробники стикаються з мінуванням полів, мобілізацією ключових працівників, зростанням податкового тиску. Вартість розмінування одного гектара землі коливається від 3 до 30 тисяч доларів, тоді як вартість самої землі в окремих регіонах — менш як тисяча доларів. Але через обмежений доступ до державних програм розмінування, більшість фермерів змушені діяти на власний страх і ризик.

Тож, з одного боку, агросектор України має очевидний потенціал, адже на глобальному ринку попит на продовольчу продукцію зростає. З іншого боку, інвестор стикається з відсутністю сталих правил гри. Законодавство постійно змінюється, правозастосовна практика — непередбачувана, а корупційна «рента» подекуди залишається невід’ємною частиною операційної діяльності.

У звʼязку із цим А.Шабельников робить висновок, що як дрібному власника у три гектар, так і інвестору з тисячами гектарів землі не потрібна інвестиційна няня. Їм необхідні сталі та рівні правила для всіх.

Втім, попри ризики внутрішній інвестор продовжує інвестувати в агросектор. Низький поріг входу (від 1000 доларів за гектар), можливість передати землю в оренду із доходністю 10 – 15 % річних, а також гнучкі підходи до господарювання роблять аграрну землю привабливим активом. Навіть невеликі інвестиції в 5 – 20 гектарів мають економічний сенс. Крім того, зростає роль суміжних галузей: логістики, охорони, агросервісу, розроблення ІТ-рішень для сільського господарства.

Відтак, юридична підтримка, правильне структурування активів, участь у програмі захисту прав, а також прозоре адміністрування бізнесу — ключ до збереження та примноження інвестицій.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.