Не завдає синців: адвокатам розповіли, як розпізнати абʼюз

Під час війни адвокатам доводиться боротися за власну психічну рівновагу. Постійний тиск, емоційне вигорання, токсичне середовище — усе це створює ґрунт для появи аб’юзивної поведінки як у приватному житті, так і в професійному.

За сприяння Міжнародної асоціації юристів у Національній асоціації адвокатів України відбувся вебінар «Аб’юз: як захиститися від психологічного насильства». Спікеркою заходу, який проводився в рамках проекту «Підтримка ментального здоров’я українських адвокатів під час війни» стала психологиня, гештальт-терапевтка Марія Мельничук.

Ми говоримо про речі, які зазвичай замовчують. Але мовчання — не порятунок, а шлях до ще глибшої травми, - переконана спікерка. Вона відзначила, що аб’юз не завдає синців. Він мовчазний, виглядає як ревнощі, як «турбота». Це пасивна агресія чи контроль, що поступово стирає особисті кордони.

«Психологічне насильство — це не конфлікт, не суперечка, а системне знецінення, тиск, приниження, контроль або маніпуляція. Один із найважливіших індикаторів аб’юзу — відчуття провини й страху, що виникає поруч із певною людиною», - пояснила М.Мельничук. Вона дала такий маркер: якщо після розмови з кимось ви почуваєтесь розбитими, ніби винними у всьому, сумніваєтесь у собі — це сигнал тривоги.

Ознаками, які допомагають ідентифікувати психологічного насильника, є:

• контроль за кожним кроком («ти повинен(на) звітувати»);
• постійне знецінення («ти перебільшуєш», «це твоя вина»);
• відмова визнавати свої помилки;
• чергування холодності й «любові» — аб’юзер тримає жертву в емоційному підвішуванні.

Психологиня радить вести емоційний щоденник, куди записувати свої відчуття після спілкування з людьми, які вас оточують. Це допоможе побачити патерни.

Якщо ви встановили наявність аб’юзивних стосунків, необхідно шукати вихід. Це складний, але цілком реальний процес. Фахівчиня поділилась практичними техніками:

• встановлення особистих кордонів — навчіться казати «ні», не вибачаючись.
• формула безпечного спілкування: «Я-висловлювання» без оцінок і звинувачень (наприклад, «Мені важливо…», «Я почуваюся…»).
• робота з терапевтом — не ознака слабкості, а крок до внутрішньої свободи.
• групи підтримки — іноді достатньо відчути, що ти не один(одна), щоб почати зцілення.

Також М.Мельничук дала пораду для адвокатів: навіть якщо ви звикли бути сильними, це не означає, що ви маєте все витримувати мовчки. Допомога — це ресурс, а не розкіш.

Під час сесії «запитання-відповіді» учасники ділилися власними історіями, розпитували про відновлення після аб’юзу, про те, як не втратити себе у токсичних робочих стосунках. Особливо багато запитань звучало про те, як допомогти близькій людині, яка перебуває в аб’юзивних стосунках.

У таких випадках важливо не рятувати, а підтримувати. Замість «тобі треба піти від цієї людини» краще сказати: «Я поруч. Якщо вирішиш щось змінити — я допоможу». Адже людині потрібна не вказівка, а безпечне середовище.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.