Бізнес у 2025: податки, судові спори та виклики обговорили за круглим столом

В умовах війни український бізнес змушений адаптуватися до нестабільної економіки, змін у податковому законодавстві та непередбачуваної судової практики. Водночас реформування правоохоронних і контролюючих органів створює нові ризики та можливості.

19 лютого 2025 року у НААУ відбувся круглий стіл на тему «Обговорення викликів, які зазнають бізнес та інвестори у 2025-му році». Ініціатором заходу виступив Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань захисту бізнесу та інвесторів.

Корпоративні спори на базі  рішень Верховного Суду у 2023 – 2024 роках розглянув заступник голови комітету Сергій Лисенко. Серед ключових тем, що були досліджені, - несплата частки в статутному капіталі на момент її відчуження, правова природа акта приймання-передачі частки, порядок збільшення статутного капіталу, порушення при скликанні загальних зборів, відповідальність посадових осіб товариства за недобросовісні дії, корпоративний договір для майбутніх учасників. Також С.Лисенко розглянув питання аудиту фінансової звітності та аспекти реалізації прав учасників на отримання інформації про діяльність товариства.

На суперечності норм Податкового кодексу щодо штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, застосування «ковідного» та «воєнного» мораторіїв акцентував увагу член ради комітету Олександр Коваленко. На його погляд, через це порушується фундаментальний принцип презумпції правомірності рішень платника податку та норми податкового законодавства. Бо якщо нормативно-правові акти конфліктують між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, то рішення приймається на користь перших.

Адвокат зауважив, що застосування штрафних санкцій у будь-яких відносинах переслідує мету спонукати особу дотримуватися встановлених правил і не повинно слугувати надмірним майновим тягарем внаслідок змін у законодавстві без дотримання розумних строків. Актуальність цієї теми пов'язана з тим, що протягом 2024 року Верховний Суд по-різному застосовував норми податкового законодавства. І без висновків Об'єднаної та Великої палат ця проблематика залишиться і в 2025 році.

Ситуацію для бізнесу навколо «правок Лозового» проаналізував член ради комітету Денис Нагорнюк, який висвітлив передумови їх скасування, реакцію бізнес-спільноти, позицію правоохоронних органів і міжнародних партнерів, поточну ситуацію та перспективи.

Він також дослідив чергові ініціативи щодо змін строків досудового розслідування, що викладені у законопроектах №№12367, 12367-1, 12367-2 та 12367-3. На думку Д.Нагорнюка, запропонована процедурі продовження строків нівелює інститут слідчих суддів і, як наслідок, скасовується незалежний контроль за діями (бездіяльністю) слідчого, прокурора під час досудового розслідування. На сторону захисту покладається додатковий тягар доведення бездіяльності сторони обвинувачення. Через виключення відповідної підстави для закриття кримінального провадження, як закінчення строків досудового розслідування, сторона захисту змушена буде проходити тривалий судовий процес.

Виходом із ситуації міг би стати аудит навантаження та, за обґрунтованої потреби, збільшення штату слідчих, прокурорів, слідчих суддів і судових експертів, а також введення дієвих механізмів притягнення посадових осіб до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за необґрунтоване продовження строків досудового розслідування та його затягування.

Секретар комітету Кирило Кузнецов озвучив проблеми, що виникли після внесення змін до КК, КПК та інших законодавчих актів України (Закон щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав). Метою цього Закону було забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо боротьби надалі з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та запровадження ефективного механізму притягнення юридичних осіб до відповідальності.

Адвокат проаналізував основні підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру, які визначаються у ч. 2 ст. 96-3 КК, а також наголосив, що запровадженні зміни стосуються кримінальних правопорушень, які передбачені статтями 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та 369-2 (зловживання впливом) Кримінального кодексу.

К.Кузнецов висловив занепокоєння, що застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру не потребує встановлення фізичної особи. А це суперечить презумпції невинуватості.

Член ради комітету Юрій Шуліка оглянув пріоритети українського бізнесу на 2025 рік, які визначила Українська Рада Бізнесу.

Серед основних напрямів він назвав:

• стимулювання відновлення економіки через збереження підприємництва та відновлення людського капіталу;
• забезпечення прозорості та ефективності роботи контролюючих органів та органів правопорядку;
• перезавантаження Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки, Державної митної служби, Нацполіції, Служби фінмоніторингу;
• завершення судової реформи, забезпечення верховенства права;
• діалог між владою, бізнесом та громадянським суспільством;
• збереження спрощеної системи оподаткування та сприяння діяльності мікро- та малого бізнесу;
• реформування податкової системи та митного законодавства;
• демонополізація ринку платіжних послуг;
• прозора та ефективна приватизація всіх не стратегічних підприємств у 2025 – 2026 роках (стратегічних – після завершення воєнного стану);
• дебюрократизація, дерегуляція та стимулювання конкуренції.

В учасників круглого столу знайшла підтримку ідея стимулювання та підтримки працевлаштування ветеранів.

Водночас дискусійними виявились питання доречності приватизації стратегічних держпідприємств. Також критично було оцінено ініціативу щодо організації обрання керівництва окремих контролюючих та правоохоронних органів комісіями за вирішального голосу саме міжнародних експертів.

Учасники круглого столу дійшли згоди, що бізнесу потрібні чіткі й передбачувані правила гри – як у сфері оподаткування, так і в правозастосуванні. Судова практика, податкові норми та регуляторні зміни мають бути стабільними й узгодженими між собою. Без цього залучення інвестицій та економічне зростання навряд можливі.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2025 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.