У НААУ відбулася дискусія щодо актуальних питань дізнання та судового розгляду кримінальних проступків

Круглий стіл на тему: «Актуальні питання дізнання та судового розгляду кримінальних проступків. Як успішно діяти адвокату в провадженнях щодо кримінальних проступків?» відбувся 1 грудня 2020 року в НААУ за ініціативою Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини.

Модератором заходу виступили: Голова Комітету захисту прав людини, адвокат Ганна Колесник та Голова Секції відновного правосуддя цього ж Комітету, адвокат  Ігор Свєтлічний.

У заході  також узяли участь члени Комітету захисту прав людини, адвокати: Олег Поваляєв, Наталія Дорошенко, Вадим Риков, Катерина Войтенко.

Під час Круглого столу присутні розкрили сутність поняття «кримінальний проступок», зазначивши при цьому, що це передбачена кодексом дія чи бездіяльність, за вчинення якої може бути накладено штраф у розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Крім того, обговорювали питання щодо доцільності проведення слідчих дій до внесення відомостей до ЄРДР у випадку кримінального проступку та прийнятності доказів у цьому кримінальному провадженні.

Модератор заходу Ігор Свєтлічний закцентував увагу на тому, що матеріали досудових  розслідувань стосовно кримінального проступку та щодо злочину не можуть бути об'єднані в одне провадження, крім  випадків,  коли  це  може  негативно  вплинути  на повноту досудового  розслідування  та  судового  розгляду.  У  таких випадках   розслідування   злочину й кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства.

Адвокат Катерина Войтенко розповіла про особливості затримання та зазначила: «Тільки уповноважена службова особа має право затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, і лише за умови, що ця особа: відмовляється виконувати його законну вимогу, намагається залишити місце вчинення кримінального проступку, під час безпосереднього переслідування не виконує вимог; перебуває у стані сп’яніння та може завдати шкоди особі або оточенню».

Адвокатеса Ганна Колесник розказала про особливості вручення підозри та проблеми, які при цьому виникають, а Олег Поваляєв акцентував на важливості якнайшвидшого отримання тексту підозри для кращої можливості підготуватися до захисту й оскарження.

Наталія Дорошенко висвітлила питання щодо специфіки застосування запобіжних заходів і джерел доказів, зазначивши таке: «Основною метою введення в дію змін щодо кримінальних проступків є намір розвантажити слідчі органи досудового розслідування і суди в цілому. І це важливо. Але особисто я вважаю, що повернення до поняття «відібрання пояснень» як джерело доказів, яке стало можливим при розслідуванні кримінальних проступків (ст. 214 КПК України), є великим кроком назад у минуле, що може привести до чисельних фальсифікацій  з боку органів розслідування, залякування та тиску на затриманих осіб із метою отримання «необхідних доказів»».

Адвокат Вадим Риков поділився із присутніми цікавими фактами з власного досвіду із цього питання та закцентував увагу на  важливості дотримання адвокатської етики в провадженнях щодо кримінальних проступків.

Підсумовуючи зустріч, учасники побажали всім адвокатам плідної діяльності на благо людини, суспільства та держави.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ