Законопроект №3275 може призвести до зловживань з боку суддів - Олександр Дроздов

Зміни до КПК, запропоновані законопроектом №3276 щодо обмеження під час карантину доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, можуть призвести до зловживань, якщо документ набуде статусу закону.

Таку думку висловив Голова Комітету НААУ з питань БПД Олександр Дроздов.

30 березня 2020 року Верховна Рада на позачерговому засіданні прийняла законопроект № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Законом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України. А саме, доповнити частину 2 статті 27 тим, що «Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи».

Олександр Дроздов наголошує, щоб уникнути зловживань та порушень прав громадян, мають врахувати думку адвокатів і внести зміни.

«Ми з розумінням ставимося до необхідності вжиття рішучих та оперативних кроків щодо протидії та запобіганню поширення коронавірусної інфекції. Проте, вже вкотре наголошуємо на необхідності пошуку та ухвалення виважених та збалансованих законодавчих змін з урахуванням думки стейкходдерів, зокрема Національної асоціації адвокатів України. Особливо це стосується такої чутливої для захисту прав і свобод людини сфери як процесуальне законодавство», - вважає Голова Комітету НААУ з питань БПД.

Олександр Дроздов занепокоєний тим, що право обмеження доступу осіб до судового процесу надається виключно суддям. 

«Право слідчого судді, суду приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи, надає надто широкі дискреційні межі повноважень названим владним суб’єктам. Це не забезпечує належною правовою процедурою їх реалізацію, зокрема, як в аспекті необхідності з’ясування повноважень адвоката, який, так би мовити, щойно з’явився у судове засідання, так і встановлення відповідних критеріїв та процедури фахового підтвердження відповідної загрози життю чи здоров’ю особи», - вважає Олександр Дроздов.

Нагадаємо, НААУ направила пропозиції до іншої законодавчої ініціативи №3276 .

У прийнятій за основу редакції пропонується таке:

- якщо у конкретному суді (крім Вищого антикорупційного суду) неможливо визначити слідчого суддю для розгляду клопотання за мотивованим поданням цього суду, воно може бути передано до іншого суду, визначеного судом апеляційної інстанції або головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що поставляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються;

- у разі неможливості суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду), воно може бути передано на розгляд до іншого судді або розглянуто головуючим чи іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду (визначеного судом апеляційної інстанції або головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду). Питання про передачу клопотання для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються;

- судове засідання на досудовій і судовій стадії кримінального провадження за рішенням суду може проходити у режимі відеоконференції (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою). Між тим, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у режимі відеоконференції може бути розглянуто слідчим суддею (судом), якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме;

- сторону обвинувачення зобов’язано клопотання про продовження строку тримання під вартою подавати не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Водночас, участь захисника у судовому засіданні на час карантину забезпечується відповідно до вимог чинного КПК.