15:28 Вт 23.04.19 | |
Аналітичний огляд рішення Європейського суду з прав людини у справі “Навальний проти Росії (2)” |
|
Головна цитата
9 квітня Європейський Суд прав людини ухвалив рішення, яким визнав домашній арешт та обмежувальні заходи щодо активіста опозиції Навального такими, що порушили Конвенцію основоположних прав і свобод. Олександр Дроздов та Олена Дроздова підготували аналітичний огляд цього рішення ЄСПЛ. У цьому рішенні ЄСПЛ одноголосно постановив, що мало місце: порушення статей 5, 10 (свобода вираження поглядів) і порушення статті 18 (межі застосування обмежень прав) Конвенції. Відтак, аналітичний огляд стосується саме цих трьох статей Конвенції. ЄСПЛ установив, що рішення про арешт не було обґрунтованим, особливо з огляду на той факт, що не існувало ризику втечі Навального і спроби уникнути розслідування. Обмеження, накладені на нього, в тому числі суворі обмеження спілкування, не були пропорційними звинуваченням в скоєнні кримінального злочину. Також було очевидним, що запобіжні заходи були націлені на те, щоб згорнути його громадську діяльність. У лютому 2014 року Навальний був поміщений під домашній арешт під час розслідування проти нього та його брата справи про шахрайство і відмивання грошей у компаніях Multidisciplinary Processing Ltd Навальному був наданий електронний браслет, аби гарантувати виконання заборон їздити на роботу, гуляти, виконувати доручення або виходити зі своєї квартири, окрім як з метою участі в процесуальних діях та незапланованих візитах лікаря. У грудні 2014 року Навальний та його брат були визнані винними у звинуваченнях щодо MPK та Yves Rocher Vostok. Навальний отримав умовний вирок до трьох з половиною років ув’язнення і штраф, хоча штраф був скасований за його апеляцією. У січні 2015 року він публічно оголосив, що відмовився виконувати домашній арешт, зняв свій браслет і поїхав у свій офіс. Він вказав, що йому Посилаючись на статтю 5 Конвенції, Навальний оскаржив домашній арешт як невиправданий і свавільний захід щодо нього. Він також скаржився відповідно до статті 10 Конвенції на те, що заходи проти нього були спрямовані на перешкоджання здійснення ним громадської і політичної діяльності, а також стверджував, відповідно до статті 18 Конвенції, що заходи були політично мотивованими. Аналітичний огляд рішення Європейського суду з прав людини у справі “Навальний проти Росії (2)” Олександр Дроздов кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Перший проректор Вищої школи адвокатури, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олена Дроздова кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури
|
|
© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені |