Чи перевіряє суд повноваження?

В багатьох справах, які сьогодні розглядаються судами, приймають участь представники, повноваження яких суд не завжди перевіряє.

Особливо суди загальної юрисдикції чомусь мало приділяють уваги питанню повноважень представників у суді. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначає, що кожному гарантується право на справедливий суд, але чи можна реалізувати положення цієї статті, якщо суд навіть не з’ясовує питання повноважень представників сторін? Звісно ні!

Відповідно до ст. 41 Цивільного процесуального кодексу України Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

В нашому випадку  ми більш ретельно будемо досліджувати саме підтвердження повноважень представника, який діє від імені юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Як зазначає ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Таким чином, оглядаючи довіреність представника юридичної особи в суді, особливо якщо це є представник Банку, особливу увагу необхідно звернути на особу, яка її видала та засвідчила.

Так було і в нашому процесі. Юридична фірма «Мацко та Партнери» здійснювала захист інтересів клієнта в банківському спорі. Довіреність, яка містилися в матеріалах справи, окрім того, що була не завірена належним чином, містила умову припинення правовідносин з повіреною особою.

Текст довіреності містив примітку, що дія довіреності припиняється із припиненням трудових правовідносин між повіреним та довірителем.

Таким чином, з метою підтвердження факту дії правовідносин за довіреністю, в даній ситуації необхідно підтвердити існування трудових правовідносин або наказом про прийняття на роботу або трудовим договором.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

Чи завжди суд з’ясовує питання повноважень під час відкриття провадження у справі або під час розгляду справи? Як свідчить практика - ні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, якщо заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, суд постановляє ухвалу про залишення її без руху, та надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Так, наприклад, Господарський суд міста Києва по справі № 910/7165/15 постановив ухвалу, про повернення позову у зв’язку з тим, що позовна заява підписана особою від імені Київської міської ради, але довіреністю позивач не наділив особу, яка діяла на підставі довіреності правом підписання позовних заяв, надавши лише "право на звернення до суду з позовом", проте відсутні підстави ототожнювати наведене формулювання із наданням представнику права підписувати позовні заяви.

Таким чином, враховуючи наведене можна прийти до висновку про необхідність звертати увагу на належне оформлення документів, які є підставою видачі довіреності та які визначають обсяг повноважень Повіреного.

ПРО АВТОРА

Виджет автор публікації

Володимир Мацко

Адвокат, керуючий партнер юридичної фірми “Мацко та Партнери”