Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI .

Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 Закону №3038-VI).

Відповідно до чч.1-3 ст.41 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, згідно з пунктом 1 якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з п. 5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Згідно з абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль  здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб’єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є повідомлення всіх суб’єктів містобудування, які виконують роботи на об’єкті будівництва, про проведення перевірки.

Перед початком проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу здійснюється пред’явлення суб’єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу. Тому,  особливою умовою перевірки є обов’язкове повідомлення суб’єкта містобудування про проведення державного архітектурно-будівельного контролю.

Неповідомлення суб’єкта містобудування про проведення перевірки зумовлює неможливість виконання посадовою особою контролюючого органу встановленого п.7 Порядку №553 обов’язку щодо необхідності пред’явлення під час перевірки службового посвідчення та направлення на перевірку.

Отже, за результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути складений посадовою особою з дотриманням вимог Порядку № 244.

Зокрема, в протокол про правопорушення у сфері містобудівної  зазначаються:

• дата і місце його складення;
• посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
• місце вчинення і суть правопорушення;
• нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;
• положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;
• прізвища, адреси свідків (у разі наявності);
• пояснення суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
• інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб’єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

Honcharuk and Partners

Автор публікації: Михайло Гончарук

Михайло Гончарук

адвокат, керуючий партнер Honcharuk & Partners law firm