Законопроект №9055 - до обговорення (точка зору)

Основні новели законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (для подальшого обговорення) закладають можливу небезпеку (виділений текст чи його частина)

 

Стаття 10. Присяга адвоката України

1. Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону ухвалено рішення про видачу свідоцтва адвоката України, не пізніше тридцяти днів з дня ухвалення цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:

"Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю:

Чесно і сумлінно забезпечувати право на захист й надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України,  бути відданим принципу верховенства права, сприяти здійсненню незалежного і безстороннього правосуддя, підтримувати повагу до суду, дотримуватися правил і засад адвокатської діяльності та адвокатської етики".

 

Точка зору: у випадку встановлення цього порушення самим судом адвоката можуть позбавити свідоцтва на підставі порушення Присяги в цій частині.

 

Стаття 21. Професійні обов'язки адвоката

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:

 

3) сприяти здійсненню незалежного і безстороннього правосуддя відповідно до принципу верховенства права, виявляти повагу до суду;

 

9) мати робоче місце;

 

Точка зору: досить «цікавий» обов’язок адвоката забезпечувати незалежне та безстороннє правосуддя. Також викликатиме різне (розширене) трактування обов’язок щодо наявності робочого місця (може бути по аналогії з нотаріусами).

 

Стаття 25. Адвокатський запит

7. Особа, яка отримала адвокатський запит, може відмовити у наданні запитуваної інформації або копій документів, якщо:

 

1) така інформація віднесена відповідно до закону до категорії таємної або службової (призначеної для службового користування);

 

2) розкриття такої інформації порушуватиме права третіх осіб на захист персональних даних або на охорону інтелектуальної власності;

 

3) інформація стосується особистого життя фізичної особи.

 

Зловживання правом на адвокатський запит тягне встановлену законом відповідальність. Таким зловживанням вважається:

 

1) направлення адвокатського запиту для отримання інформації, яка не  пов'язана з наданням правничої допомоги клієнту;

 

2) використання інформації, отриманої на адвокатський запит, для інших цілей, ніж надання правничої допомоги клієнту;

 

Точка зору: з таким трактуванням можна фактично відмовити у будь-якому адвокатському запиті. Наприклад, якщо посадова особа не бажатиме надвати якісь документи, винесе наказ, що ці документи призначені для службового користування і т. п.

    Цікаво також, хто матиме право оцінювати запитувану інформацію адвоката, якщо йому не буде доступна інформація про стосунки адвоката та клієнта, які становлять адвокатську таємницю?

 

Стаття 28. Особливості статусу адвоката в трудових відносинах

3. Адвокат, що здійснює адвокатську діяльність, не може суміщати її з роботою за трудовим договором (контрактом), за виключенням наукової, викладацької чи творчої діяльності.

4. Адвокат, що уклав трудовий договір (контракт) з особою, яка не є адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, не має права здійснювати адвокатську діяльність та зобов'язаний зупинити її у порядку, встановленому статтею 7 цього Закону, крім випадків, коли його діяльність за таким трудовим договором (контрактом)  є науковою, викладацькою чи творчою.

5. Адвокат, який працює за трудовим договором (контрактом) з особою, яка не є адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, зберігає статус адвоката, має право представляти свого роботодавця в суді, користується в рамках діяльності за таким договором професійними правами адвоката та гарантіями адвокатської діяльності, передбаченими цим Законом, крім гарантій, визначених пунктами 1 – 5, 8 – 10, 15 частини першої статті 24 цього Закону.

6. Адвокат, який працює за трудовим договором (контрактом) з особою, яка не є адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, сплачує 50% від щорічного внеску адвокатів на фінансування діяльності органів адвокатського самоврядування, має право брати участь у конференціях адвокатів та бути обраним як делегат з'їзду адвокатів, але не може бути головою, заступником голови або членом іншого органу адвокатського самоврядування.

7. Адвокат, який працює за трудовим договором (контрактом), незалежно від виду діяльності зобов'язаний дотримуватись присяги адвоката, Правил адвокатської етики та уникати ризиків виникнення конфлікту між професійними обов'язками адвоката і трудовими обов'язками, які він має як найманий працівник.

8. Адвокат, який працює за трудовим договором (контрактом), має право відмовитися від виконання доручення свого роботодавця, якщо виконання такого доручення призведе до порушення присяги адвоката, Правил адвокатської етики та (або) може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

9. Адвокат, який працює за трудовим договором (контрактом), може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

 

Точка зору: пряма заборона для адвоката працювати за трудовим договором та здійснювати незалежну адвокатську діяльність. Інші положення цієї статті є також надто суперечливими та такими, що обмежують права адвоката.

 

Стаття 37. Припинення права на здійснення адвокатської діяльності

 

1. Право на здійснення адвокатської діяльності припиняється шляхом анулювання свідоцтва адвоката України у разі:

 набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення умисного злочину.

 

 здійснення представництва чи вчинення інших дій від імені іншої особи без повноважень або з порушенням обмежень повноважень, крім дій, вчинених на захист інтересів клієнта, які не завдали йому шкоди, та дій, в подальшому схвалених особою, від імені або в інтересах якої вони були вчинені;

 

надання адвокатом завідомо неправдивих відомостей про обсяг його повноважень, у тому числі невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмеження його повноважень;

 

 

Точка зору: по нині діючому Закону (п. 6 ч. 1 ст. 32) передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. Таким чином, навіть у разі засудження адвоката за будь-який умисний злочин, незалежно від виду призначеного покарання по цьому законопроекту адвоката будуть позбавляти права на професію.

     Інші наведені порушення можуть бути допущені адвокатом з чисто технічної описки чи з неуважності.

 

Стаття 39. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

 Адвокат, обраний до складу органу адвокатського самоврядування, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за дії чи бездіяльність, вчинені (допущені) ним як посадовою особою (членом) такого органу.

 

Точка зору: будь-якого адвоката можна притягнути до відповідальності за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. В той же час, адвоката, який умисно не виконує свої обо’язки в органі адвокатського самоврядування, куди він був обраний (зриває засідання цих органів, не приймає участі в їх роботі без поважних причин, зловживає своїми посадовими обов’язками по відношенню до інших адвокатів, своєю поведінкою, діями чи бездіяльністю спричинює збитки майнового чи немайнового  характеру цьому органу і т. п.),  не можна буде притягнути до відповідальності.

 

доповнити КПК статтею 22-1 такого змісту:

"Стаття 22-1. Неприпустимість зловживання процесуальними правами

1. Учасники кримінального провадження повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

2. В залежності від обставин справи слідчий суддя, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, є нечинним або дія якого закінчилася, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів;

2) повторне подання скарги чи клопотання до вирішення судом скарги чи клопотання того самого змісту;

3) заявлення завідомо безпідставного відводу або відводу з підстав, вже розглянутих судом, за відсутності нових обставин чи доказів;

4) неявка захисника у судове засідання без поважних причин, якщо обвинувачений заперечує проти проведення судового розгляду за відсутності захисника;

5) звернення до суду із завідомо безпідставним клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів або накладення арешту на майно.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, слідчий суддя, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником кримінального провадження його процесуальними правами, слідчий суддя, суд застосовує до нього заходи впливу, передбачені цим Кодексом

 

Точка зору: в ЦПК, ГПК та КАС аналогічні норми вже були прийняті. Тепер дійшла черга і до КПК, де робота адвоката має значно вищий ступінь відповідальності.

 

законодавцем визначено необхідність повної зміни всіх органів адвокатського самоврядування - ліквідація та реєстрація нових органів адвокатського самоврядування як на регіональному, так і на загальноукраїнському рівні (переобрання повного складу зазначених органів, проведення державної реєстрації ліквідованих та новостворених органів, зміна адміністраторів ЄРАУ та порядку ведення вьогог ЄРАУ, передача майна та грошових коштів, передача документів (особових справ адвокатів, матеріалів дисциплінарних проваджень, діловодства і т. п.)

 

Точка зору: зазначене "перезавантаження" може повністю паралізувати роботу цих органів на невизначений час, також на невизначений час обмежить доступ осіб до професії адвоката,  зупинить розпочаті дисциплінарні провадження відносно адвокатів або ж взагалі ця робота не буде проводитись у певний період часу, викличе можливі непоодинокі судові спори, призведе до зайвих матеріальних затрат і т. п. Досить небезпечним, на мій погляд, є таке законодавче "перезавантаження" під час незакінчених судових спорів в найбільшому регіональному органі адвокатського самоврядування - в м. Києві.

 

пробіли в законопроекті (точка зору)

 

і надалі не конкретизовано спірні норми щодо того, чи вправі діючі судді, прокурори, слідчі, державні службовці отримувати свідоцтво адвоката України та приймати присягу адвоката України;

 

не передбачено можливий вихід (альтернативні варіанти вирішення) із складних ситуацій, що виникатимуть в роботі органів адвокатського самоврядування, а саме: при неможливості забезпечити належні умови для проведення конференцій з участю великої кількості адвокатів (приміщення з необхідною кількістю міць, можливість обговорень адвокатами питань порядку денного, голосування і т. п.); при неможливості проведення конференцій адвокатів регіону, де органи адвокатського самоврядування припинили свої повноваження (в зв’язку з відсутністю квоти, в зв’язку із закінченням строків повноважень їх членів і т. п.);

 

не зрозуміло яким чином голови кваліфікаційної комісії адвокатів регіону, дисциплінарної комісії адвокатів регіону, ревізійної комісії адвокатів регіону будуть розпорядниками коштів та майна цих органів, які не є окремими юридичними особами;

 

не зрозумілими є критерії, за якими розмежовані повноваження між вищими органами адвокатського самоврядування (норми  відносно того, що положення про помічника адвоката затверджується з’їздом адвокатів України, а положення про стажера, про кваліфікаційний іспит затверджується Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури і т. п.);

 

в законопроекті передбачено, що рішення органів адвокатського самоврядування наступного дня після їх прийняття повинні бути опубліковані на відповідних веб-сайтах, що на практиці  є неможливим з об’єктивних причин;

 

оскільки в законопроекті передбачено, що кваліфікаційний іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури не рідше одного разу на три місяці, цікаво як це буде реалізовуватись на практиці в кожному окремому регіоні;

 

в законопроекті прямо передбачено, що кваліфікаційний іспит проводиться у формі письмового анонімного тестування, що наперед виключає значно прогресивнішу та доступнішу форму проведення кваліфікаційного іспиту з допомогою технічних засобів по вже запропонованій концепції НААУ, де значно нижчі корупційні ризики, мінімальні затрати та вплив людського фактору, спрощений доступ до здачі таких іспитів в будь-який час і без прямого залучення членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури для безпосередньої їх присутності в кожному окремому регіоні.

 

     В даному законопроекті є і нові прогресивні зміни (до закінчення процесу оскарження рішень у дисциплінарній справі, вони не набиратимуть чинності; більш чіткіше конкретизовано порядок проведення з’їзду адвокатів України та конференцій адвокатів регіону; норми профільного Закону щодо гарантій адвокатської діяльності продубльовані в КПК; більш чіткіше конкретизовані деякі права адвоката та гарантії адвокатської діяльності; розширені повноваження регіональних органів адвокатського самоврядування і т. п.), які, в принципі, можна прийняти як зміни до діючого профільного Закону.

 

     Увагу звернуто на можливі негативні наслідки наведених норм та пробіли з певних питань для оперативного реагування з недопущення їх прийняття або їх змін.

Стаття опублікована на сайті Ради адвокатів Тернопільської області